Колегія суддів Вищого адміністративного суду України у складі Приходько І.В. Бухтіярової І.О. Костенка М.І.

розглянувши в порядку письмового провадження

касаційну скаргу Новокаховської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління Міндоходів у Херсонській області

на постанову Херсонського окружного адміністративного суду від 10.10.2014 р.

та ухвалу Одеського апеляційного адміністративного суду від 03.03.2015 р.

у справі № 821/4069/14

за позовом товариства з обмеженою відповідальністю "Маяк Агро"

до Новокаховської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління Міндоходів у Херсонській області

про визнання дій протиправними та зобов'язання вчинити певні дії, -

У жовтні 2014 року товариство з обмеженою відповідальністю "Маяк Агро" (далі - позивач, ТОВ "Маяк Агро") звернулося до Херсонського окружного адміністративного суду з позовом до Новокаховської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління Міндоходів у Херсонській області (далі - відповідач, Новокаховська ОДПІ), в якому просило суд: - визнати протиправними дії Новокаховської ОДПІ щодо корегування податкових зобов'язань та податкового кредиту з податку на додану вартість за період з 01.07.2012 р. по 31.10.2013 р.; - зобов'язати Новокаховську ОДПІ поновити податкові зобов'язання та податковий кредит з податку на додану вартість за період з 01.07.2012 р. по 31.10.2013 р. в автоматизованій системі співставлення податкових зобов'язань та податкового кредиту в розрізі контрагентів на рівні ДПА України.

Постановою Херсонського окружного адміністративного суду від 22.10.2014 р., яка залишена без змін ухвалою Одеського апеляційного адміністративного суду від 03.03.2015 р., позов задоволено: визнано протиправними дії Новокаховської ОДПІ щодо коригування податкових зобов'язань та податкового кредиту з податку на додану вартість ТОВ "Маяк Агро" в електронній інформаційній базі даних "Система автоматизованого співставлення податкового кредиту та зобов'язань у розрізі контрагентів "Система "Податковий блок" ДПС України" на підставі акта від 12.12.2013 р. № 50/22/34175018 "Про неможливість проведення зустрічної звірки суб'єкта ТОВ "Маяк Агро" щодо підтвердження господарських відносин із контрагентами-постачальниками та з контрагентами-покупцями за період з 01.07.2012 р. по 31.10.2013 р."; зобов'язано Новокаховську ОДПІ відновити в АС "Податковий блок" та "Системи автоматизованого співставлення податкових зобов'язань та податкового кредиту з податку на додану вартість в розрізі контрагентів на рівні ДПС України" показники податкових зобов'язань і податкового кредиту ТОВ "Маяк Агро", які були відкориговані на підставі акта від 12.12.2013 р. № 50/22/34175018; вирішено питання про судові витрати.

Не погоджуючись із прийнятими рішеннями судів першої та апеляційної інстанцій, відповідач звернувся до Вищого адміністративного суду України з касаційною скаргою, в якій, з посиланням на порушення судами норм матеріального та процесуального права, просив скасувати постанову Херсонського окружного адміністративного суду від 22.10.2014 р. та ухвалу Одеського апеляційного адміністративного суду від 03.03.2015 р. і прийняти нове рішення, яким у задоволенні позовних вимог відмовити повністю.

Позивач у письмових запереченнях на касаційну скаргу проти доводів касаційної скарги заперечував, вважає оскаржувані судові рішення законними, обґрунтованими та прийнятими у відповідності до норм діючого законодавства, а тому просив суд касаційну скаргу податкового органу залишити без задоволення, рішення судів першої та апеляційної інстанцій залишити без змін.

Справу розглянуто в порядку письмового провадження за наявними у справі матеріалами відповідно до положень статті 222 Кодексу адміністративного судочинства України.

Заслухавши доповідь судді-доповідача, дослідивши матеріали справи, розглянувши та обговоривши доводи касаційної скарги, перевіривши правильність застосування судами попередніх інстанцій норм матеріального та процесуального права, колегія суддів приходить до висновку, що касаційна скарга підлягає частковому задоволенню з наступних підстав.

Судами попередніх інстанцій встановлено, що 12.12.2013 р. посадовою особою Новокаховської ОДПІ, згідно із пунктом 73.5 статті 73 Податкового кодексу України, здійснено відповідні заходи з метою проведення зустрічної звірки з ТОВ "Маяк Агро" з питань підтвердження господарських відносин з контрагентами-постачальниками та з контрагентами-покупцями за період з 01.07.2012 р. по 31.10.2013 р. у зв'язку з отриманням інформації, що свідчить про порушення платником податків ТОВ "Маяк Агро" податкового законодавства, за результатами яких складено акт від 12.12.2013 р. № 50/22/34175018 та зроблено висновки про неможливість підтвердження факту реального здійснення господарських операцій, при придбанні товарів (послуг) у контрагентів-постачальників, та продажу цих товарів контрагентам-покупцям з 01.07.2012 р. по 31.10.2013 р., встановлено невідповідність первинних документів нормам діючого законодавства; встановлено відсутність об'єктів оподаткування при здійсненні операцій з постачання та продажу товарів (робіт, послуг) які підпадають під визначення статті 22, статті 185 Податкового кодексу України, у результаті чого задекларований позивачем податковий кредит з податку на додану вартість в сумі 844 502 грн., сформований неправомірно та перевіркою не підтверджується.

Суд першої інстанції, рішення якого залишено без змін судом апеляційної інстанції, задовольняючи позовні вимоги виходив з того, що відповідач, як суб'єкт владних повноважень, не довів правомірності вчинених ним дій щодо самостійної зміни показників податкового кредиту та податкових зобов'язань без дотримання встановленої законодавством процедури узгодження сум таких показників.

Разом з тим, колегія суддів Вищого адміністративного суду України не може погодитись як з такими висновками судів першої та апеляційної інстанції про задоволення позовних вимог щодо коригування показників податкової звітності з податку на додану вартість в електронній базі даних ДПС України та зобов'язання відновити показники податкової звітності в електронній базі даних ДПС України, вважаючи їх передчасними та такими, що винесені з неповним з'ясуванням всіх обставин справи, виходячи з наступного.

Так, судами попередніх інстанцій вірно зазначено, що у податковому праві визнається критерій добросовісності платника, який передбачає законність дій платника у сфері податкових правовідносин (у тому числі і щодо формування даних податкового обліку), доки це не спростовано у порядку, встановленому Податковим кодексом України (2755-17) , що у свою чергу виключає можливість застосування до платника негативних правових наслідків (зокрема, у вигляді вилучення з електронної бази даних задекларованих ним показників) до моменту донарахування платникові податкового зобов'язання в порядку статті 54 Податкового кодексу України та його узгодження.

Таким чином, будь-які зміни до інформаційних баз мають визнаватися протиправними, якщо відповідні дані не співпадають з узгодженими сумами (або іншими показниками) податкового обліку.

Відповідно до частин четвертої та п'ятої статті 11 Кодексу адміністративного судочинства України суд вживає передбачені законом заходи, необхідні для з'ясування всіх обставин у справі, у тому числі щодо виявлення та витребування доказів з власної ініціативи. Суд повинен запропонувати особам, які беруть участь у справі, подати докази або з власної ініціативи витребувати докази, яких, на думку суду, не вистачає.

В даному випадку судами попередніх інстанцій встановлено відсутність здійснення податковим органом донарахування позивачеві грошових зобов'язань (та, відповідно, їх узгодження) за наслідками проведення спірної перевірки.

Однак, судами попередніх інстанцій залишено без дослідження та належним чином не з'ясовано обставини щодо характеру внесеної податковим органом інформації до відповідних інформаційних систем, тобто які саме дані були внесені відповідачем, що слугували підставою для звернення позивача до суду та чи зумовила така інформація зміни у структурі податкових зобов'язань та податкового кредиту платника податків.

За вказаних обставин та на підставі статті 227 Кодексу адміністративного судочинства України, Вищий адміністративний суд України приходить до висновку про необхідність скасування рішень судів попередніх інстанцій та направлення справи на новий судовий розгляд до суду першої інстанції.

Під час нового судового розгляду справи судам необхідно врахувати викладене, повно та об'єктивно дослідити обставини справи, дати їм належну юридичну оцінку, в залежності від встановленого, правильно застосувати до спірних правовідносин норми матеріального права та ухвалити законне і обґрунтоване рішення.

На підставі викладеного, керуючись статтями 220, 222, 223, 227, 230, 231, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, колегія суддів, -

Касаційну скаргу Новокаховської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління Міндоходів у Херсонській області задовольнити частково.

Постанову Херсонського окружного адміністративного суду від 22.10.2014 р. та ухвалу Одеського апеляційного адміністративного суду від 03.03.2015 р. у справі № 821/4069/14 - скасувати.

Справу № 821/4069/14 направити на новий судовий розгляд до Херсонського окружного адміністративного суду.

ухвала набирає законної сили через п'ять днів після направлення її копій особам, які беруть участь у справі та оскарженню не підлягає.