Колегія суддів Судової палати у кримінальних справах

Верховного Суду України у складі:

головуючої

Вус С.М.,

суддів

Прокопенка О.Б., Гриціва М.І.,

розглянувши в судовому засіданні в місті Києві 30 березня 2010 року кримінальну справу за касаційною скаргою захисника ОСОБА_4 на судові рішення щодо ОСОБА_5

встановила:

вироком Сумського районного суду Сумської області від 25 червня 2009 року, залишеним без зміни ухвалою апеляційного суду Сумської області від 01 вересня 2009 року,

ОСОБА_5, ІНФОРМАЦІЯ_1, уродженця селища Хотінь Сумського району Сумської області, мешканця міста Сум, такого, що не має судимості згідно зі ст. 89 КК України,

засуджено за ч. 1 ст. 121 КК України до позбавлення волі на строк 5 років.

Постановлено стягнути з ОСОБА_5 на користь: ОСОБА_6 1 200 гривень на відшкодування матеріальної шкоди та 12 000 гривень на відшкодування моральної шкоди; головного фінансового управління Сумської ОДА – 462 гривні витрат на лікування потерпілого; експертної установи – 158 гривень 66 копійок за проведення експертиз.

ОСОБА_5 визнано винним у тому, що він 07 липня 2007 року приблизно о 21-ій годині 30 хвилин на вулиці Леніна в селищі Хотінь Сумської області на ґрунті особистих неприязних відносин під час сварки ударив потерпілого ОСОБА_6 молотком для укладення тротуарної плитки по голові й умисно заподіяв тяжкі тілесні ушкодження, небезпечні для життя в момент заподіяння.

У касаційній скарзі захисник, посилаючись на дані про особу ОСОБА_5, зокрема, що він працює, не допускав порушень після відбуття покарання за попереднім вироком, хворіє, просить судові рішення змінити та призначити покарання, не пов’язане з ізоляцією від суспільства.

Фактичні обставини справи та їх відповідність висновкам суду, доведеність винності ОСОБА_5 в умисному заподіянні тяжкого тілесного ушкодження, в касаційній скарзі не оспорюються.

Заслухавши доповідача, перевіривши матеріали справи та обговоривши доводи касаційної скарги, колегія суддів вважає, що у її задоволенні слід відмовити з огляду на таке.

Визначаючи покарання, суд врахував дані про особу ОСОБА_5 та обставини, що пом’якшують покарання, серед них й ті, що зазначені в касаційній скарзі.

Разом з тим суд слушно зазначив, що ОСОБА_5 вчинив злочин, який законом віднесений до категорії тяжких, а також характер цього діяння . Зокрема, врах ував, що для спричинення тяжких тілесних ушкоджень засуджений обрав предмет з обмеженою контактуючою поверхнею, достатньої ваги (близько 2 кг) . При цьому завдав його тоді, коли ОСОБА_6 був повернутий до нього спиною і припинив чинити активн і ді ї проти нього.

Поряд з даними про те, що ОСОБА_5 є особою молодого віку, позитивно характеризується за місцем проживання і роботи, утримує двох неповнолітніх дітей, працює, суд слушно врахував його суб’єктивне ставлення до злочину, зокрема, що він не вжив заходів для залагодження провини перед потерпілим, не вибачився перед ним і не відшкодував завдан ої шкод и.

Наведені обставини да ють підстави вважати, що признач ене ОСОБА_5 покарання за даних обставин справи відповідає ступеню тяжкості вчиненого ним діяння та відомостям про його особу ; воно визначено на рівні мінімальн ої меж і санкці ї частини статті обвинувачення і згідно зі ст. 65 КК України є необхідним та достатнім для виправлення засудженого та попередження нових злочинів.

Доводи касаційної скарги не впливають на відповідність призначеного покарання і не містять достатніх даних для того, щоб звільнити ОСОБА_5 від відбування покарання з випробуванням.

Підстав для призначення кримінальної справи до касаційного розгляду з обов’язковим повідомленням прокурора та осіб, зазначених у ст. 384 КПК України, немає.

Керуючись ст. 394 КПК України, колегія суддів

відмовити у задоволенні касаційної скарги захисника ОСОБА_4