Колегія суддів Судової палати у кримінальних справах

Верховного Суду України у складі:

розглянувши в судовому засіданні 25 вересня 2008 року у м. Києві кримінальну справу за касаційними скаргами засудженого ОСОБА_2 і в його інтересах захисника ОСОБА_1, на вирок судової колегії у кримінальних справах Апеляційного суду Полтавської області від 1 липня 2008 року щодо ОСОБА_2,

Зазначеним вироком

ОСОБА_2,

1983 року народження,

раніше судимий за ст. ст. 17, 93 п. п. "і", "є", "ж" КК України(в редакції 1960 (2001-05) року) до 8 років 6 місяців позбавлення волі;

звільнений 3 січня 2006 року умовно-достроково

на 2 роки 9 місяців 15 днів з місць позбавлення волі, -

засуджений:

- за ч. 2 ст. 15, ч. 4 ст. 152 КК України до 10 років позбавлення волі;

- за п. п. 10, 13 ч. 2 ст. 115 КК України до довічного позбавлення волі.

На підставі ст. ст. 70, 71 КК України за сукупністю злочинів і вироків остаточно ОСОБА_2 призначено покарання - довічне позбавлення волі.

За ч. 1 ст. 185 КК України ОСОБА_2 виправданий за відсутністю складу злочину.

ОСОБА_2 впродовж невідбутої частини покарання за вчинення замаху на умисне вбивство, вчинив умисне вбивство ОСОБА_3, 1988 року народження, поєднане із замахом на її зґвалтування, що спричинило особливо тяжкі наслідки.

Злочини вчинено за таких обставин.

Ввечері 9 вересня 2006 року в барі "Аква" у м. Комсомольську Полтавської області ОСОБА_2 познайомився з ОСОБА_3 і в ніч на 10 вересня 2006 року провів її додому.

Маючи намір знову зустрітися, вони повідомили один одному номери своїх мобільних телефонів.

Наступного дня в ніч на ІНФОРМАЦІЯ_1 під час телефонної розмови ОСОБА_2 і ОСОБА_3 домовилися про зустріч біля місця проживання останньої - будинку АДРЕСА_1.

Перебуваючи у стані алкогольного сп'яніння, ОСОБА_2 на таксі приїхав з м. Кременчука у м. Комсомольськ до вказаного будинку, де зустрівся з ОСОБА_3 в інтервалі між 1 і 2 годинами ІНФОРМАЦІЯ_1

Обоє зайшли до під'їзду будинку і на площадці між 8 та 9 поверхами після спілкування ОСОБА_2 запропонував ОСОБА_3 вступити з ним у статевий зв'язок.

Коли потерпіла категорично відмовила йому в цьому, то ОСОБА_2 вирішив зґвалтувати та умисно вбити ОСОБА_3.

Для досягнення цієї мети ОСОБА_2 намагався зняти одяг з потерпілої і для подолання опору він застосував фізичне насильство. Засуджений наніс не менше тринадцяти ударів руками в різні частини тіла ОСОБА_3, в том числі - в голову, спричинивши крововиливи у м'язи спини, тулубу, кінцівок і закриту черепно-мозкову травму, що викликала крововиливи під м'яку мозкову оболонку та м'які покрови голови.

ОСОБА_2 намагався здійснити з ОСОБА_3 насильницький статевий акт, однак не довів свій злочинний намір до кінця, оскільки потерпіла виривалася, чинила опір і він не зміг зняти з неї джинсові штани, які тісно облягали її тіло.

В процесі замаху на зґвалтування ОСОБА_2 умисно, з метою позбавлення життя ОСОБА_3, схопив її за шию обома руками і неодноразово протягом певного часу душив потерпілу, доки від механічної асфіксії не наступила її смерть.

У касаційній скарзі захисник засудженого - його мати ОСОБА_1 покликається на необґрунтованість засудження ОСОБА_2, оскільки в матеріалах справи немає жодного об'єктивного доказу його винуватості.

Ті ж докази, на які послався суд у вироку, на її переконання, є недостовірні і надумані, а показання ОСОБА_2, в яких він визнав себе винним, на досудовому слідстві добуті із застосуванням недозволених методів ведення слідства, а, отже, є недопустимими.

Захисник покликається на порушення права ОСОБА_2 на захист, оскільки в суді він не був забезпечений професійним захисником.

Просить скасувати і виправдати ОСОБА_2 за відсутністю в його діях складу злочину або ж направити справу на додаткове розслідування в будь-яку область, крім Полтавської.

Засуджений ОСОБА_2 підтримує касаційну скаргу захисника.

Потерпілі заперечують касаційні скарги і просять залишити вирок без змін, а скарги - без задоволення.

Заслухавши доповідь судді, виступ захисника, яка підтримала касаційні скарги, пояснення потерпілих, виступ прокурора, перевіривши матеріали справи, колегія суддів вважає, що касаційні скарги задоволенню не підлягають.

Висновок суду про винність ОСОБА_2 у вчиненні злочинів, за які він засуджений, ґрунтується на зібраних у справі і перевірених у суді доказах, оцінених у сукупності, як того вимагає ст. 323 КПК України.

Ці докази є достовірні, достатні і допустимі.

У судовому засіданні ОСОБА_2 визнав обставини знайомства з потерпілою ОСОБА_3 і факти телефонних розмов з нею, та те, що зі свого телефону він стер вхідні і вихідні дзвінки телефону ОСОБА_3

Покликаючись на застосування щодо нього недозволених методів ведення слідства, ОСОБА_2 в той же час визнав, що власноруч написав явку з повинною та, що у присутності захисника допитаний як підозрюваний, визнав себе винним у замаху на зґвалтування ОСОБА_3 та в її умисному вбивстві.

Зокрема, з його явки з повинною, з протоколів допиту в якості підозрюваного та відтворення обстановки і обставин події випливає, що ОСОБА_2 визнав факт схиляння ОСОБА_3 до вступу у статеві стосунки, а коли остання почала кричати та вириватися, він став застосовувати фізичну силу, тримаючи за одяг, а потім стиснув шию руками і, таким чином, позбавив її життя.

ОСОБА_2 визнав також, що, з сумки потерпілої він дістав мобільний телефон, який викинув на вулиці.

Ці докази суд обґрунтовано поклав в обвинувачення ОСОБА_2 як достовірні, оскільки вони об'єктивно узгоджуються з іншими зібраними у справі доказами.

Факт знайомства ОСОБА_2 з ОСОБА_3 і спілкування їх 9 - ІНФОРМАЦІЯ_1 підтвердили свідки ОСОБА_5, ОСОБА_6, ОСОБА_7, ОСОБА_8, ОСОБА_9, ОСОБА_10, потерпіла ОСОБА_11.

Свідок ОСОБА_13 - водій таксі, як на досудовому слідстві, так і в суді ствердив, що близько 24 години з м. Кременчука у м. Комсомольськ він відвозив ОСОБА_2, котрий у розмові по телефону називав дівчину "коханою", просив її почекати, а коли виходив з машини, сказав фразу, яку він зрозумів так, що ОСОБА_2 вступить з цією дівчиною у статеві стосунки.

Об'єктивність цих показань, як і показань інших свідків та потерпілої, а також показань самого ОСОБА_2 на досудовому слідстві, підтверджується довідкою вхідних і вихідних дзвінків абонентів "Київстар-GSM" за номерами телефонних карток, якими користувалися ОСОБА_2 і ОСОБА_3.

З неї випливає, що ОСОБА_2 першим телефонував потерпілій 10 вересня 2006 року о 23 год. 57 хв. та останнім ІНФОРМАЦІЯ_1 о 00 год. 53 хв. 8 секунд, а розмова з нею точилася впродовж 15 хв. 42 секунд.

Об'єктивним свідченням правдивості показань ОСОБА_2 на досудовому слідстві є показання свідків ОСОБА_12, які підтвердили, що ОСОБА_12 у парку, як про це показував і засуджений, знайшов телефон, який пізніше ними був виданий працівникам міліції, опізнаний потерпілою ОСОБА_11, технічні дані якого співпадають з даними на коробці від нього, виданими потерпілими.

За даними комп'ютерно-технічної експертизи телефону в ньому відсутні записи телефонних номерів вихідних, вхідних, пропущених та набраних.

Разом з тим, серед збережених у телефонній книжці телефону "Samsung", належного ОСОБА_11, виявлено і номер телефону ОСОБА_2.

Достовірність показань ОСОБА_2 на досудовому слідстві підтверджується даними висновків судово-медичних експертиз щодо механізму заподіяння тілесних ушкоджень потерпілій і причини та часу настання її смерті, які ретельно оцінені судом, який дійшов переконливого висновку, що смерть ОСОБА_3 настала в інтервалі між 00 год. і 3 год. ІНФОРМАЦІЯ_1.

За даними висновків судово-імунологічної та судово-генетичної експертиз на жакеті, в якому була ОСОБА_3, виявлені біологічні речовини, які можуть походити від ОСОБА_2.

Зокрема, на ньому виявлені генетичні ознаки сперматозоїдів, які по всім дослідженим показам ДНК ідентичні генетичним ознакам крові ОСОБА_2, а, отже, імовірно походять від нього.

Водночас, на речах ОСОБА_2 і, зокрема, на його светрі, ремені та штанах виявлена кров, яка могла походити від ОСОБА_3, що також підтверджується висновками судово-генетичної експертизи.

Доводи скарги захисника, що надані на експертизу речі підмінені, - голослівні.

Матеріали справи свідчать, що вилучення речей, долучення їх до справи як речових доказів і послідуюче направлення на експертизу було проведено з дотриманням вимог кримінально-процесуального закону.

Стосовно розбіжностей у назвах кольорів досліджуваних об'єктів слідчими та експертами суд дійшов аргументованого висновку, що це є результатом різного сприйняття кольорів цими особами, - з чим погоджується колегія суддів.

Безпідставними є і доводи касаційної скарги захисника в тій частині, що ОСОБА_2 зізнався у вчиненні злочинів на досудовому слідстві під впливом застосування недозволених методів ведення слідства.

Як свідчать матеріали справи, крім явки з повинною, ОСОБА_2 визнав себе винним в інкримінованих злочинах як підозрюваний та при відтворенні обстановки і обставин події. Ці слідчі дії проводились з участю захисника та відповідно понятих, що унеможливлювало вплив на нього працівників правоохоронних органів.

Крім того, в суді ОСОБА_2 визнав, що ці показання дані ним добровільно, про що ним зазначено у протоколі допиту як підозрюваного.

Заяви ОСОБА_2 про застосування щодо нього недозволених методів перевірялися на досудовому слідстві і в суді і свого підтвердження не знайшли.

Колегія суддів погоджується з висновками суду щодо відсутності необхідності добиватися від ОСОБА_2 визнання вини, оскільки у працівників правоохоронних органів було достатньо даних, які вказували на вчинення злочину ОСОБА_2, тому ці заяви, як і доводи касаційної скарги, колегія суддів розцінює як тактику захисту.

Суд правильно встановив мотив умисного вбивства ОСОБА_3, яким була спроба ОСОБА_2 зґвалтувати її.

Про це свідчать показання самого засудженого на досудовому слідстві, аналіз показань потерпілої ОСОБА_11, свідків ОСОБА_8, ОСОБА_9, ОСОБА_13, дані висновків судово-медичних експертиз, дані протоколу огляду місця події та трупу, які вказують на те, що потерпіла була одягнута в джинси, які тісно її облягали, а замок "блискавки" на них був пошкоджений.

Висновок суду, що цей злочин ОСОБА_2 не довів до кінця з причин, незалежних від його волі, є обґрунтований.

Попереднє і судове слідство проведені з дотриманням вимог Кримінально-процесуального кодексу (1001-05) , в тому числі - з дотриманням права на захист.

Доводами касаційної скарги, які в більшості своїй ґрунтуються на суб'єктивному сприйнятті норм кримінально-процесуального і кримінального права, висновки суду не спростовуються.

Дії засудженого правильно кваліфіковані за ст. ст. 115 ч. 2 п. п. 10, 13 та ч. 2 ст. 15, ч. 4 ст. 152 КК України.

Призначене ОСОБА_2 покарання у виді довічного позбавлення волі відповідає вимогам ст. 65 КК України, оскільки враховує характер і ступінь тяжкості вчинених злочинів та дані про особу засудженого.

Вони свідчать, що особа ОСОБА_2 становить виняткову суспільну небезпеку, оскільки, відбувши тривалий термін покарання за особливо тяжкий злочин, він у період умовно-дострокового звільнення вчинив аналогічні злочини.

Колегія суддів не знаходить жодних обставин, які б пом'якшували призначене покарання і свідчили про можливість виправлення ОСОБА_2 в умовах відбування покарання у виді конкретного терміну.

На підставі наведеного, керуючись ст. ст. 395, 396 КПК України, колегія суддів

Касаційні скарги ОСОБА_1 в інтересах ОСОБА_2 та ОСОБА_2 залишити без задоволення.

Вирок судової колегії в кримінальних справах Апеляційного суду Полтавської області від 1 липня 2008 року щодо ОСОБА_2 залишити без змін.