Колегія суддів Судової палати у кримінальних справах

Верховного Суду України у складі:

розглянула в судовому засіданні в м. Києві 23 вересня 2008 року кримінальну справу за касаційною скаргою засудженого ОСОБА_1. на вирок Євпаторійського міського суду Автономної Республіки Крим від 10 липня 2007 року, яким

ОСОБА_1

ІНФОРМАЦІЯ_1 народження,

уродженець м. Євпаторія АР Крим,

судимий 18 жовтня 2002 року за ч. 3 ст. 185,

ч. 3 ст. 187 із застосуванням ст. 69 КК України

на 4 роки позбавлення волі,

звільнений 16 серпня 2006 року за відбуттям покарання,

засуджений за ч. 1 ст. 115 КК України на 13 років позбавлення волі.

Постановлено стягнути з ОСОБА_1. на користь:ОСОБА_3. 6155 грн. на відшкодування матеріальних збитків і 30000 грн. - моральної шкоди; НДЕКЦ при ГУ МВСУ в АР Крим судові витрати в сумі 894 грн. 37 коп.

Ухвалою Апеляційного суду Автономної Республіки Крим від 25 вересня 2007 року вирок змінено: виключено посилання на судимість 2000 року. У решті вирок залишено без зміни.

За вироком суду ОСОБА_1. визнано винним у тому, що він 17 березня 2007 року в період часу з 00 до 2-ох год. біля магазину "Космос" на перехресті вулиць Гоголя і Санаторській в м. Євпаторія, перебуваючи в стані алкогольного сп'яніння, під час сварки на ґрунті особистих неприязних стосунків з ОСОБА_2умисно завдав йому удар ліктем у голову, від якого потерпілий упав, а ОСОБА_1. наніс йому численні удари ногою по голові, спричинивши закриту черепно-мозкову травму та щелепно-лицьову травму, внаслідок чого настала смерть ОСОБА_2

У касаційній скарзі засуджений ОСОБА_1. стверджує про порушення його права на захист через невиклик його в судове засідання апеляційної інтанції, хоча він про це клопотав, та розгляд його апеляції за відсутності його адвоката і захисника. Просить судові рішення скасувати, а справу повернути на новий судовий розгляд через однобічність і неповноту досудового слідства.

Заслухавши доповідача, перевіривши матеріали справи та обговоривши доводи касаційної скарги, колегія суддів вважає, що вона не підлягаює задоволенню з наступних підстав.

Судом першої інстанції вірно встановлено фактичні обставини вчиненого ОСОБА_1 злочину і відповідно доказам у справі застосовано матеріальний закон.

Вирішуючи питання про зміст і направленість умислу ОСОБА_1. суд виходив із сукупності зібраних по справі доказів, зокрема, визнавальних свідчень самого ОСОБА_1.

Його покази під час досудового слідства і в суді узгоджуються між собою і підтверджуються: показами свідківОСОБА_4., ОСОБА_5; даними протоколу відтворення обстановки і обставин події, з якого видно, що під час цієї слідчої дії ОСОБА_1. в присутності понятих добровільно, детально і послідовно розповідав за яких обставин і в який спосіб вчинив побиття ОСОБА_2, що удари наносив у голову і з великою силою; висновками судово-медичних експертиз про те, що походження виявленої на спортивній куртці ОСОБА_1. крові могло бути від потерпілого ОСОБА_2; висновком трасологічної експертизи про те, що два сліди від взуття на одязі ОСОБА_2 залишені кросівкою на праву ногу, що була вилучена з місця проживання ОСОБА_1.

Крім того, показання ОСОБА_1. про спосіб і характер нанесення потерпілому ОСОБА_2. тілесних ушкоджень підтверджуються даними висновку судово-медичної експертизи, згідно якого на трупі виявлено: численні синці і садна на обличчі, забійні рани на губах, крововилив лівого ока, перелом кісток носу, крововиливи в м'які тканини голови, крововиливи головного мозку, тощо, і ці ушкодження в сукупності утворюють закриту черепно-мозкову і щелепно-лицеву травму.

Смерть ОСОБА_2 настала від механічної асфіксії в результаті попадання крові в дихальні шляхи внаслідок закритої черепно-мозкової і щелепно-лицевої травми з переломом кісток носу.

Обставини вчинення злочину, кількість, характер і локалізація заподіяних потерпілому тілесних ушкоджень, зокрема в життєво важливий орган - голову, свідчать про те, що ОСОБА_1. усвідомлював характер своїх дій і вчинив умисне вбивство ОСОБА_2, а не з необережності.

За таких обставин ОСОБА_1. обгрунтовано визнано винним в умисному протиправному заподіянні смерті іншій людині і його дії правильно кваліфіковані судом за ч. 1 ст. 115 КК України.

Перевіркою матеріалів справи встановлено, що досудове слідство і судовий розгляд проведені з дотриманням вимог кримінально-процесуального законодавства, спрямованих на всебічне і об"єктивне дослідження обставин справи.

Твердження засудженого про порушення права на захист також є безпідставними, оскільки з матеріалів справи вбачається, що клопотання про виклик його в судове засідання апеляційної інстанції він не заявляв. Захисники, які брали участь у розгляді справи судом першої інстанції, були належним чином повідомлені про дату розгляду справи в апеляційному суді (а.с. 326).

Покарання ОСОБА_1 призначено відповідно до вимог закону, з урахуванням ступеня тяжкості вчиненого злочину, особи засудженого, обставин, що пом'якшують і обтяжують покарання.

На підставі викладеного колегія суддів не вбачає підстав для призначення справи до касаційного розгляду з обов'язковим повідомленням учасників судового процесу.

Виходячи з наведеного, керуючись ст. 394 КПК України, колегія суддів

у задоволенні касаційної скарги засудженогоОСОБА_1 відмовити.