Колегія суддів Судової палати у кримінальних справах

Верховного Суду України у складі :

розглянувши в судовому засіданні в м. Києві 23 вересня 2008 року кримінальну справу за касаційним поданням прокурора, який брав участь у розгляді справи судом першої інстанції, на судові рішення щодо ОСОБА_1,

вироком Луцького міськрайонного суду Волинської області від 9 серпня 2007 року

ОСОБА_1,

ІНФОРМАЦІЯ_1,

такого, що не має судимості,

засуджено за ч. 1 ст. 366 КК України до штрафу в розмірі 550 грн.

ОСОБА_1 за ч. 1 ст. 364, ч. 2 ст. 191 КК України виправдано на підставі п. 2 ст. 6 КПК України за відсутністю в його діях складу злочину.

Ухвалою апеляційного суду Волинської області від 2 жовтня 2007 року вирок щодо ОСОБА_1 залишено без зміни.

ОСОБА_1 визнано винним у тому, що він працюючи на посаді Гіркополонківського сільського голови, будучи службовою особою - представником влади, в порушення виконання своїх функціональних обов'язків склав та видав у своєму службовому кабінеті, що в с. Гірка Полонка Луцького району Волинської області, завідомо неправдиві офіційні документи в, які вніс завідомо неправдиві відомості, а саме рішення сільської ради від 13 квітня 2006 року:

- "Про дачу ПП "Ніксервіс" на підготовку погодження місця розташування об'єкту земельної ділянки, площею 22.44 га для розташування оптового ринку;

- "Про дачу дозволу ВАТ "Луцьке РТП" на складання проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки площею 7.2701 га для продажу у власність ВАТ "Луцьке РТП" для обслуговування адміністративних та виробничих приміщень;

- "Про встановлення надбавок та премій сільському голові на 2006 рік", а саме: надбавку за високі досягнення в праці в розмірі 50%, щомісячне преміювання в розмірі 25% посадового окладу з урахуванням доплати за ранг та вислугу років з 1 січня 2006 року, а також до державних, професійних та ювілейних дат в 2006 році в межах коштів, передбачених у кошторисі сільського бюджету та економії, згідно з якими незаконно отримав у 2006 році 11 724 грн. 81 коп. Вказані питання на сесію сільської ради не виносилися, не обговорювалися та рішення по цім питанням не приймалося.

Вказані рішення ОСОБА_1 підписав, скріпив гербовою печаткою сільської ради, а також вніс неправдиві відомості в протоколі першої сесії п'ятого скликання сільської ради, яка відбувалася 13 квітня 2006 року, про те, що такі питання обговорювались на сесії і прийняті позитивні рішення, який підписав і скріпив гербовою печаткою.

Після того, рішення сесії за № 01/23 видав ПП "Ніксервіс" і ВАТ "Луцьке РТП".

У касаційному поданні прокурор порушує питання про скасування судових рішень щодо ОСОБА_1 з направленням справи на новий судовий розгляд у зв'язку з неправильним застосуванням кримінального закону, істотними порушеннями кримінально-процесуального закону та невідповідністю призначеного покарання тяжкості злочину й особі засудженого внаслідок м'якості. На думку прокурора, суд необґрунтовано виправдав ОСОБА_1 за ч. 1 ст. 364 та ч. 2 ст. 191 КК України, оскільки винність ОСОБА_1 доведена зібраними по справі доказами, які на думку прокурора, залишено судом поза увагою.

Заслухавши доповідь судді Верховного Суду України, думку прокурора Морозової С.Ю, яка підтримала касаційне подання, дослідивши матеріали справи та обговоривши доводи касаційного подання, колегія суддів вважає, що воно підлягає задоволенню з таких підстав.

Відповідно до вимог ст. 334 КПК України мотивувальна частина виправдувального вироку повинна містити формулювання обвинувачення, яке пред'явлене підсудному і визнане судом недоведеним, а також підстави для виправдання підсудного із зазначенням мотивів, з яких суд відкидає докази обвинувачення. Не допускається включення у вирок формулювань, які ставлять під сумнів невинуватість виправданого.

Проте зазначені вимоги закону судом першої інстанції при розгляді кримінальної справи щодо ОСОБА_1 дотримані не були.

Виправдовуючи ОСОБА_1 у пред'явленому йому обвинуваченні за ч. 1 ст. 364 КК України у зв'язку з відсутністю у його діях складу злочину, суд послався на відсутність доказів про те, що він зловживав владою та своїм службовим становищем в інтересах третіх осіб усупереч інтересам служби заподіяв істотну шкоди державним та громадським інтересам, чим підірвав авторитет і престиж органу місцевого самоврядування. Також суд зазначив, що пред'явлене досудовим слідством обвинувачення не конкретизоване в частині того, яку саме істотну шкоду заподіяно громадським інтересам - громаді та в чому полягає підрив авторитету і престижу органу місцевого самоврядування.

Разом з тим, з постанови про пред'явлення в якості обвинуваченого, обвинувального висновку вбачається, що органом досудового розслідування вказувалося на те, що ОСОБА_1, працюючи на посаді Гіркополонківського сільського голови, у порушення вимог Конституції України (254к/96-ВР) , Земельного кодексу України (2768-14) , Закону України "Про місцеве самоврядування в Україні" (280/97-ВР) своїми умисними діями, які виразилися у зловживанні владою та своїм службовим становищем, складанні та видачі вищевказаних завідомо неправдивих рішень сільської ради, заподіяв істотну шкоду державним інтересам, оскільки підірвав авторитет і престиж органу місцевого самоврядування в особі Гіркополонківської сільської ради та її виконавчого органу, який він очолює, та інтереси територіальної громади, оскільки будь-які дії пов'язані з передачею земельних ділянок у власність чи користування, а також порушення зазначених питань, проводиться виключно за рішенням сесії відповідної ради, як єдиним представником територіальної громади, а не головою одноособово.

Згідно з показаннями засудженого ОСОБА_1 на сесії сільської ради від 13 квітня 2006 року не приймалося рішень щодо надання землі в оренду ПП "Ніксервіс" для розташування оптового ринку та про дачу дозволу на складання проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки для продажу у власність ВАТ "Луцьке РТП". Однак він підписав ці рішення скріпив гербовою печаткою та видав їх.

Згідно з показаннями свідків ОСОБА_2, ОСОБА_3, ОСОБА_4, ОСОБА_5, ОСОБА_6 вбачається, що питання щодо виділення землі ПП "Ніксервіс" на першій та другій сесіях не обговорювалося, щодо питання передачі землі ВАТ "Луцьке РТП" взагалі ні на одній із сесій у 2006 році не вирішувалося.

Таким чином, висновок суду щодо недоведеності винуватості ОСОБА_1 у вчиненому злочину, передбаченого ч. 1 ст. 364 КК України є передчасним.

Також необґрунтованим є висновок суду щодо відсутності у діях ОСОБА_1 складу злочину, передбаченого ч. 2 ст. 191 КК України у зв'язку з відсутністю у його діях корисливого мотиву.

Як убачається з матеріалів справи, досудовим слідством ОСОБА_1 обвинувачувався у тому, що він, працюючи на посаді сільського голови, та будучи службовою особою - представником влади, діючи з корисливих мотивів, з метою отримання з державного бюджету, крім основної оплати праці, щомісячної надбавки, не виносив це питання для обговорення на першу сесію п'ятого скликання сільської ради, яка відбулася 13 квітня 2006 року, склав та видав в своєму службовому кабінеті завідомо неправдивий документ - рішення Гіркополонківської сільської ради № 01/24 від 13 квітня 2006 року "Про встановлення надбавок та премій сільському голові на 2006 рік", в який вніс завідомо неправдиві відомості. Після того вказане рішення підписав і завірив гербовою печаткою та на підставі підробленого документа у 2006 році незаконно отримав гроші на загальну суму 11 724 грн. 81 коп.

Виправдовуючи ОСОБА_1 за ч. 2 ст. 191 КК України, суд послався на те, що виплата вказаних коштів здійснювалася в межах затвердженого фонду оплати праці. Ці виплати передбачені постановою Кабінету міністрів України № 2288 від 13 грудня 1999 року (2288-99-п) і № 268 від 9 березня 2006 року, а тому ОСОБА_1, підробивши рішення від 13 квітня 2006 року про виплату собі надбавок з січня 2006 року без погодження з депутатами на засіданні сесії сільської ради, лише порушив процесуальний порядок вирішення даного питання, що підпадає під корупційні діяння.

Разом із тим, поза увагою суду залишилося те, що ОСОБА_1, підробляючи рішення сесії сільської ради про виплату собі премій та надбавок, діяв з мотивів незаконного особистого збагачення за рахунок чужого майна. Крім того, вказані виплати відповідно до ст. 6 Постанови Кабінету Міністрів України від 09.03.2006 року № 268 "Про упорядкування структури та умов оплати праці працівників апарату органів виконавчої влади з та інших органів" згідно з якими преміювання сільських голів, встановлення їм надбавок, надання матеріальної допомоги здійснюється у порядку та розмірі, встановлених цією постановою, у межах затверджених видатків на оплату праці. Рішення про зазначені виплати приймається відповідно радою.

Колегія суддів вважає, що таке порушення кримінально-процесуального закону відповідно до ч. 1 ст. 370 КПК України є істотним, що перешкодило суду повно та всебічно розглянути справу й постановити законний, обґрунтований і справедливий вирок.

Апеляційний суд, перевіряючи законність прийнятого судом першої інстанції рішення, на допущені порушення уваги не звернув та залишив вирок щодо ОСОБА_1 без зміни. У зв'язку з цим судові рішення підлягають скасуванню з направленням справи на новий судовий розгляд, під час якого необхідно ретельно проаналізувати всі зібрані у справі докази, які підтверджують чи спростовують обвинувачення, та постановити законне і обґрунтоване рішення.

Під час нового розгляду суду необхідно врахувати вищенаведене і, якщо суд дійде висновку щодо доведеності винності ОСОБА_1 у злочинах, за які його притягнуто до кримінальної відповідальності, то призначене йому за вироком суду від 9 серпня 2007 року покарання слід вважати невиправдано м'яким.

Керуючись ст. ст. 395, 396 КПК України, колегія суддів, -

касаційне подання прокурора, який брав участь у розгляді справи судом першої інстанції, задовольнити.

Вирок Луцького міськрайонного суду Волинської області від 9 серпня 2007 року та ухвалу апеляційного суду Волинської області від 2 жовтня 2007 року щодо ОСОБА_1 скасувати, а справу направити на новий судовий розгляд.