Колегія суддів Судової палати у кримінальних справах

Верховного Суду України у складі:

розглянула в судовому засіданні в м. Києві 18 вересня 2008 року кримінальну справу за касаційною скаргою законного представника ОСОБА_1 - ОСОБА_2 на постанову Феодосійського міського суду

Автономної Республіки Крим від 24 липня 2007 року та ухвалу Апеляційного суду Автономної Республіки Крим від 4 жовтня 2007 року.

Постановою Феодосійського міського суду АР Крим від 24 липня 2007 року до

ОСОБА_1,

ІНФОРМАЦІЯ_1,

не судимого,

за вчинення суспільно-небезпечних діянь, передбачених ч. 2 ст. 121,

ч. 1 ст. 187, ст. 304 КК України застосовано примусові заходи медичного характеру - госпіталізація до психіатричного закладу із суворим наглядом.

Ухвалою Апеляційного суду Автономної Республіки Крим від 4 жовтня 2007 року постанова суду залишена без зміни.

Як встановив суд, ОСОБА_1 14 квітня 2007 року близько

23 години, перебуваючи біля будинку АДРЕСА_1, в стані алкогольного сп'яніння, завдав ОСОБА_3 удар ногою по кінцівкам, від якого той впав, а ОСОБА_1 продовжував завдавати удари руками і ногами по тулубу та голові потерпілого. Впевнившись, що ОСОБА_3 перебуває в безпорадному стані, ОСОБА_1 заволодів його грошима в сумі

6 гривень, пачкою цигарок та радіоприймачем, які знаходились в кишені потерпілого. В результаті таких дій ОСОБА_3 заподіяно тяжкі тілесні ушкодження, від яких ІНФОРМАЦІЯ_2 сталася його смерть.

Крім того, в травні 2006 року та в період з березня по квітень 2007 року ОСОБА_1, шляхом погроз застосування фізичного насильства змушував неповнолітніх займатися жебрацтвом.

У касаційній скарзі законний представник ОСОБА_1 - ОСОБА_2 просить скасувати судові рішення через істотне порушення кримінально-процесуального закону. Твердить, що під час досудового слідства було суттєво порушено право ОСОБА_1 на захист, оскільки під час затримання його вимога про виклик адвоката не виконана, а тому первинні показання він давав під тиском працівників міліції. Зазначає, що свідки ОСОБА_4 та ОСОБА_5 могли обмовити його сина, щоб уникнути відповідальності за правопорушення. Свідок ОСОБА_4 в судовому засіданні відмовилась від своїх свідчень, даних на досудовому слідстві в результаті застосування до неї незаконних методів слідства. В доповненні до касаційної скарги

ОСОБА_2 вказує, що згідно висновку судово-медичної експертизи тілесні ушкодження ОСОБА_3 завдані предметом (предметами), контактна частина якого (яких) обмежена під кутом невиразними ребрами, однак на такі предмети ні ОСОБА_1, ні свідок ОСОБА_4 не вказували навіть у первинних показаннях, які суд взяв до уваги. Вважає, що під час досудового слідства та розгляду справи в суді не здобуто доказів вчинення ОСОБА_1 суспільно-небезпечних діянь.

Заслухавши доповідача, думку прокурора, який вважає касаційну скаргу обґрунтованою, перевіривши матеріали справи та обговоривши доводи касаційної скарги, колегія суддів вважає, що вона підлягає задоволенню.

Твердження законного представника щодо порушення права

ОСОБА_1 на захист не знайшли свого підтвердження в ході перевірки матеріалів справи.

Так, під час допиту в якості підозрюваного 18.04.2007 року ОСОБА_1 в присутності батька ОСОБА_2 заявив про своє перебування на обліку у лікаря-психіатра з діагнозом шизофренія, після чого його допит був припинений (а. с. 172). Постановою слідчого від 21.04.2007 року до участі у справі в якості захисника допущений адвокат ОСОБА_6, в присутності якого ОСОБА_1 було пред'явлено обвинувачення та проводився його допит (а. с. 180-187).

Отже, доводи касаційної скарги в цій частині є необґрунтованими.

Поряд з цим, колегія суддів вважає доводи законного представника про те, що під час судового розгляду належним чином не з'ясована причетність ОСОБА_1 до вчинення суспільно небезпечних діянь, такими, що заслуговують на увагу.

Відповідно до ст. 420 КПК України у справах про застосування примусових заходів медичного характеру суд, поміж інших, повинен вирішити питання чи вчинено суспільно небезпечне діяння особою, щодо якої розглядається справа.

При цьому суду належить дати аналіз усіх зібраних у справі доказів, тобто всіх фактичних даних, які містяться в показаннях свідків, висновку експерта та інших джерелах доказів, які стверджують чи спростовують обвинувачення.

Як вбачається з матеріалів справи такі вимоги кримінально-процесуального закону судом не були виконані, обставини, які мають істотне значення для вирішення питання про винуватість чи невинуватість

ОСОБА_1, належним чином не з'ясовані, а тому постанова суду підлягає скасуванню, а справа направленню на новий судовий розгляд, виходячи з наступного.

Так, на обґрунтування висновку про винність ОСОБА_1 у вчиненні суспільно небезпечних діянь, передбачених ч. 2 ст. 121, ч. 1 ст. 187 КК України суд послався на показання свідків ОСОБА_7, ОСОБА_8, даними на досудовому слідстві та оголошеними в судовому засіданні, які не були очевидцями злочину, однак повідомили, що їм відомо про те, що ОСОБА_1 побив чоловіка та забрав у нього 6 гривень та радіо, свідка ОСОБА_9, який також не допитувався в судовому засіданні, а під час досудового слідства показав, що бачив ОСОБА_3 15 квітня 2007 року в своєму сараї, на обличчі у нього були численні поранення, від ОСОБА_3 свідок дізнався, що його хтось побив, показання свідка ОСОБА_4, даними на досудовому слідстві про те, що вона стала очевидцем того як ОСОБА_1 побив чоловіка, завдавши йому декілька ударів ногами і руками по голові та тілу, після чого забрав у нього 6 гривень та радіо.

Під час допиту в якості обвинуваченого за ч. 2 ст. 121, ч. 1 ст. 187 КК України ОСОБА_1 свою причетність до побиття ОСОБА_3 заперечував та заявив, що пояснення від 18.04.2007 року давав під тиском працівників міліції.

В судовому засіданні свідок ОСОБА_4 також відмовилась від своїх показань, даними на досудовому слідстві та заявила, що такі показання давала в результаті незаконних методів слідства.

Однак, суд не звернув увагу на такі показання та не перевірив їх, а тому критичну оцінку судом свідчень ОСОБА_4 не можна визнати об'єктивною.

З висновку судово-медичної експертизи трупа ОСОБА_3 вбачаться, що виявлені ушкодження йому спричинені не менш як 25 травматичних впливів (а. с. 165). Під час відтворення обстановки та обставин подій свідок

ОСОБА_4 показала, що ОСОБА_1 завдав незнайомому чоловікові удар по голові, від якого той впав, після чого завдав йому ще три удари ногами та забрав гроші та радіо (а. с. 51-52).

Ці обставини також залишились поза увагою суду, хоча мають значення для перевірки доводів законного представника щодо непричетності

ОСОБА_1 до вчинення суспільно-небезпечних діянь.

В обґрунтування свого висновку про вчинення ОСОБА_1 суспільно небезпечного діяння, передбаченого ст. 304 КК України суд послався на показання свідків ОСОБА_10, ОСОБА_11, ОСОБА_7, ОСОБА_12, ОСОБА_8, ОСОБА_13, ОСОБА_14, ОСОБА_15, ОСОБА_16, ОСОБА_17, допитаними під час досудового слідства, оголосивши їх показання в порядку ст. 306 КПК України. При цьому судом не заслухано думку учасників процесу про дальший розгляд справи чи про відкладення його, вживаючи щодо свідків заходів, зазначених у ст. 70 КПК України.

Таким чином, суд першої інстанції допустив таку неповноту з'ясування обставин справи, яка істотно вплинула на правильність прийняття рішення у справі, що є безумовною підставою для скасування постанови суду й направлення справи на новий судовий розгляд.

При новому розгляді справи суду належить повно і всебічно дослідити всі обставини справи, наявні докази, дати їм належну оцінку, перевірити й інші доводи законного представника ОСОБА_2, та на підставі цього вирішити питання про вчинення ОСОБА_1 суспільно небезпечних діянь, прийнявши по справі законне та обґрунтоване рішення.

Оскільки апеляційний суд, перевіряючи законність прийнятого судом першої інстанції рішення, на допущені порушення уваги не звернув, ухвала апеляційного суду також підлягає скасуванню.

Керуючись ст.ст. 395, 396 КПК України, колегія суддів

касаційну скаргу законного представника ОСОБА_1 - ОСОБА_2 задовольнити.

Постанову Феодосійського міського суду Автономної Республіки Крим від 24 липня 2007 року та ухвалу Апеляційного суду Автономної Республіки Крим від 4 жовтня 2007 року щодо ОСОБА_1 скасувати, а справу направити на новий судовий розгляд.