Колегія суддів Судової палати Верховного Суду України

у кримінальних справах у складі:

розглянувши в судовому засіданні в м. Києві 16 вересня 2008 року кримінальну справу за касаційним поданням прокурора, який брав участь у розгляді справи судом апеляційної інстанції на постановлені щодо ОСОБА_1, ОСОБА_2, ОСОБА_3 та ОСОБА_4 судові рішення.

Вироком Тисменицького районного суду Івано-Франківської області від 17 липня 2007 року засуджено:

ОСОБА_1,

ІНФОРМАЦІЯ_1,

уродженця с. Ріп'янка Калуського району

Івано-Франківської області,

мешканця м. Калуша Івано-Франківської області,

раніше судимого 04.08.2006 р. Калуським

міськрайсудом за ст.ст. 185 ч. 3, 186 ч. 2 КК України

на 4 роки позбавлення волі з іспитовим строком на 2 роки -

за ст. 185 ч. 3 КК України на 3 роки позбавлення волі, а на підставі ст. 70 ч. 4 КК України ОСОБА_1 призначено покарання - 4 роки 6 місяців позбавлення волі.

Відповідно до ст. 75 КК України ОСОБА_1 звільнено від відбування призначеного покарання з іспитовим строком на 3 роки з покладенням обов'язків, передбачених п.п. 2,3,4 ст. 76 КК України.

ОСОБА_2,

ІНФОРМАЦІЯ_2,

уродженця та мешканця с. Майдана

Тисменицького району,

раніше не судимого -

за ст. 185 ч. 2 КК України на 1 рік позбавлення волі;

за ст. 187 ч. 3 КК України із застосуванням ст. 69 КК України на 3 роки позбавлення волі без конфіскації майна, а на підставі ст. 70 ч. 1 КК України ОСОБА_2 призначено покарання - 3 роки позбавлення волі без конфіскації майна.

ОСОБА_3,

ІНФОРМАЦІЯ_3,

уродженця та мешканця с. Майдана

Тисменицького району Івано-Франківської області,

раніше не судимого -

за ст. 185 ч. 2 КК України на 1 рік позбавлення волі, а відповідно до ст. 75 КК України ОСОБА_3 звільнено від відбування призначеного покарання з іспитовим строком на 1 рік з покладенням на нього обов'язків, передбачених п.п. 2,3,4 ст. 76 КК України.

ОСОБА_4,

ІНФОРМАЦІЯ_4,

уродженця та мешканця с. Майдана

Тисменицького району Івано-Франківської області,

раніше не судимого -

за ст. 185 ч. 2 КК України на 1 рік позбавлення волі, а відповідно до ст. 75 КК України ОСОБА_4 звільнено від відбування призначеного покарання з іспитовим строком на 1 рік з покладенням на нього обов'язків, передбачених п.п. 2,3,4 ст. 76 КК України.

ОСОБА_3 та ОСОБА_1 за ст. 187 ч. 3 КК України виправдано.

Ухвалою апеляційного суду Івано-Франківської області від 26 вересня 2007 року вирок щодо ОСОБА_2, ОСОБА_3 та ОСОБА_4 залишено без зміни, а щодо ОСОБА_1 змінено, виключено з вироку обтяжуючу покарання обставину - вчинення злочину у стані алкогольного сп'яніння.

ОСОБА_3, ОСОБА_2 та ОСОБА_4 засуджено за те, що вони 17 квітня 2006 року, приблизно о 22 годині, будучи у стані алкогольного сп'яніння, за попередньою змовою між собою, прибувши на територію торгового комплексу "Мисливець", що в с. Майдан Тисменицького району Івано-Франківської області, таємно викрали належне ОСОБА_5 майно на загальну суму 1079,8 гривень.

ОСОБА_1 у ніч на 28 грудня 2005 року, проник до охоронюваного приміщення, що на території ВАТ "Агросервіс" у с. Майдан Тисменицького району, звідки таємно викрав майно ОСОБА_6 вартістю 1300 гривень.

ОСОБА_2 23 жовтня 2006 року, приблизно о 2 годині, будучи у стані алкогольного сп'яніння, за попередньою змовою з невстановленими особами, проник на охоронювану територію ВАТ "Агросервіс" у с. Майдан Тисменицького району, де із погрозою застосування насильства, небезпечного для життя та здоров'я, вчинив розбійний напад на сторожа ОСОБА_7. Подолавши таким чином його опір, нападники заволоділи майном ОСОБА_6 на загальну суму 3890 гривень.

Крім того, органами досудового слідства ОСОБА_1 та ОСОБА_3 обвинувачувалися у тому, що вони 23 жовтня 2006 року, приблизно о 2 годині, будучи у стані алкогольного сп'яніння, за попередньою змовою з ОСОБА_2, проникнувши на охоронювану територію ВАТ "Агросервіс" у с. Майдан Тисменицького району, вчинили розбійний напад на сторожа ОСОБА_7, під час якого, погрожуючи останньому сокирою, подолали його опір. Після чого заволоділи майном ОСОБА_6 на загальну суму 3890 гривень.

У касаційному поданні прокурор просить судові рішення щодо засуджених скасувати, а справу направити на новий судовий розгляд. На обґрунтування своїх вимог вказує на те, що суд невмотивовано виправдав ОСОБА_1 та ОСОБА_3 за ст. 187 ч. 3 КК України, безпідставно не прийнявши до уваги їх показання під час досудового слідства. Також вважає, що призначення ОСОБА_2 покарання із застосуванням ст. 69 КК України є надто м'яким.

Заслухавши доповідь судді, думку прокурора про підтримання касаційного подання, скасування вироку щодо засуджених з направленням справи на новий судовий розгляд, перевіривши матеріали справи та обговоривши доводи касаційного подання, колегія суддів вважає, що касаційне подання прокурора підлягає частковому задоволенню з таких підстав.

У відповідності до ст. 323 КПК України вирок суду повинен бути законним і обґрунтованим.

Тобто, висновки суду щодо кримінально-правової кваліфікації діянь повинні ґрунтуватися на матеріалах справи.

Для цього у вироку необхідно проаналізувати і оцінити всі розглянуті в судовому засіданні докази, які як підтверджують пред'явлене обвинувачення, так і свідчать проти нього.

Проте, на порушення вимог кримінально-процесуального закону, а також роз'яснень постанови Пленуму Верховного Суду України від 29 червня 1990 року з послідуючими змінами "Про виконання судами України законодавства і постанов Пленуму Верховного Суду України з питань судового розгляду кримінальних справ і постановлення вироку" суд не мотивував у вироку свій висновок щодо виправдання ОСОБА_1 та ОСОБА_3

При цьому суд формально підійшов до розгляду справи, не навів переконливих мотивів прийнятого рішення.

Так суд узяв за основу показання засудженого ОСОБА_2, які він дав під кінець судового слідства, про те, що розбійний напад він вчинив з невідомими йому особами, а не з ОСОБА_3 та ОСОБА_1.

Проте суд не дослідив і не дав оцінки тій обставині, що під час досудового слідства вказані особи детально розповідали про обставини вчинення ними розбійного нападу на ОСОБА_7 та підтвердили свої показання під час проведення з ними відтворень обстановки та обставин події.

Судом також належним чином не була врахована і та обставина, що на заяву засуджених про застосування до них недозволених методів ведення слідства, прокуратурою була проведена відповідна перевірка, за результатами якої була винесена постанова про відмову у порушенні кримінальної справи щодо працівників міліції.

Крім того, призначаючи ОСОБА_2 покарання із застосуванням ст. 69 КК України суд не навів мотивів прийнятого рішення, не вказав на підставі чого він дійшов висновку про можливість призначення засудженому покарання, нижче від найнижчої межі, встановленої в санкції статті, а формально послався, що враховує визнання вини, позитивну характеристику.

Однак, з матеріалів справи вбачається, що ОСОБА_2 вину у вчиненні розбійного нападу визнав лише під кінець судового слідства, будучи викритий беззаперечними доказами (показаннями потерпілого ОСОБА_7, якій опізнав його) і, на думку колегії суддів, визнання судом цієї обставини, як пом'якшуючої є непереконливим.

За наведених обставин вирок місцевого суду щодо ОСОБА_1, ОСОБА_2 та ОСОБА_3 є незаконним і підлягає скасуванню.

Оскільки порушення закону не були усунуті при розгляді справи в апеляції, то ухвала апеляційного суду також підлягає скасуванню, а справа направленню на новий судовий розгляд, у процесі якого слід усунути наведені порушення і прийняти законне рішення.

Що стосується призначеного ОСОБА_4 покарання, то воно відповідає вимогам ст. 65 КК України і призначене з урахуванням характеру та ступеня тяжкості вчиненого злочину, даним щодо особи засудженого, тому дане покарання є необхідне і достатнє для виправлення засудженого та попередження вчинення ним нових злочинів.

Отже, підстав для скасування постановлених щодо ОСОБА_4 судових рішень, колегія суддів не вбачає.

Виходячи з наведеного, керуючись ст. 395- 396 КПК України, колегія суддів -

касаційне подання прокурора, який брав участь у розгляді справи судом апеляційної інстанції задовольнити частково.

Вирок Тисменицького районного суду Івано-Франківської області від 17 липня 2007 року та ухвалу апеляційного суду Івано-Франківської області від 26 вересня 2007 року щодо ОСОБА_1, ОСОБА_2 та ОСОБА_3 скасувати, а справу направити на новий судовий розгляд іншим складом суду.