Колегія суддів Судової палати у кримінальних справах

Верховного Суду України у складі:

розглянула в судовому засіданні в м. Києві 16 вересня 2008 року кримінальну справу за касаційною скаргою засудженого ОСОБА_1 та касаційним поданням прокурора, який брав участь у розгляді справи судом першої інстанції, на вирок апеляційного суду м.Києва від 18 червня 2008 року, яким засуджено:

ОСОБА_2,

ІНФОРМАЦІЯ_1 народження,

уродженця м. Монастириська Тернопільської області,

раніше не сумого,

за ч. 2 п. 12 ст. 115 КК України на 13 років позбавлення волі;

ОСОБА_1,

ІНФОРМАЦІЯ_2 народження,

уродженця м. Междурєчєнськ Кемеровської області РФ, громадянина Росії, судимого 22 вересня 2003 року

за ч. 3 ст. 185, ст. 69 КК України на 2 роки позбавлення волі, звільненого 2 червня 2005 року за відбуттям покарання,

за ч. 2 п. 12 ст. 115 КК України на 13 років позбавлення волі.

Постановлено стягнути на користь ОСОБА_3 із ОСОБА_2 - 30000 грн., з ОСОБА_1 - 20000 грн. на відшкодування моральної шкоди.

Ухвалою апеляційного суду м. Києва від 18 червня 2008 року визнано, що ОСОБА_4 вчинив суспільно-небезпечне діяння, передбачене ч. 2 п. 12 ст. 115 КК України, в стані неосудності і щодо нього застосовано примусові заходи медичного характеру.

За вироком суду ОСОБА_2 і ОСОБА_1 визнано винними в умисному вбивстві, вчиненому за попередньою змовою групою осіб за наступних обставин.

ОСОБА_2 і ОСОБА_1 13 грудня 2007 року близько 13-ої год. в м. Києві в кафе "Живчик", що розташоване неподалік будинку 34-А по вул. Березняківська, разом із ОСОБА_4, який є неосудним, ОСОБА_5, ОСОБА_6 та невстановленою слідством особою на ім"я ОСОБА_7 вживали спиртні напої. Перебуваючи в стані алкогольного сп'яніння, між ОСОБА_2 і ОСОБА_5 виник конфлікт, для розв'язання якого обоє вийшли з кафе та продовжили між собою спір на вулиці. У процесі конфлікту ОСОБА_2 на грунті раптово виниклих неприязних стосунків наніс ОСОБА_5 два удари рукою в груди, а коли той від ударів присів, він ногою наніс йому удар в обличчя, від чого останній упав на землю.

Після цього, коли з кафе вийшли ОСОБА_1, ОСОБА_4, ОСОБА_6 та ОСОБА_7, всі разом направились до приміщення сміттєзбірника четвертого під'їзду будинку №10 по вул. Шумського в м. Київ, яке ОСОБА_2, ОСОБА_4 і ОСОБА_5 використовували для проживання, де продовжили вживати спиртні напої. У ході цього ОСОБА_5 заснув і почав хропіти. Зважаючи на це, ОСОБА_2 розбудив ОСОБА_5 і той, намагаючись встати, упав на їжу, яка була розкладена там же на матраці.

Сприйнявши це як образу, ОСОБА_2 і ОСОБА_1, маючи умисел на позбавлення життя ОСОБА_5, разом із ОСОБА_4, вчинили побиття ОСОБА_5: ОСОБА_4 наніс рукою 3-4 удари по обличчю, ОСОБА_2 - декілька ударів кулаком в обличчя, а ОСОБА_1 - 2-3 удари кулаком у груди.

Продовжуючи злочинний умисел на позбавлення життя потерпілого, ОСОБА_2 взяв у приміщенні сміттєзбірника залізний прут і наніс ним декілька ударів ОСОБА_5 по голові, спині і по ногах. Після чого, ОСОБА_1 діючи взаємоузгоджено, взяв у ОСОБА_2 залізний прут і також став наносити удари ОСОБА_5 по спині, руках і ногах. Під час цього ОСОБА_4 кулаками і ногами наносив потерпілому тілесні ушкодження.

Від отриманих тілесних ушкоджень настала смерть потерпілого ОСОБА_5 на місці злочину.

Переконавшись, що ОСОБА_5 не подає ознак життя, ОСОБА_2 підпалив матрац, на якому лежав труп потерпілого, і всі з місця вчинення злочину втекли.

У касаційній скарзі та доповненні до неї засуджений ОСОБА_1 стверджує, що у нього не було попередньої змови з ОСОБА_2 і наміру вбивати потерпілого ОСОБА_5 та від його ударів не могла настати смерть останнього. Просить перекваліфікувати його дії на ч. 2 ст. 121 КК України і призначити більш м'яке покарання. Звертає увагу, що слідчі дії по справі проводилися без участі захисника, чим порушено його право на захист.

У касаційному поданні прокурор, який брав участь у розгляді справи судом першої інстанції, просить скасувати вирок в частині вирішення цивільного позову, а справу направити на новий судовий розгляд у порядку цивільного судочинства. При цьому посилається на те, що судом неправильно визначено стягнення з засуджених за принципом часткової відповідальності.

Заслухавши доповідь судді Верховного Суду України Короткевича М.Є., пояснення засудженого ОСОБА_1, який підтримав свою касаційну скаргу, міркування прокурора про підтримання касаційного подання, врахувавши письмові заперечення потерпілого ОСОБА_3 на касаційну скаргу засудженого ОСОБА_1, обговоривши доводи касаційних скарги і подання та перевіривши матеріали справи, колегія суддів вважає, що касаційна скарга засудженого задоволенню не підлягає, а касаційне подання прокурора, який брав участь у розгляді справи судом першої інстанції, підлягає частковому задоволенню з наступних підстав.

Судом першої інстанції вірно встановлені фактичні обставини вчиненого ОСОБА_2 і ОСОБА_1 злочину і відповідно доказам у справі застосовано матеріальний закон.

Доводи касаційної скарги про відсутність умислу і попередньої змови на вбивство потерпілого ОСОБА_5 є безпідставними і спростовуються матеріалами справи.

Вирішуючи питання про зміст і направленість умислу ОСОБА_2 і ОСОБА_1 суд виходив із сукупності зібраних по справі доказів.

Так, ОСОБА_2 і ОСОБА_1 в судовому засіданні підтвердили факт вчинення ними разом із ОСОБА_4 побиття ОСОБА_5 за обставин вказаних у вироку. Їхні покази узгоджуються між собою і підтверджуються показами свідка ОСОБА_6, яка була очевидецею події злочину, свідків ОСОБА_8 і ОСОБА_9, які в під'зді будинку біля сміттєзбірника бачили "бомжів" чоловіків і жінку, а пізніше виявили підпалений труп чоловіка.

Крім того, показання ОСОБА_2 і ОСОБА_1 про спосіб і характер нанесення потерпілому ОСОБА_5 тілесних ушкоджень підтверджується даними висновку судово-медичної експертизи, згідно якого на трупі ОСОБА_5 виявлено: забійні рани голови, перелом кісток зводу і основи черепа, перелом 2-ох ребер, відрив нижньої треті селезінки, два розриви лівої нирки, крововиливи під оболонки, у речовину і в шлуночки головного мозку, тощо, і ці ушкодження утворились від дії тупих предметів, за виключенням опікової рани на тильній поверхні правої кисті, яка утворилась від дії вогню.

Смерть ОСОБА_5 настала від відкритої черепно-мозкової травми з переломом кісток зведення і основи черепа і крововиливами під оболонки у речовину і в шлуночки головного мозку.

Обставини вчинення злочину - побиття ОСОБА_5 трьома особами, кількість, характер і локалізація заподіяних йому тілесних ушкоджень, зокрема в життєво важливий орган - голову, знаряддя злочину - металевий прут, поведінка винних після побиття - підпалення, свідчать про те, що ОСОБА_2 і ОСОБА_1 брали участь у позбавленні потерпілого життя і ОСОБА_1 при цьому усвідомлював, що діє спільно з ОСОБА_2, тобто їхні дії носили узгоджений характер та були ними припинені лише після впевненості, що ОСОБА_5 мертвий.

За таких обставин суд обґрунтовано дійшов висновку про те, що ОСОБА_2 і ОСОБА_1 вчинили умисне вбивство за попередньою змовою групою осіб та правильно кваліфікував їхні дії за ч. 2 п. 12 ст. 115 КК України.

При цьому судом ураховано, що під час досудового слідства деякі слідчі дії були проведені без участі захисника і тому суд не використав дані, що містяться в протоколах цих дій як докази в справі.

Міра покарання призначена ОСОБА_2 і ОСОБА_1 у відповідності з вимогами закону, вона відповідає характеру та ступеню суспільної небезпечності вчиненого злочину, даним про особу засуджених і підстав для її пом"якшення колегія суддів не вбачає.

Заслуговують на увагу доводи касаційного подання прокурора, оскільки при вирішенні цивільного позову потерпілого ОСОБА_3 суд допустився помилки.

Відповідно до положень ст. 1190 ЦК України особи, спільними діями яких було завдано шкоди, несуть перед потерпілим солідарну відповідальність. У частці відповідно до ступеня їхньої вини суд може визначити відповідальність осіб, які спільно завдали шкоди, лише за заявою потерпілого. Як видно з матеріалів справи ОСОБА_3 про таке не заявляв, а тому в суду не було підстав для стягнення моральної шкоди за принципом часткової відповідальності.

На підставі наведеного вирок в частині вирішення цивільного позову підлягає зміні, оскільки слід застосувати принцип солідарної відповідальності засуджених ОСОБА_2 і ОСОБА_1 перед потерпілим ОСОБА_3.

Отже, керуючись ст.ст. 394, 396 КПК України, колегія суддів

касаційну скаргу засудженого ОСОБА_1 залишити без задоволення, касаційне подання прокурора, який брав участь у розгляді справи судом першої інстанції, задовольнити частково.

Вирок колегії суддів судової палати у кримінальних справах апеляційного суду м.Києва від 18 червня 2008 року відносно ОСОБА_2 і ОСОБА_1 в частині вирішення цивільного позову змінити. Стягнути солідарно з ОСОБА_2 і ОСОБА_1 50000 грн. на відшкодування моральної шкоди на користь ОСОБА_3

У решті вирок залишений без зміни.