Колегія суддів Судової палати у кримінальних справах

Верховного Суду України у складі:

за участю прокурора Вергізової Л.А.

засудженого ОСОБА_1.

розглянула в судовому засіданні в м. Києві 11 вересня 2008 року кримінальну справу щодо ОСОБА_1. за касаційним поданням заступника прокурора Запорізької області на вирок Розівського районного суду Запорізької області від 1 листопада 2007 року, яким

ОСОБА_1,

ІНФОРМАЦІЯ_1 року народження,

не судимого,

засуджено:

- за ч.2 ст. 209 КК України з застосуванням ст. 69 КК України на 5 років позбавлення волі;

- за ч.3 ст. 212 КК України на 5 років позбавлення волі;

- за ч.2 ст. 366 КК України на 2 роки позбавлення волі, а на підставі ст. 70 КК України за сукупністю злочинів остаточно визначено покарання 5 років позбавлення волі.

На підставі ст. 75 КК України ОСОБА_1. звільнено від відбування призначеного покарання з випробуванням, і встановлено іспитовий строк 2 роки.

За вироком суду ОСОБА_1. визнано винним в тому, що він, працюючи виконавчим директором ПП "Палітекс", що розташоване по вул.Чапаєва,70 у смт.Розівка Запорізької області, являючись службовою особою, в період часу з 1 квітня 2004 року по 31 березня 2007 року, за обставин, встановлених судом та детально наведених у вироку, ухилився від сплати податку на додану вартість та податку на прибуток, а всього на загальну суму 1 826 039 грн., а також вніс в податкові декларації завідомо неправдиві відомості, що спричинило тяжкі наслідки у вигляді ненадходження до бюджету грошових коштів у сумі 1 736 470 грн. та легалізував доходи, одержані злочинним шляхом в сумі 1 826 039 грн.

В апеляційному порядку справа щодо ОСОБА_1. не розглядалась.

У касаційному поданні прокурор порушує питання про скасування вироку та направлення справи на новий судовий розгляд, посилаючись на неправильне застосування кримінального закону та невідповідність призначеного покарання тяжкості злочину і особі винного внаслідок м`якості. Вказує на те, що місцевий суд, безпідставно не призначив ОСОБА_1 додаткові покарання, передбачені санкціями статей за які він засуджений.

Заслухавши доповідача, засудженого ОСОБА_1., який заперечував проти касаційного подання, думку прокурора на підтримання подання, перевіривши матеріали справи та обговоривши доводи подання, колегія суддів вважає, що таке підлягає частковому задоволенню.

Висновки суду про доведеність винності ОСОБА_1. у вчиненні інкримінованих злочинів та правильність кваліфікації його дій не оспорюються у поданні прокурора.

Що стосується доводів прокурора про невідповідність призначеного ОСОБА_1 покарання тяжкості вчинених злочинів та особі винного внаслідок його м`якості, то доводи з цього приводу є безпідставними.

Як видно зі справи, місцевий суд при вирішенні цього питання, відповідно до вимог ст. 65 КК України, врахував характер та ступінь тяжкості вчинених ОСОБА_1. злочинів, а також дані про особу винного та інші обставини справи, і дійшов вірного висновку про можливість застосування до призначеного йому покарання ст. 75 КК України. При цьому, колегія суддів враховує також те, що прокурор, який брав участь у розгляді справи в суді першої інстанції, також просив застосувати до призначеного ОСОБА_1 покарання ст. 75 КК України. А отже, підстав для скасування вироку за м`якістю призначеного засудженому покарання, про що йдеться у касаційному поданні прокурора, не має.

Разом з тим, санкції ч.2 ст. 209, ч.3 ст. 212, ч.2 ст. 366 КК України передбачають обов`язкові додаткові покарання у виді позбавлення права обіймати певні посади чи займатися певною діяльністю на строк до 3 років, а санкції ч.2 ст. 209 та ч.3 ст. 212 КК України також-конфіскацію майна.

Однак місцевий суд, обираючи ОСОБА_1 покарання за цими кримінальними законами не призначив йому додаткових покарань і не мотивував свого рішення з цього приводу.

Однак, враховуючи те, що злочин ОСОБА_1. вчинив вперше, позитивно характеризується за місцем проживання та роботи, має на утриманні двох неповнолітніх дітей, щиро розкаявся у вчиненому, касаційний суд вважає за можливе змінити вирок місцевого суду. Застосувавши ст. 69 КК України до додаткових покарань, передбачених санкціями статей за які він засуджений, визнати за можливе не застосовувати до нього цих додаткових покарань.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 394- 396 КПК України, колегія суддів,

касаційне подання заступника прокурора Запорізької області задовольнити частково.

Вирок Розівського районного суду Запорізької області від 1 листопада 2007 року щодо ОСОБА_1 змінити. Застосувавши ст. 69 КК України до додаткових покарань, вважати його засудженим за сукупністю злочинів, передбачених ч.2 ст. 209, ч.3 ст. 212, ч.2 ст. 366 КК України, до покарання визначеного місцевим судом.