Колегія суддів Судової палати у кримінальних справах

Верховного Суду України у складі :

розглянула в судовому засіданні в м. Києві 9 вересня 2008 року кримінальну справу за касаційним поданням прокурора, який брав участь у розгляді справи судом першої інстанції, на вирок Куп'янського міськрайонного суду Харківської області від 13 липня 2007 року, яким

ОСОБА_1,

ІНФОРМАЦІЯ_1 року народження,

раніше неодноразово судимого, останнього

разу 29 серпня 2005 року за ч. 3 ст. 185 КК України до позбавлення волі на строк сім років і шість місяців,

засуджено за ч. 3 ст. 185 КК України до позбавлення волі на строк чотири роки, за ч. 1 ст. 263 КК України до позбавлення волі на строк два роки.

На підставі ст. 70 КК України за сукупністю злочинів ОСОБА_1 визначено покарання - позбавлення волі на строк чотири роки.

На підставі ч. 4 ст. 70 КК України за сукупністю злочинів шляхом поглинення менш суворого покарання більш суворим із урахуванням вироку Рубіжанського міського суду Луганської області від 4 серпня 2004 року йому визначено остаточне покарання позбавлення волі на строк сім років.

В апеляційному порядку справа не розглядалася.

ОСОБА_1визнано винним у тому, що він 17 січня 2004 року близько 9 год. проник у кв. АДРЕСА_1, звідки таємно викрав майно на загальну суму 7 964 грн., яке належало ОСОБА_2

Крім того, у травні 2004 року ОСОБА_1 перебуваючи на залізничному вокзалі ст. Куп'янськ в м. Куп'янську Харківської області, у невстановленої особи, незаконно придбав 11 патронів калібру 5,6 мм., які переніс до місця свого проживання за адресою м. Куп'янськ Харківської області вул. Комсомольська 44, які зберігав у сараї. 13 листопада 2005 року вказані боєприпаси були вилучені працівниками міліції.

У касаційному поданні прокурор не оспорюючи фактичні обставини справи, порушує питання про скасування вироку з направленням справи на новий судовий розгляд у зв'язку з неправильним застосуванням кримінального закону в частині призначеного покарання. Посилається на те, що ОСОБА_1 вчинив злочини, за які засуджений до постановлення попереднього вироку від 29 серпня 2005 року, за яким він був засуджений до позбавлення волі на строк сім років шість місяців позбавлення волі, а тому ОСОБА_1 необхідно було визначити остаточне покарання відповідно до ч. 4 ст. 70 КК України за правилами ч.ч. 1, 3 ст. 70 КК України. Крім того, прокурор зазначає, що суд, при призначені остаточного покарання, врахував вирок Рубіжанського міського суду Луганської області від 4 серпня 2004 року, який вже було враховано при призначені ОСОБА_1 покарання за вироком Куп'янського міськрайонного суду Луганської області від 24 січня 2005 року.

Заслухавши доповідь судді Верховного Суду України, думку прокурора Сухарєва О.М., який підтримав касаційне подання, перевіривши матеріали справи та обговоривши доводи касаційного подання, колегія суддів вважає, що воно підлягає задоволенню з таких підстав.

Відповідно до ч. 1 ст. 70 КК України при сукупності злочинів суд, призначаючи покарання за кожен злочин окремо, визначає остаточне покарання шляхом поглинення менш суворого покарання більш суворим або шляхом повного чи часткового складання призначених покарань. За такими ж правилами призначається покарання, якщо засуджений винен ще і в іншому злочині, вчиненому ним до постановлення попереднього вироку (ч. 4 ст. 70 КК України).

Як убачається з матеріалів справи, вироком Куп'янського міськрайонного суду від 13 липня 2007 року при визначенні остаточного покарання ОСОБА_1 із застосуванням ч. 4 ст. 70 КК України, судом було враховано покарання призначене за вироком Рубіжанського міського суду від 4 серпня 2004 року.

Разом з тим, з копії вироку Куп'янського міськрайонного суду від 24 січня 2005 року вбачається, що вказаним судом вже було враховано покарання призначене ОСОБА_1 за вироком Рубіжанського міського суду від 4 серпня 2004 року.

Це не було враховано судом першої інстанції. Таким чином, при визначенні ОСОБА_1 остаточного покарання, судом неправильно було застосовано кримінальний закон, що відповідно до ст. 398 КПК України є підставою для скасування вироку.

Крім того, поза увагою суду залишилася та обставина, що вироком Сватівського районного суду Луганської області від 29 серпня 2005 року ОСОБА_1було засуджено за ч. 3 ст. 185 КК України із застосуванням ч. 4 ст. 70 КК України до позбавлення волі на строк сім років і шість місяців. Про необхідність врахування покарання, призначеного за цим вироком при визначенні засудженому остаточного покарання, вказувалося й в ухвалі Верховного Суду України від 14 грудня 2006 року, якою було скасовано вирок Куп'янського міськрайонного суду від 10 лютого 2006 року щодо ОСОБА_1

За таких обставин, відповідно до вимог ст. 398 КПК України, вирок підлягає скасуванню, з направленням справи на новий судовий розгляд, під час якого необхідно усунути вказані порушення та постановити судове рішення з дотриманням усіх вимог кримінального та кримінально-процесуального законодавства й за умови доведення винуватості ОСОБА_1у вчиненні злочину, за яким йому було пред'явлено обвинувачення, призначити покарання, яке б відповідало вимогам ст. 70 КК України.

Керуючись ст. 394 - 396 КПК України, колегія суддів, -

касаційне подання прокурора, який брав участь у розгляді справи судом першої інстанції задовольнити.

Вирок Куп'янського міськрайонного суду Харківської області від 13 липня 2007 року щодо ОСОБА_1 скасувати, а справу направити на новий судовий розгляд у той же суд.