Колегія суддів Судової палати у кримінальних справах Верховного Суду України в складі:

розглянувши в судовому засіданні в м. Києві 2 вересня 2008 року кримінальну справу за касаційними скаргами засудженого ОСОБА_1 та його захисника адвоката ОСОБА_2 на вирок колегії суддів судової палати у кримінальних справах апеляційного суду Луганської області від 13 травня 2008 року,

зазначеним вироком засуджено

ОСОБА_1,

ІНФОРМАЦІЯ_1, громадянина України,

уродженця м. Щастя Жовтневого району м. Луганська, мешканця м. Луганська, не працюючого, в силу ст. 89 КК України не судимого, -

- за ч. 2 п.п. 1, 6 ст. 115 КК України на довічне позбавлення волі з конфіскацією всього належного йому майна;

- за ч.4 ст. 187 КК України на 15 років позбавлення волі.

На підставі ст. 70 КК України за сукупністю злочинів ОСОБА_1 визначено остаточне покарання у виді довічного позбавлення волі з конфіскацією всього належного йому майна.

По справі постановлено окрему ухвалу на ім'я начальника Артемівського РВ ГУ УМВС України в Луганській області.

За вироком суду ОСОБА_1 визнано винуватим у розбійному нападі на свою бабу ОСОБА_3, 1927 року народження, та діда ОСОБА_4, 1931 року народження, та в умисному їх убивстві з корисливих мотивів, учинених за наступних обставин.

У період з 11 жовтня до 10 листопада 2007 року ОСОБА_1 приїздив у с. Березовське Попаснянського району Луганської області, де АДРЕСА_1 проживали його баба ОСОБА_3 та дід ОСОБА_4, і шляхом обману отримував у них гроші начебто для лікування свого батька ОСОБА_5, який на той час не хворів. Усього він отримав у старих гроші в сумі 500 грн.

14 листопада 2007 року приблизно о 14 год. ОСОБА_1 знову приїхав до діда з бабою, щоб узяти в них нову суму грошей під приводом хвороби батька. Однак ОСОБА_4 повідомив йому, що ОСОБА_3 сама поїхала до м. Луганська провідати хворого сина. ОСОБА_1 залишився чекати бабу, а потім на прохання діда вийшов з будинку, щоб сходити до магазину, але, почувши шум автомобіля, який під'їхав, сховався на подвір'ї. Звідти він почув розмову між дідом і бабою, в якій вони обговорювали його обман і давали йому негативну характеристику, з чого він зрозумів, що нової суми грошей від них він не отримає. Тоді у нього виник умисел учинити на них розбійний напад та їх вбивство з метою заволодіння грошима, які, як йому було відомо, вони зберігали у будинку в шафі.

Для реалізації свого умислу ОСОБА_1 взяв у сараї молоток і на ганку будинку став чекати повернення ОСОБА_3, яка пішла до магазину.

Приблизно о 16 год. 15 хв., коли ОСОБА_3 увійшла на подвір'я, ОСОБА_1 напав на неї і з метою її вбивства молотком завдав чотири удари по голові та не менше одного удару в грудну клітину, спричинивши середньої тяжкості тілесні ушкодження у виді перелому ребер та тяжкі тілесні ушкодження у виді відкритої черепно-мозкової травми з пошкодженням м'яких тканин голови, переломами кісток черепу з крововиливами під оболонки та в тканину головного мозку, від яких настала смерть ОСОБА_3 Тіло загиблої ОСОБА_1 перетягнув вглибину подвір'я.

Приблизно о 17 год., коли ОСОБА_4 вийшов з будинку на ганок, ОСОБА_1 напав й на нього та з метою вбивства молотком завдав діду 13 ударів по голові, спричинивши тяжкі тілесні ушкодження у виді відкритої черепно-мозкової травми, що супроводжувалась пошкодженням м'яких тканин голови, переломами кісток черепу та крововиливами під оболонки та в тканину головного мозку, від чого дід на місці помер.

Після цього ОСОБА_1 проник до будинку діда й баби та з шафи забрав їх гроші в сумі 4000 грн., з якими з місця події утік. Грошима він розпорядився за власним розсудом, а знаряддя злочину - молоток по дорозі викинув з мосту в річку Лугань.

У касаційній скарзі захисник засудженого адвокат ОСОБА_2 просить вирок суду щодо ОСОБА_1 скасувати, а справу направити на нове розслідування чи новий судовий розгляд. Мотивує тим, що досудове слідство по справі проведено неповно та однобічно, а апеляційний суд не перевірив належним чином докази та постановив незаконний вирок, не давши оцінки цілому ряду обставин, а саме тому, що ОСОБА_1 визнавальні показання на досудовому слідстві давав під фізичним і психічним тиском працівників слідчої групи, внаслідок чого обмовив себе; що у його баби спочатку не було встановлено переломів ребер, а після встановлення цих пошкоджень не з'ясовано, за яких обставин вони спричинені; що макет молотка, намальований ОСОБА_1, не співпадав зі знайденим у річці молотком, на якому виявлено кров без встановлення її статевої належності та з'ясування, як вона могла зберегтися у воді. Крім того, зазначає, що судом не перевірені показання свідків ОСОБА_6 та ОСОБА_7 про те, що вони бачили ОСОБА_3 у селі після 14.11.2007 року й та розповідала про поїздку в м. Луганськ до сина, а в її будинку після обшуку була знайдена банка з грошима в сумі 3000 грн., що, на думку захисника, свідчило про вчинення злочину іншими особами за інших обставин, ніж встановив суд. Указує на безпідставність відхилення судом його клопотання про приєднання до справи пояснень свідків ОСОБА_7 та ОСОБА_8, які вони йому дали після виконання органами слідства судового доручення, та про їх повторний виклик до суду.

Засуджений ОСОБА_1 в касаційній скарзі спростовує свою винуватість у вчиненні злочинів, за які його засуджено, й висловлює доводи, аналогічні доводам захисника. Крім того, посилається на те, що по справі було порушено його право на захист, оскільки призначений йому захисник не здійснював його захисту на досудовому слідстві. Просить вирок суду скасувати, а справу направити на нове розслідування.

Заслухавши доповідь судді, думку прокурора про залишення вироку апеляційного суду без зміни, а касаційні скарги - без задоволення, перевіривши матеріали справи та обговоривши доводи, викладені у скаргах, колегія суддів вважає, що касаційні скарги задоволенню не підлягають з таких підстав.

Висновок суду про доведеність винуватості ОСОБА_1 в розбійному нападі й умисному вбивстві двох осіб з корисливих мотивів, вчинених ним за обставин, зазначених у вироку суду, підтверджений сукупністю доказів, отриманих у встановленому законом порядку, ретельно досліджених і належно оцінених судом, і є правильним.

Доводи касаційних скарг про непричетність ОСОБА_1 до загибелі діда й баби й заволодіння їх грошима спростовані дослідженими по справі й наведеними у вироку доказами.

Як видно зі справи і показань свідка ОСОБА_6, трупи ОСОБА_3 та ОСОБА_4 з ознаками насильницької смерті було виявлено 20.11.2007 року приблизно о 10 год. 30 хв. на подвір'ї їх будинку АДРЕСА_1, після чого з 13 год. до 18 год. проводився огляд місця події, а 21.11.2007 року - судово-медичне дослідження трупів загиблих для встановлення причин їх смерті.

У цей же день 20.11.2007 року про загибель подружжя було повідомлено їх родичам у м. Луганську, серед яких був і ОСОБА_1

Відповідно до даних протоколу явки з повинною, ОСОБА_1 20.11.2007 року о 14 год. надав працівнику СУ УМВС України в Луганській області викладену власноручно письмову заяву про вчинення ним 14.11.2007 року вбивства своїх баби й діда з корисливих мотивів, в якій зазначив час, місце, спосіб, інші обставини цього та намалював знаряддя злочину. Також він повідомив про обставини заволодіння ним грошима загиблих в сумі 4000 грн., частину з яких він увечері того ж дня дав матері та товаришу, а частину програв в ігрових автоматах. Для підтвердження добровільності показань ОСОБА_1 о 19 год. 15 хв. 20.11.2007 року було проведено його медичний огляд, за результатами якого будь-яких скарг ОСОБА_1 не висловлював та у нього не було виявлено ніяких тілесних ушкоджень. Після цього 20.11.2007 року ОСОБА_1 було затримано як підозрюваного та йому роз'яснено права, в тому числі на захист, і в зв'язку з відмовою від захисника йому надано захисника за призначенням.

Тобто про обставини вчинених ним злочинів ОСОБА_1 повідомив тоді, коли органи досудового слідства ще не мали даних про дату загибелі подружжя ОСОБА_3, ОСОБА_4, мотиви, обставини та знаряддя їх убивства, точних причин настання їх смерті тощо.

З матеріалів справи також видно, що при подальших неодноразових допитах з участю захисника, в тому числі 22.11.2007 року при відтворенні обстановки та обставин події з виготовленням зі слів ОСОБА_1 макету знаряддя злочину - молотка та з відеозаписом цієї слідчої дії, ОСОБА_1 добровільно без будь-якого примусу розповів та показав на місці, як ним учинялися злочини. При цьому його показання містили таку деталізацію, яка була б неможливою, якби він не був безпосереднім виконавцем злочинів. Зокрема, він зазначав про прикриття на подвір'ї слідів крові потерпілих гумовим килимком, під яким під час відтворення обстановки дійсно було виявлено й вилучено такі сліди; вказував місце на мосту через річку Лугань, де викинув знаряддя злочину - молоток, і саме у вказаному ним місці біля мосту було знайдено молоток, який за формою відповідав макету та який ОСОБА_1 впізнав як використане ним при вбивстві баби й діда знаряддя злочину.

Зазначені показання на досудовому слідстві ОСОБА_1 змінював лише в частині мотивів своїх дій, вказуючи спочатку про вбивство баби й діда з корисливих мотивів, а в подальшому - з неприязних до них відносин з наступним заволодінням їх майном. Такі показання ОСОБА_1 свідчили про те, що він був вільним в обранні позиції свого захисту і не давав показання під диктовку чи внаслідок застосування до нього недозволених методів слідства.

Окрім того, доводи ОСОБА_1 про те, що він у показаннях на досудовому слідстві обмовив себе під впливом психічного та фізичного тиску працівників міліції та слідчої групи під час затримання та проведення з ним слідчих дій, були на вимогу суду перевірені прокуратурою Луганської області з винесенням постанови про відмову в порушенні кримінальної справи за цією заявою ОСОБА_1 Зазначеним матеріалам перевірки у сукупності з дослідженими по справі доказами суд дав відповідну оцінку, належно обґрунтувавши у вироку свій висновок про недостовірність показань ОСОБА_1 про обмову себе у вчиненні злочинів.

Про те, що ОСОБА_1 на досудовому слідстві давав найбільш достовірні показання, свідчило й те, що ці показання при перевірці знайшли підтвердження іншими наведеними у вироку доказами, зокрема, показаннями свідків ОСОБА_10, ОСОБА_11, ОСОБА_12, ОСОБА_6, ОСОБА_13, даними протоколів огляду місця події та речових доказів, висновками судово-медичних, медико-криміналістичних, імунологічних експертиз, поясненнями судово-медичного експерта в суді, даними результатів виконання в порядку ст. 315-1 КПК України судового доручення.

Так, показаннями свідків ОСОБА_10, ОСОБА_11, ОСОБА_12, ОСОБА_13, даними виконання судового доручення, видатковою накладною магазину села, даними протоколу огляду місця події підтверджено, що ОСОБА_1 неодноразово приїздив до діда з бабою в село і під приводом хвороби батька брав у них 500 грн., пообіцявши приїхати за грошима ще раз після отримання ними 13 - 14.11.2007 року пенсії, однак 14.11.2007 року зранку ОСОБА_3 сама у супроводі ОСОБА_10 їздила з грошима в сумі 1000 грн. в м. Луганськ, де з'ясувала, що онук її обманював, оскільки син не хворів, а тому вона гроші його сім'ї не дала. По поверненню до села вона заходила на подвір'я свого будинку, а потім ходила до магазину, де запитувала про онука, придбала товари, в тому числі й отриману магазином 13.11.2007 року квашену капусту ("асорті"), яку в її сумці було 20.11.2007 року виявлено на подвір'ї будинку на місці її загибелі. Окрім того, з показань свідків видно, що, будучи обуреною поведінкою онука, вона про його дії 14.11.2007 року розповідала односельчанам ОСОБА_10, продавцю магазину ОСОБА_13 тощо, і з цього часу вони не бачили ОСОБА_3 до моменту виявлення її трупа, як і ОСОБА_4, який за станом здоров'я майже не виходив із дому. При цьому під час огляду 20.11.2007 року на місці події не було виявлено ніяких грошей потерпілих та встановлено відсутність порушення обстановки в їх будинку, крім відкритої шафи та жіночої кофти на полу біля неї, тобто в місці, де, за поясненнями ОСОБА_1 на досудовому слідстві, старі брали гроші, коли давали їх йому, і де він взяв їх після вбивства. Свідок ОСОБА_12 також визнала, що її син ОСОБА_1, повернувшись ввечері 20.11.2007 року додому з села, дав їй гроші - 200 грн., яких у нього раніше не було, та був забрудненим, унаслідок чого вона його одяг випрала.

Висновками проведених по справі судових експертиз і поясненнями в суді експерта Новікова О.І. підтверджено, що у ОСОБА_3 і ОСОБА_4 виявлено тілесні ушкодження, які могли виникнути у строк 14.11.2007 року, за обставин, указаних ОСОБА_1 при відтворенні обстановки та обставин події, і від дії наданого на експертизу вилученого молотка, на ручці якого також було виявлено сліди крові, що могла виникнути від ОСОБА_3 Смерть обох загиблих настала від відкритих черепно-мозкових травм з переломами кісток черепа й крововиливами у тканини мозку, які були тяжкими тілесними ушкодженнями, небезпечними для життя в момент заподіяння. Окрім того, у ОСОБА_3 встановлено середньої тяжкості тілесне ушкодження у виді перелому ребер, яке могло виникнути як при деформації грудної клітини від давлення на неї, так і від удару травмуючим предметом у верхню частину грудної клітки спереду в той же період, коли їй були заподіяні й пошкодження в області голови.

Як визнавав ОСОБА_1 ще при допиті як підозрюваного 21.11.2007 року, він дійсно завдавав бабі молотком декілька ударів по голові та з передньої сторони, після чого вона впала.

Цими даними підтверджено висновок суду, що всі виявлені у ОСОБА_3 ушкодження були заподіяні їй ОСОБА_1 одномоментно. Те, що ОСОБА_1 при відтворенні обстановки та обставин події не послався на завдання бабі удару молотком у груди, за викладених даних не спростовує висновків суду і не свідчить про заподіяння цих ушкоджень іншою особою та за інших обставин, як на це вказують засуджений та його захисник у касаційних скаргах.

Та обставина, що у повідомленні судово-медичного експерта Новікова О.І. від 21.11.2007 року на ім'я начальника Попаснянського РВ УМВС України не було зазначено про виявлення у ОСОБА_3 пошкодження у виді перелому ребер, не може свідчити про недостовірність акту дослідження трупу та висновків судово-медичної експертизи, в яких відображено наявність цих переломів, оскільки, як зазначив експерт, він повідомляв лише про ті пошкодження, які потягли за собою смерть ОСОБА_3

Твердження у скаргах про те, що макет молотка як знаряддя злочину, зроблений з участю ОСОБА_1, та молоток, знайдений у річці Лугань, не співпадали за конструктивними ознаками та на дерев'яній ручці молотка від перебування у воді протягом тижня не могла зберегтися кров, є безпідставними. Ці твердження не відповідають матеріалам справи, за якими встановлена схожість між макетом молотка й молотком, що підтверджував і ОСОБА_1, вказуючи, що відмінність за його помилкою стосувалася лише довжини ручки молотка, та даним імунологічної експертизи, згідно з якою при дослідженні молотка враховувались й обставини його вилучення, що не перешкодило виявленню на дерев'яній і металевій частинах молотка крові, видову належність якої ОСОБА_3 вдалося встановити лише в одній помарці на ручці молотка.

Судом було дано й належну оцінку доводам ОСОБА_1, який з посиланнями на показання в судовому засіданні свідків ОСОБА_6 та ОСОБА_7 про те, що вони бачили ОСОБА_3 живою у суботу-неділю 16-17 листопада 2007 року, а ОСОБА_7 після похорону ОСОБА_3 знайшла в їх будинку закатані в банку гроші в сумі 3000 грн., стверджував про свою непричетність до загибелі баби й діда та про вчинення їх убивства іншими особами, в інший час і за інших обставин, ніж встановив суд.

Ці висунуті у судовому засіданні доводи ОСОБА_1 та показання свідків ОСОБА_6, ОСОБА_7, допитаної за клопотанням захисника, були перевірені, у тому числі за дорученням суду в порядку ст. 315-1 КПК України шляхом встановлення й допиту осіб з числа односельчан загиблих, які спілкувалися з ними й могли їх бачити у період, що перевірявся.

Як видно з матеріалів зазначеної перевірки, біля десяти встановлених осіб, у тому числі й ОСОБА_7, яка визнала свою помилку при допиті в суді в датах зустрічі з ОСОБА_3, стверджували, що бачили чи спілкувалися з нею або на початку листопада, або до 16 год. 14.11.2007 року, коли вона деяким з них розповідала про намір поїхати в цей день до сина в м. Луганськ чи про результати цієї поїздки та виявлення обману онука. Допитані працівники єдиного в селі магазина спростували пояснення ОСОБА_7 та ОСОБА_6 про відвідування магазину ОСОБА_3 після 14.11.2007 року, а ОСОБА_8 вказала, що в одну із субот листопада на вулиці бачила жінку, схожу за одягом на ОСОБА_3, але стверджувати, що це було саме 16.11.2007 року і ця жінка дійсно була ОСОБА_3, - не може.

Дослідивши зазначені матеріали та інші докази по справі, суд дав належну оцінку показанням свідків ОСОБА_7 та ОСОБА_6, обґрунтовано визнавши їх помилковими в частині визначення часу зустрічей і розмов із ОСОБА_3, оскільки ці показання були суперечливими, мали характер припущень і спростовувались іншими доказами по справі.

З огляду на викладене та характер показань свідків ОСОБА_7 та ОСОБА_8, суд обґрунтовано відмовив в клопотанні захисника про приєднання до справи їх нових пояснень, наданих захиснику, та виклик цих осіб для дачі нових показань суду щодо часу й обставин зустрічей з ОСОБА_3, оскільки ці показання за їх суперечності у будь-якому випадку не могли бути визнані достовірними.

Та обставина, що в будинку ОСОБА_3 після поховання було знайдено банку з грошима, не виключає наявності у старих й інших грошей, які було викрадено під час нападу на них і їх вбивства, оскільки про те, що вони мали такі гроші, не закатані у банку, стверджували й допитані по справі свідки, зокрема, ОСОБА_10

Таким чином, суд повно й всебічно дослідив докази по справі, дав їм належну оцінку і правильно кваліфікував дії ОСОБА_1 за ч.4 ст. 187, ч. 2 п.п. 1, 6 ст. 115 КК України.

Істотних порушень кримінально-процесуального закону, які б давали підстави для скасування чи зміни вироку суду, по справі не встановлено.

Доводи ОСОБА_1 про порушення на досудовому слідстві його права на захист і неналежне здійснення захисту наданим йому захисником, були ретельно перевірені судом і обґрунтовано визнані безпідставними, оскільки вони не підтверджені матеріалами справи та даними про дії адвоката при здійсненні з його підзахисним слідчих дій.

Покарання засудженому ОСОБА_1 призначено у відповідності з вимогами ст. 65 КК України - з урахуванням ступеня тяжкості вчинених злочинів, даних про особу засудженого, обтяжуючої покарання обставини - вчинення злочину щодо осіб похилого віку та відсутності пом'якшуючих покарання обставин. Тому колегія суддів не знаходить підстав для пом'якшення ОСОБА_1 покарання.

Керуючись ст.ст. 394- 396 КПК України, колегія суддів

касаційні скарги засудженого ОСОБА_1 та його захисника адвоката ОСОБА_2 залишити без задоволення, а вирок колегії суддів судової палати у кримінальних справах апеляційного суду Луганської області від 13 травня 2008 року щодо ОСОБА_1 - без зміни.