Колегія суддів судової палати у кримінальних справах

Верховного Суду України у складі:

розглянула в судовому засіданні в м. Києві 2 вересня 2008 року кримінальну справу за касаційним поданням прокурора, який брав участь у розгляді справи судом першої інстанції, на вирок Суворовського районного суду м. Одеси від 21 травня 2007 року, яким

ОСОБА_1,

ІНФОРМАЦІЯ_1 народження,

уродженця і жителя м. Одеси,

раніше не судимого, -

засуджено за ч.2 ст. 187 КК України із застосуванням ст. 69 КК України до позбавлення волі на 4 роки.

На підставі ст. 75 КК України ОСОБА_1 звільнено від відбування покарання з випробуванням з іспитовим строком на 3 роки.

Ухвалою Апеляційного суду Одеської області від 21 серпня 2007 року вирок залишено без зміни.

ОСОБА_1 засуджено за те, що він 23.11.2006 року близько 20 год. біля будинку №21 по вул. Заболотного у м. Одесі за попередньою змовою з невстановленою слідством особою на ім`я "ОСОБА_2" підійшли до ОСОБА_3 і ОСОБА_4, при цьому у них виник умисел на заволодіння чужим майном. ОСОБА_1 став вимагати у ОСОБА_3 передати йому гроші, погрожуючи фізичною розправою, але грошей у останнього не виявилося.

Потім ОСОБА_1 і невстановлена слідством особа на ім`я "ОСОБА_2" застосували до ОСОБА_4 насильство, небезпечне для життя і здоров`я, побили його, заподіявши середньої тяжкості тілесні ушкодження, але грошей не викрадали.

У касаційному поданні прокурор, який брав участь у розгляді справи судом першої інстанції, просить судові рішення щодо ОСОБА_1 скасувати, а справу направити на новий судовий розгляд через невідповідність призначеного покарання тяжкості злочину і особі засудженого внаслідок м`якості та у зв`язку з істотними порушеннями вимог кримінально-процесуального закону. Вважає, що судом в порушення вимог ст. 318 КПК України не було поновлено судове слідство після визнання засудженим своєї вини під час судових дебатів.

Заслухавши доповідь судді, думку прокурора, яка підтримала касаційне подання, перевіривши матеріали справи та обговоривши доводи касаційного подання, колегія суддів вважає, що подання підлягає частковому задоволенню, а судові рішення скасуванню з таких підстав.

Суд, встановивши, що ОСОБА_1 вчинив злочин, передбачений ч.2 ст. 187 КК України, призначив йому покарання, яке не відповідає ступеню тяжкості вчиненого ним злочину та особі засудженого.

Так, призначаючи засудженому покарання із застосуванням ст. 69 КК України, суд послався на те, що ОСОБА_1 раніше не судимий, визнав вину і щиро розкаявся у вчиненому, працевлаштувався, має постійне місце проживання, позитивно характеризується, його роль у вчиненні злочину є незначною. Крім того, суд врахував його молодий вік та відсутність шкоди.

Відповідно до вимог ч.1 ст. 69 КК України за наявності кількох обставин, що пом`якшують покарання та істотно знижують ступінь тяжкості вчиненого злочину, з урахуванням особи винного, суд, умотивувавши своє рішення, може призначити покарання, нижче від найнижчої межі, встановленої для такого виду покарання, що суд і зробив.

Разом з тим, суд зовсім не мотивував застосування до засудженого ст. 75 КК України і ті ж обставини, які врахував при застосуванні ст. 69 КК України, врахував при звільненні від покарання.

Крім того, зазначені у вироку як пом`якшуючі покарання обставини не відповідають дійсності. Так, засуджений вину визнав частково. Тому посилання суду на "глибоке каяття", а не щире, як зазначено в законі, не відповідає дійсності.

Крім того, суд не достатньо врахував те, що ОСОБА_1 вчинив злочин, перебуваючи у стані алкогольного сп`яніння і вчинений ним злочин відповідно до ст. 12 КК України є тяжким, та що внаслідок насильства потерпілому заподіяні тілесні ушкодження середньої тяжкості.

За таких обставин колегія суддів вважає, що суд без достатніх підстав звільнив ОСОБА_1 від покарання на підставі ст. 75 КК України.

Апеляційний суд не виправив зазначеної помилки суду і не дав переконливої відповіді на доводи апеляції прокурора.

Тому судові рішення підлягають скасуванню, а справа направленню на новий судовий розгляд.

Якщо при новому розгляді справи буде доведено винуватість ОСОБА_1 у вчиненні злочину, за який його засуджено, та ті ж дані про особу, то призначене йому покарання із застосуванням ст. 75 КК України слід визнати м`яким.

Що стосується доводів подання щодо істотного порушення судом вимог кримінально-процесуального закону, то вони не відповідають ст. 318 та ст. 370 КПК України, оскільки позиція засудженого в судових дебатах не пов`язана з необхідністю дослідження нових доказів, і тому поновлювати судове слідство необхідності не було.

Керуючись ст.ст. 394- 396 КПК України, колегія суддів

Касаційне подання прокурора, який брав участь у розгляді справи судом першої інстанції, задовольнити частково.

Вирок Суворовського районного суду м. Одеси від 21 травня 2007 року та ухвалу Апеляційного суду Одеської області від 21 серпня 2007 року щодо ОСОБА_1 скасувати, а справу направити на новий судовий розгляд у той же суд в іншому складі суддів.