Колегія суддів Судової палати у кримінальних справах Верховного Суду України у складі:

та засудженого ОСОБА_1

розглянула в судовому засіданні в м. Києві 31 липня 2008 року кримінальну справу щодо ОСОБА_1 за касаційною скаргою захисника останнього-адвоката ОСОБА_6 та касаційним поданням прокурора, який брав участь у розгляді справи в суді апеляційної інстанції, на судові рішення у даній справі.

Вироком Голованівського районного суду Кіровоградської області від 8 серпня 2007 року

ОСОБА_1

ІНФОРМАЦІЯ_1року народження,

не судимого,

засуджено за ч.1 ст. 190 КК України на 3 роки обмеження волі, а на підставі п."г"ст. 1 Закону України "Про амністію" від 19 квітня 2007 року його від цього покарання звільнено.

Постановлено стягнути з засудженого ОСОБА_1 на користь держави 3562 грн. на відшкодування судових витрат.

За вироком суду ОСОБА_1 визнано винуватим у шахрайстві.

Як визнав встановленим суд, в липні 2006 року до ОСОБА_1 звернувся ОСОБА_2, щоб вирішити питання стосовно вступу його сина ОСОБА_3 на економічне відділення Гайворонського машинобудівного технікуму, де ОСОБА_1. працював завідувачем відділення.

З'ясувавши під час другої зустрічі з ОСОБА_2, що в атестаті про освіту його сина низькі оцінки, порадив останньому поступати на відділення обслуговування та ремонту автомобілів і двигунів, куди вступ буде коштувати 300 доларів США. Після цього ОСОБА_3 подав документи на вказане відділення технікуму і, склавши успішно вступні іспити, самостійно поступив до технікуму. При цьому ОСОБА_1. не приймав будь-яких дій спрямованих на сприяння сину ОСОБА_2 вступити до технікуму, оскільки не був причетним до вступних іспитів у технікумі.

У грудні 2006 року під час зимової сесії у ОСОБА_3 виникли проблеми при здачі заліку по фізиці, тому його батько ОСОБА_2 звернувся до ОСОБА_1 з пропозицією розрахуватися за вступ сина до технікуму та в подальшому сприяти сину у навчанні. Потому ОСОБА_1. отримав від ОСОБА_2 29 грудня 2006 року 100 доларів США і 8 січня 2007 року 200 доларів США.

Ухвалою Апеляційного суду Кіровоградської області від б листопада 2007 року вирок щодо ОСОБА_1 залишено без зміни.

На судові рішення подано касаційні скарга та подання.

У касаційному поданні прокурор посилається на неправильне застосування судом кримінального закону і м'якість призначеного засудженому ОСОБА_1 покарання, а також безпідставне застосування щодо нього акту амністії від 19 квітня 2007 року. Даючи свій аналіз встановленим у справі доказам, вказує на те, що у справі достатньо доказів, які підтверджують винуватість ОСОБА_1 в одержанні хабарів, поєднаного із вимаганням, у ОСОБА_2, ОСОБА_4 та ОСОБА_5, а тому просить судові рішення скасувати і повернути справу на новий судовий розгляд.

У касаційній скарзі захисник засудженого ОСОБА_1-адвокат ОСОБА_6 вказує на грубе порушення в стадії досудового слідства і в судовому засіданні вимог кримінально-процесуального законодавства, що призвело, за змістом скарги, до безпідставного засудження ОСОБА_1 за шахрайство. Звертає увагу, зокрема, на порушення права ОСОБА_1 на захист на початковій стадії досудового слідства і відсутність допустимих доказів, які б підтверджували його винуватість. З урахуванням таких приведених доводів порушує питання про скасування судових рішень і закриття справи провадженням за недоведеністю участі ОСОБА_1 у вчиненні злочину.

Заслухавши доповідача, прокурора на підтримання касаційного подання та засудженого ОСОБА_1, котрий заперечував проти касаційного подання і підтримав касаційну скаргу, перевіривши матеріали справи та обговоривши доводи касаційних скарги та подання, колегія суддів вважає, що такі слід задовольнити частково.

Визнавши ОСОБА_1 винуватим за ч.1 ст. 190 КК України і обгрунтовуючи рішення про звільнення його від покарання на підставі п."г" ст. 1 Закону України "Про амністію" від 19 квітня 2007 року, суд послався на те, що ОСОБА_1 раніше до кримінальної відповідальності не притягався, має на утриманні стару матір 1914 року народження. Проте цей акт амністії застосовується до осіб, які мають батьків, що досягли 70-річного віку, лише за умови, що в цих батьків немає інших працездатних дітей. А, як вбачається з представленої прокурором довідки Осіївської сільської ради Бершадського району Вінницької області, мати засудженого ОСОБА_1-ОСОБА_7,1914 року народження, є матір'ю трьох синів працездатного віку.

А отже, доводи прокурора з цього приводу не позбавлені підстав і потребують додаткової перевірки, а рішення суду про звільнення ОСОБА_1 від покарання на підставі вказаного акту амністії не може вважатися законним і обгрунтованим, тому постановлені у справі судові рішення підлягають скасуванню, а справа - поверненню на новий судовий розгляд до місцевого суду.

Якщо при новому розгляді суд дійде висновку про винуватість ОСОБА_1 у вчиненні злочину, передбаченого ч.1 ст. 190 КК України, за зазначених обставин, то застосування до нього вказаного акту амністії, при наявності у його матері інших працездатних дітей, слід визнати неможливим.

Суд не позбавлений можливості, якщо для цього будуть підстави, з урахуванням конкретних обставин у даній справі та даних, що характеризують винну особу, застосувати інші норми кримінального закону, що регламентують порядок звільнення особи від відбування покарання.

Під час нового судового розгляду слід також перевірити інші доводи, викладені у касаційних скарзі та поданні.

Враховуючи викладене, керуючись ст. 394 КПК України, колегія суддів,

касаційну скаргу захисника засудженого ОСОБА_1-адвоката ОСОБА_6 та касаційне поданням прокурора, який брав участь у розгляді справи в суді апеляційної інстанції, задовольнити частково.

Вироком Голованівського районного суду Кіровоградської області від 8 серпня 2007 року та хвалу Апеляційного суду Кіровоградської області від б листопада 2007 року щодо ОСОБА_1 скасувати, а справу направити на новий судовий розгляд до того ж місцевого суду в іншому складі суду.