Колегія суддів Судової палати у кримінальних справах

Верховного Суду України у складі:

розглянула в судовому засіданні в м. Києві 31 липня 2008 року кримінальну справу за касаційною скаргою захисника ОСОБА_1. на вирок Жовтневого районного суду м. Луганська від 12 січня 2007 року та ухвалу апеляційного суду Луганської області від 15 травня 2007 щодо ОСОБА_2.

Цим вироком

ОСОБА_2,

ІНФОРМАЦІЯ_1, судимості не має,

засуджено за ч.1 ст. 115 КК України на чотирнадцять років позбавлення волі.

Постановлено стягнути з ОСОБА_2. на користь потерпілих: ОСОБА_3. 62 904 грн. матеріальної шкоди та 500 000 грн. моральної; ОСОБА_4. 1 173 грн. матеріальної шкоди та 500 000 грн. моральної.

Ухвалою апеляційного суду Луганської області від 15 травня 2007 року вирок залишено без змін.

ОСОБА_2. визнано винуватим у тому, що він у стані алкогольного сп'яніння 28 липня 2005 року біля нічного клубу "Таїс" по вул. Учбова, 20, в м. Луганську на ґрунті раптово виниклих неприязних стосунків учинив умисне вбивство ОСОБА_5., вистріливши з рушниці ІЖ 27Е йому в голову.

За змістом касаційної скарги захисник ОСОБА_1, посилаючись на те, що ОСОБА_2. вчинив злочин у стані сильного душевного хвилювання, але суд не врахував цю обставину, а також на суворість призначеного покарання, просить судові рішення змінити й пом'якшити йому покарання. Крім того, захисник указує на те, що судом допущено істотне порушення кримінально-процесуального закону, пов'язане з порушенням таємниці наради суддів при постановленні вироку. Стверджує, що апеляційний суд порушив право ОСОБА_2. на захист, розглянувши справу у відсутність захисника.

Заслухавши доповідача, перевіривши матеріали справи та обговоривши доводи скарги й заперечення на неї потерпілих ОСОБА_3. та ОСОБА_4., колегія суддів уважає, що в задоволенні касаційної скарги необхідно відмовити.

Твердження захисника у скарзі про те, що ОСОБА_2. учинив умисне вбивство ОСОБА_5. у стані сильного душевного хвилювання, не ґрунтуються на матеріалах справи.

Так, ОСОБА_2. визнав, що 28 липня 2005 року, перебуваючи у нічному клубі "Таїс", між ним та охоронцем клубу й незнайомим йому раніше ОСОБА_5. виник конфлікт, оскільки вони не пускали його у приміщення клубу. Будучи обуреним грубістю та образами з їх боку, він поїхав до себе додому, взяв рушницю, на право зберігання та носіння якої він мав відповідний дозвіл, зарядив її двома патронами й повернувся до нічного клуба. Біля входу у приміщення, на сходах, він побачив охоронця та ОСОБА_5., підійшов до них та з відстані приблизно 6 м. здійснив постріл. Після пострілу він бачив, що ОСОБА_5. впав. З місця події він втік у сторону парку "Дружба", де викинув патрон, що залишився, а рушницю заховав під ялинкою у парку.

Свідок ОСОБА_6., який працює охоронцем у нічному клубі "Таїс", показав, що 28 липня 2005 року він, перебуваючи на чергуванні, бачив як ОСОБА_2. прийшов із двома дівчатами у нічний клуб "Таїс". Через деякий час ОСОБА_2. вийшов на вулицю, а потім зайшов у хол клубу. Помітивши нетверезий стан ОСОБА_2., він попросив його піти додому, однак той у відповідь став висловлювати погрози й зайшов у приміщення клубу. В подальшому в клуб до нього приїхав його товариш ОСОБА_5., із яким вони розмовляли у холі. Коли в черговий раз ОСОБА_2. вийшов на вулицю, останній почав розмову з ОСОБА_5. На деякий час він їх залишив, а сам зайшов у хол клубу. Коли повернувся, то зі слів ОСОБА_5. зрозумів, що ОСОБА_2. намагався спровокувати конфлікт. Приблизно через 30-40 хв., коли він разом із ОСОБА_5. перебував на вулиці біля клубу, його гукнув ОСОБА_2. У цей момент до клубу почали заходити відвідувачі, тому він зайшов у хол, а через декілька секунд почув постріл й побачив, що ОСОБА_5. впав на сходи.

Свідки ОСОБА_7, ОСОБА_8 та ОСОБА_9. підтвердили, що 28 липня 2005 року на сходах нічного клубу "Таїс" ОСОБА_2. підійшов до ОСОБА_5., підняв рушницю й з відстані біля 3-х метрів здійснив постріл йому у обличчя, після чого ОСОБА_5. впав.

Відповідно до висновку судово - медичної експертизи смерть ОСОБА_5. настала від вогнепального дробового поранення обличчя з пошкодженням органів шиї, хребта й спинного мозку.

Твердження захисника про те, що ОСОБА_2. не мав умислу на позбавлення життя ОСОБА_5. перевірялися судами першої та апеляційної інстанцій, які, встановивши відсутність будь - яких протиправних дій зі сторони ОСОБА_5. щодо ОСОБА_2., зробили обґрунтований висновок про те, що, здійснюючи постріл із мисливської рушниці, попередньо зарядженої засудженим, із близької відстані у життєво - важливий орган - голову, ОСОБА_2. мав умисел на убивство потерпілого.

Доводи захисника ОСОБА_1. у касаційній скарзі про те, що ОСОБА_2. вчинив злочин у стані сильного душевного хвилювання, також є безпідставними, оскільки послідовність та тривалість дій ОСОБА_2. після виникнення конфлікту із ОСОБА_5. свідчать про відсутність збудженого емоційного стану ОСОБА_2. в момент здійснення ним пострілу у ОСОБА_5.

Крім того, зазначені доводи захисника спростовуються даними висновку судово - психіатричної експертизи, відповідно до якого ОСОБА_2. у момент вчинення інкримінованого діяння перебував у стані простого алкогольного сп'яніння, що виключає стан фізіологічного афекту, а також будь-який інший емоційний стан, що суттєво впливає на свідомість та діяльність, так як алкогольне сп'яніння спеціфічним чином впливає на процес емоційних реакцій, знижує контроль своїх дій та полегшує відкритий прояв агресії у зовнішній поведінці.

Таким чином, суд правильно встановив фактичні обставини справи й кваліфікував дії ОСОБА_2 за ч.1 ст. 115 КК України.

Призначене ОСОБА_2. покарання відповідає вимогам ст. 65 КК України. При його призначенні суд належним чином урахував ступінь тяжкості вчиненого злочину, який згідно зі ст. 12 КК України відноситься до особливо тяжких, особу винного, який раніше до кримінальної відповідальності не притягувався, до вчинення злочину за місцем проживання характеризувався позитивно, а також обставину, що обтяжує покарання - учинення злочину у стані алкогольного сп'яніння, а тому підстав вважати призначене ОСОБА_2. покарання надто суворим, як про це зазначає у касаційній скарзі захисник, не вбачається.

Мотиви невизнання судом першої інстанції явки з повинною ОСОБА_2. обставиною, що пом'якшує покарання, є переконливими, з чим погоджується й колегія суддів касаційного суду.

Істотних порушень вимог - кримінально процесуального закону, які тягнуть зміну чи скасування судових рішень, перевіркою матеріалів справи не встановлено.

Як убачається з матеріалів службової перевірки, проведеної головою апеляційного суду Луганської області відповідно до ухвали колегії суддів Судової палати у кримінальних справах Верховного Суду України від 24 квітня 2008 року, не знайшли свого підтвердження посилання захисника у касаційній скарзі на порушення таємниці наради суддів, оскільки вони ґрунтуються лише на припущеннях.

Твердження в скарзі про те, що під час апеляційного розгляду справи суд порушив право ОСОБА_2. на захист, розглянувши справу у відсутність захисника, є необгрунтованими.

Відповідно до матеріалів кримінальної справи захисник ОСОБА_1 належним чином повідомлялася про її апеляційний розгляд, однак у судове засідання не з'явилася. Враховуючи положення ст. 45 КПК України, відповідно до яких участь захисника у суді апеляційної інстанції при розгляді даної кримінальної справи не є обов'язковою, проведення апеляційного розгляду за відсутності захисника ОСОБА_1. не суперечить вимогам закону.

З огляду на викладене передбачені законом підстави для призначення справи до касаційного розгляду відсутні.

Керуючись ст. 394 КПК України, колегія суддів,-

відмовити у задоволенні касаційної скарги захисника ОСОБА_1.