Колегія суддів Судової палати у кримінальних справах

Верховного Суду України у складі:

розглянула в судовому засіданні в м.Київ " 29 " липня 2008 року кримінальну справу за касаційною скаргою засудженого ОСОБА_1. та касаційним поданням прокурора, який брав участь у розгляді справи судом апеляційної інстанції, на судові рішення відносно ОСОБА_1..

Вироком Долинського районного суду Івано-Франківської області від 3 липня 2007 року

ОСОБА_1,

ІНФОРМАЦІЯ_1,

громадянин України, не має судимості,

засуджений за ст. 368 ч.1 КК України до штрафу в розмірі 15 000 грн. із позбавленням права займати посади в органах лісового господарства, пов'язані з виконанням організаційно-розпорядчих та адміністративно-господарських обов'язків, строком на 1 рік.

Постановлено стягнути з ОСОБА_1. на користь потерпілого ОСОБА_2. 1 800 грн. відшкодування моральної шкоди.

Ухвалою апеляційного суду Івано-Франківської області від 27 листопада 2007 року вирок щодо ОСОБА_1. залишено без зміни.

ОСОБА_1. визнаний винуватим у тому, що він, працюючи директором Долинського спеціалізованого агролісгоспу і будучи службовою особою, 19 лютого 2007 року, в кабінеті директора Долинського САЛГ у м.Долина Івано-Франківської області за виконання в інтересах того, хто дав хабара, дії з використанням свого службового становища (за виділення приватному підприємцю ОСОБА_2. лісосіки під розробку, оформлення та підписання на це документів) одержав від ОСОБА_2. незаконну винагороду матеріального характеру - 1 000 доларів США, що в перерахунку на національну валюту становило 5 050 грн., а також 5 000 грн..

У касаційній скарзі засуджений ОСОБА_1. просить скасувати судові рішення щодо нього та закрити справу провадженням, посилаючись на однобічність і неповноту судового слідства та невідповідність висновків суду фактичним обставинам справи, оскільки гроші були отримані не як хабар, а в якості оплати за договором; на незаконне визнання ОСОБА_2. потерпілим та стягнення на його користь моральної шкоди, оскільки судом виключено кваліфікуючу ознаку вимагання хабара; на те, що апеляційний суд порушив вимоги ст. 377 КПК України, відхиливши його апеляцію без належного обґрунтування.

У касаційному поданні прокурор просить скасувати судові рішення відносно ОСОБА_1. і направити справу на новий судовий розгляд у зв'язку з неправильним застосуванням кримінального закону та надмірною м'якістю призначеного покарання, оскільки суд першої інстанції безпідставно перекваліфікував дії ОСОБА_1. з ч.2 на ч.1 ст. 368 КК України, допустив помилку при формулюванні обвинувачення, яке визнав доведеним, безпідставно звузив сферу застосування додаткового покарання, а суд апеляційної інстанції порушив правила ст. 377 КПК України, не навівши підстав, через які визнав необґрунтованими апеляції сторони обвинувачення, та допустив помилки в описово-мотивувальній частині ухвали.

Заслухавши доповідача, прокурора, який вважав за необхідне повернути справу на новий апеляційний розгляд, перевіривши матеріали справи та обговоривши доводи касаційного подання і скарги, колегія суддів вважає, що касаційне подання і скарга засудженого підлягають частковому задоволенню на наступних підставах.

Згідно зі ст. 365 КПК України, вирок суду першої інстанції перевіряється апеляційним судом у межах апеляції. Зміст ухвали апеляційного суду повинен відповідати вимогам, зазначеним у ст. 377 КПК України.

Як на підстави, через які апеляції прокурора, потерпілого і захисника засудженого було визнано не обґрунтованими, суд апеляційної інстанції констатував в ухвалі, що судом було здобуто достатньо доказів винуватості ОСОБА_1., що суд першої інстанції зробив обґрунтовані висновки, правильно кваліфікував діяння засудженого та призначив йому покарання з урахуванням обставин справи, а також навів в ухвалі дані про отримання ОСОБА_1. помічених грошей у присутності понятих та показання потерпілого ОСОБА_2. про те, що засуджений вимагав у нього хабара.

Однак кваліфікуюча ознака вимагання хабара не знайшла підтвердження при судовому розгляді справи, а висновок місцевого суду про відсутність такої ознаки названий в ухвалі обґрунтованим. Разом із тим захисник засудженого в апеляції звертав увагу суду на те, що за таких обставин визнання ОСОБА_2. потерпілим та стягнення на його користь морального відшкодування є неправомірним.

Сам же потерпілий просив не лише обтяжити покарання ОСОБА_1. та кваліфікувати його дії за ч.2 ст. 368 КК України, але й збільшити розмір відшкодування йому моральної шкоди.

Прокурор, зокрема, у доповненні до апеляції стверджував про безпідставне звуження сфери застосування додаткового покарання у виді позбавлення права займати певні посади.

Належних висновків із приводу доводів апеляцій в ухвалі апеляційного суду не наведено.

Зазначене порушення вимог кримінально-процесуального закону колегія суддів вважає істотним, оскільки це порушення перешкодило суду апеляційної інстанції постановити законне і обґрунтоване рішення, у тому числі стосовно дотримання у даній справі принципів повноти і всебічності дізнання, досудового і судового слідства та відповідності висновків суду першої інстанції фактичним обставинам справи, що є виключною компетенцією апеляційного суду у справах, де вирок постановлено місцевим судом. У зв'язку з викладеним, ухвала підлягає скасуванню через істотне порушення кримінально-процесуального закону, а кримінальна справа - направленню на новий апеляційний розгляд, при якому суду апеляційної інстанції належить ретельно перевірити доводи поданих на вирок апеляцій, врахувати також аргументи, що викладені в касаційній скарзі та касаційному поданні стосовно незаконності вироку, і постановити обґрунтоване рішення.

Керуючись ст.ст. 395, 396 КПК України, -

касаційну скаргу засудженого ОСОБА_1. та касаційну подання прокурора, який брав участь у розгляді справи судом апеляційної інстанції, задовольнити частково.

Ухвалу апеляційного суду Івано-Франківської області від 27 листопада 2007 року відносно ОСОБА_1 скасувати, справу направити на новий апеляційний розгляд.