Колегія суддів Судової палати у кримінальних справах

Верховного Суду України у складі:

розглянула в судовому засіданні в м.Київ " 29 " липня 2008 року кримінальну справу за касаційною скаргою засудженого ОСОБА_1. на судові рішення відносно нього та за касаційним поданням заступника прокурора Кіровоградської області на ухвалу апеляційного суду Кіровоградської області від 25 грудня 2007 року, якою залишено без зміни вирок Світловодського міськрайонного суду Кіровоградської області від 12 вересня 2007 року, яким

ОСОБА_1,

ІНФОРМАЦІЯ_1,

громадянин України, не має судимості,

засуджений за ст. 212 ч.3 КК України із застосуванням ст. 69 КК України на 5 років позбавлення волі з позбавленням права займатися підприємницькою господарською діяльністю строком на 2 роки.

На підставі ст. 75 КК України звільнено ОСОБА_1. від відбування основного покарання з випробуванням з іспитовим строком на 3 роки.

На підставі ст. 76 КК України покладено на ОСОБА_1. обов'язок повідомляти органи кримінально-виконавчої системи про зміну місця проживання, роботи, навчання.

Виправдано ОСОБА_1. за ч.2 ст. 364, ч.2 ст. 366, ч.2 ст. 222, ч.1 ст. 209 КК України за відсутністю події злочину.

ОСОБА_1. визнаний винуватим у тому, що він, будучи службовою особою ПМП "Нива ", умисно ухилився від сплати податку на прибуток за 9 місяців 2004 року та податку на додану вартість за червень і липень 2004 року всього на загальну суму 396 068 грн., що призвело до фактичного ненадходження до бюджету цих коштів, які становлять особливо великий розмір, оскільки більш як у 5 000 разів перевищують неоподатковуваний мінімум доходів громадян.

У касаційному поданні прокурор просить скасувати ухвалу апеляційного суду, яка залишила вирок без зміни, і направити справу на новий апеляційний розгляд у зв'язку з істотним порушенням кримінально-процесуального закону, а саме ст. 377 КПК України, та невідповідністю призначеного ОСОБА_1. покарання тяжкості злочинів та особі засудженого. У поданні йдеться про те, що суд апеляційної інстанції, залишаючи без задоволення апеляцію прокурора на незаконне виправдання ОСОБА_1. і м'якість призначеного йому покарання, взагалі не спростував в ухвалі доводів апеляції та не зазначив підстави, через які апеляцію визнано необґрунтованою.

Засуджений ОСОБА_1., касаційна скарга якого надійшла після призначення справи до касаційного розгляду, але в межах строку на касаційне оскарження, просить скасувати ухвалу апеляційного суду, яка не оцінила належним чином доводи, що були наведені в апеляції засудженого, а також скасувати вирок у частині засудження його за ст. 212 ч.3 КК України, оскільки досудове слідство та судове засідання проведені однобічно, неповно, з порушенням кримінально-процесуального закону, а висновок суду про його винуватість не відповідає дійсності та матеріалам справи. Засуджений ОСОБА_1. просить скасувати ухвалу і вирок у частині засудження його за ст. 212 ч.3 КК України, а справу закрити за відсутністю в його діях складу злочину, передбаченого ст. 212 ч.3 КК України.

Заслухавши доповідача, прокурора, який підтримав доводи касаційного подання і вважав за необхідне повернути справу на новий апеляційний розгляд, перевіривши матеріали справи та обговоривши доводи подання прокурора і скарги засудженого, колегія суддів вважає, що касаційне подання підлягає задоволенню, а касаційна скарга - частковому задоволенню на наступних підставах.

Згідно зі ст. 365 КПК України, вирок суду першої інстанції перевіряється апеляційним судом у межах апеляції. Зміст ухвали апеляційного суду повинен відповідати вимогам, зазначеним у ст. 377 КПК України.

Усупереч наведеним вище нормам кримінально-процесуального закону, суд апеляційної інстанції не зазначив в ухвалі підстав, через які апеляції прокурора і засудженого були визнані необґрунтованими. Апеляційний суд обґрунтував своє рішення стосовно апеляцій лише твердженнями про законність вироку в частині засудження ОСОБА_1. та навів ряд доказів обвинувачення, зазначених у вироку. Проте засуджений в апеляції скаржився на порушення у справі вимог кримінально-процесуального закону та відсутність у його діях складу злочину, передбаченого ст. 212 ч.3 КК України, а прокурор посилався на безпідставне виправдання ОСОБА_1. за чотирма статтями обвинувачення. Жодних висновків із цього приводу в ухвалі апеляційного суду не наведено.

Зазначене порушення вимог кримінально-процесуального закону колегія суддів вважає істотним, оскільки це порушення перешкодило суду апеляційної інстанції постановити законне і обґрунтоване рішення, у тому числі стосовно дотримання у даній справі принципів повноти і всебічності дізнання, досудового і судового слідства та відповідності висновків суду першої інстанції фактичним обставинам справи, що є виключною компетенцією апеляційного суду у справах, де вирок постановлено місцевим судом. У зв'язку з викладеним, ухвала підлягає скасуванню через істотне порушення кримінально-процесуального закону, а кримінальна справа - направленню на новий апеляційний розгляд, при якому суду апеляційної інстанції належить ретельно перевірити доводи поданих апеляцій прокурора і засудженого, врахувати також аргументи, що викладені в касаційній скарзі ОСОБА_1., і постановити законне та обґрунтоване рішення.

Керуючись ст.ст. 395, 396 КПК України, -

касаційне подання заступника прокурора Кіровоградської області задовольнити, касаційну скаргу засудженого ОСОБА_1. задовольнити частково.

Ухвалу апеляційного суду Кіровоградської області від 25 грудня 2007 року відносно ОСОБА_1 скасувати, справу направити на новий апеляційний розгляд.