Колегія суддів Судової палати у кримінальних справах

Верховного Суду України у складі

розглянувши в судовому засіданні в м.Києві 28 січня 2010 року кримінальну справу за касаційною скаргою засудженої ОСОБА_4 на вирок Ківерцівського районного суду Волинської області від 29 січня 2008 року та ухвалу Апеляційного суду Волинської області від 15 квітня 2008 року щодо неї,

зазначеним вироком суду

ОСОБА_4,

яка народилася ІНФОРМАЦІЯ_1

в с.Сокиричі Ківерцівського району Волинської області,

раніше несудиму, -

засуджено за ч.1 ст. 115 КК України на 9 років позбавлення волі.

Ухвалою Апеляційного суду Волинської області від 15 квітня 2008 року зазначений вирок залишено без зміни.

ОСОБА_4 засуджено за те, що вона 8 вересня 2007 року у квартирі АДРЕСА_1, перебуваючи в стані алкогольного сп’яніння, шляхом завдання удару ножем у шию ОСОБА_4, вчинила умисне вбивство останнього.

У касаційній скарзі засуджена ОСОБА_4 зазначає, що досудове слідство та судовий розгляд проведено неповно, однобічно, з порушенням її права на захист та неправильним застосуванням кримінального закону, висновки суду не відповідають фактичним обставинам справи, а міра покарання дуже сувора. Стверджує, що її дії необхідно кваліфікувати за ст. 116 КК України з пом’якшенням призначеного покарання.

Заслухавши доповідача, перевіривши матеріали справи і обговоривши доводи касаційної скарги, колегія суддів вважає, що скарга задоволенню не підлягає з наступних підстав.

Висновки про винуватість засудженої ОСОБА_4 у вчиненні злочину суд обґрунтував викладеними у вироку доказами, зокрема повним визнанням вини самою засуджено під час досудового слідства; частковим визнанням вини засудженою ОСОБА_4 у судовому засіданні, яка не заперечувала факту завдання удару ножем в шию ОСОБА_4; показаннями потерпілої ОСОБА_5 про те, що її син ОСОБА_6, будучи розлученим з ОСОБА_4, проживав з останньою в одній квартирі, зловживали спиртними напоями та засуджена погрожувала йому вбивством; показаннями свідка ОСОБА_4 про те, що батько був проти того, щоб ОСОБА_8 залишився у них ночувати, тому між ним та матір’ю виникла сварка, під час якої остання вдарила ножем батька по шиї; свідків ОСОБА_9, ОСОБА_10, ОСОБА_8, ОСОБА_3 та ОСОБА_2; даними протоколів явки з повинною, додаткового допиту підозрюваного згідно з якими ОСОБА_4 вину визнала повністю та у вчиненому щиро розкаялася; огляду місця події, відтворення обстановки та обставин події, висновків судово-медичних та наркологічної експертиз, іншими зібраними по справі доказами.

Твердження скарги ОСОБА_4 щодо порушення її права на захист є безпідставними і спростовуються матеріалами справи, зокрема протоколом ознайомлення підозрюваного з його правом на захист від 12 вересня 2007 року, протоколом роз’яснення прав обвинуваченому від 12 вересня 2007 року та постановою слідчого від 5 грудня 2007 року про призначення захисника у справі, згідно з якою ОСОБА_4 призначено захисника ОСОБА_11, який також брав участь у розгляді справи судом першої інстанції. (а.с. 40, 63, 64 та 162).

Доводи скарги ОСОБА_4 про те, що її дії необхідно кваліфікувати за ст. 116 КК України є необгрунтованими і спростовуються висновком наркологічної експертизи № 709 від 17 жовтня 2007 року згідно з яким ОСОБА_4 хронічним алкоголізмом не страждає, примусового протиалкогольного лікування не потребує і на час вчинення інкримінованих їй дій у стані патологічного алкогольного сп’яніння не перебувала, могла усвідомлювати свої вчинки та керувати ними.

Виходячи з фактичних обставин справи, суд правильно кваліфікував дії засудженої ОСОБА_4 за ч. 1 ст. 115 КК України.

Призначене ОСОБА_4 покарання відповідає вимогам ст. 65 КК України і є необхідним та достатнім для її виправлення.

Порушень процесуальних прав засудженої ОСОБА_4 не встановлено.

Керуючись ст. 394- 396 КПК України, колегія суддів

у задоволенні касаційної скарги засудженої ОСОБА_4 відмовити.