Колегія суддів Судової палати у кримінальних справах

Верховного Суду України у складі:

розглянула в судовому засіданні 28 січня 2010 року в м. Києві кримінальну справу за касаційним поданням прокурора, який брав участь у розгляді справи, та касаційною скаргою ОСОБА_6 на постанову Голосіївського районного суду м. Києва від 3 березня 2009 року та ухвалу Апеляційного суду м. Києва від 30 березня 2009 року.

Постановою старшого слідчого прокуратури Голосіївського району м. Києва від 19 грудня 2007 року порушено кримінальну справу щодо ОСОБА_7 за ознаками злочину, передбаченого ч. 5 ст. 191 КК України. Як зазначено у постанові слідчого, генеральний директор ЗАТ "Київський готель "Мир" ОСОБА_7 привласнив і розтратив грошові кошти товариства, що надійшли від угод про продаж майна ЗАТ "Київський готель "Мир" на користь ТОВ "Віглон", ТОВ "Озерка" і ТОВ "Інкерія" на суму 22 959 790 грн..

ОСОБА_7 оскаржив зазначену постанову до Голосіївського районного суду м. Києва, який своєю постановою від 3 березня 2009 року задовольнив його скаргу і скасував зазначену постанову прокуратури Голосіївського району м. Києва від 19 грудня 2007 року та відмовив в порушенні кримінальної справи щодо ОСОБА_7 у вчиненні злочину за ч. 5 ст. 191 КК України.

Ухвалою Апеляційного суду м. Києва від 30 березня 2009 року постанову суду залишено без зміни.

У постанові суду першої інстанції від 3 березня 2009 року та ухвалі апеляційного суду зазначено, що рішення про порушення кримінальної справи за ознаками злочину, передбаченого ч. 5 ст. 191 КК України було винесено передчасно без достатніх на те підстав, а зібрані слідчим матеріали дослідчої перевірки у своїй сукупності є недостатніми. Суд першої інстанції, зокрема, зазначає, що з постанови слідчого не зрозуміло чи ОСОБА_7 привласнив, чи розтратив майно. Крім того, свідки не представили достатніх даних, що ОСОБА_7 привласнив та розтратив гроші, отримані від продажу активів ЗАТ "Київський готель "Мир"

У касаційному поданні порушується питання про скасування судових рішень та направлення справи на новий судовий розгляд. На думку автора подання, судами як першої, так і апеляційної інстанцій допущена однобічність та неповнота у дослідженні матеріалів справи. Вважає, що у органів досудового слідства було достатньо приводів та підстав для порушення кримінальних справ щодо ОСОБА_7. Крім того, прокурор вказує на те, що апеляційний суд залишив без уваги доводи апеляції прокурора та ухвала апеляційного суду не мотивована. У поданні зазначається, що суд першої інстанції фактично вдався до оцінки зібраних доказів, що є прерогативою суду при розгляді справи по суті.

У касаційній скарзі ОСОБА_6 в інтересах ОСОБА_8 порушується питання про скасування судових рішень та направлення справи на новий судовий розгляд. Скаржник зазначає, у органів досудового слідства було достатньо приводів та підстав для порушення кримінальної справи щодо ОСОБА_7. Посилається на те, що справа розглядалася за відсутності особи, яка подала скаргу про порушення кримінальної справи до прокуратури. Суд вдався до оцінки доказів у справі, тим самим розглянув кримінальну справу по суті.

Заслухавши доповідача, прокурора, яка підтримала касаційні подання та скаргу, перевіривши матеріали справи та обговоривши доводи касаційних подання та скарги, колегія суддів вважає, що подання та скарга підлягають задоволенню з таких підстав.

За змістом ст. 236-8 КПК України, суд, розглядаючи скаргу на постанову про порушення кримінальної справи, повинен перевіряти наявність приводів та підстав для винесення зазначеної постанови, законність джерел отримання даних, які стали підставою для винесення постанови про порушення справи і не вправі розглядати й заздалегідь вирішувати ті питання, які вирішуються судом при розгляді справи по суті.

Зокрема, суд повинен перевіряти чи були наявними на час порушення справи, передбачені ч. 1 ст. 94 КПК України приводи; чи мала особа, яка порушила кримінальну справу, достатньо даних, що вказували на наявність ознак злочину (ч. 2 ст. 94 КПК України); чи компетентна особа прийняла рішення про порушення кримінальної справи і чи було додержано нею встановлений для цього порядок (ст. 98 КРК України).

Як убачається із матеріалів справи, органами досудового слідства представлено достатньо матеріалів для вирішення питання про наявність приводів та підстав для вирішення питання про порушення кримінальної справи, а саме: матеріали дослідчої перевірки, пояснення ОСОБА_8, Рутто, Горчака та інших, договори куплі-продажу, висновки судової будівельно-технічної експертизи та інші документи.

Проте, суд в порушення вимог закону при перевірці достовірності приводів та підстав до порушення кримінальної справи став перевіряти докази про наявність чи відсутність в діях особи ознак складу злочину, що може бути лише при провадженні досудового слідства після порушення кримінальної справи, в порядку визначеному процедурою, передбаченою КПК України (1001-05) .

Апеляційний суд, перевіряючи матеріали справи, не звернув уваги на порушення вимог закону судом першої інстанції і залишив постанову без зміни.

Оскільки суди першої та апеляційної інстанцій розглянувши справу з порушенням вимог ст. 236-8 КПК України, дійшли передчасного висновку про незаконність постанови про порушення кримінальної справи, то постанова місцевого суду та ухвала апеляційного суду підлягають скасуванню та направленню на новий судовий розгляд.

Під час нового судового розгляду необхідно у відповідності з вимогами ст. 236-8 КПК України перевірити наявність передбачених ст. 94 КПК України приводів і підстав для винесення постанови про порушення кримінальної справи, законність джерел отримання даних, які стали підставою для винесення зазначеної постанови, та, не розглядаючи й заздалегідь не вирішуючи тих питань, які вирішуються судом при розгляді справи по суті, постановити законне і справедливе судове рішення.

Керуючись ст. ст. 395, 396 КПК України, колегія суддів

касаційне подання прокурора та касаційну скаргу ОСОБА_6 задовольнити.

Постанову Голосіївського районного суду м. Києва від 3 березня 2009 року та ухвалу Апеляційного суду м. Києва від 30 березня 2009 року щодо ОСОБА_7 скасувати, а справу направити новий судовий розгляд.