Колегія суддів Судової палати у кримінальних справах

Верховного Суду України у складі:

розглянула в судовому засіданні в м.Києві 22 липня 2008 року кримінальну справу за касаційною скаргою засудженого ОСОБА_1 на вирок Ірпінського міського суду Київської області від 12 березня 2007 року та ухвалу Апеляційного суду Київської області від 30 травня 2007 року.

Цим вироком

ОСОБА_1,

ІНФОРМАЦІЯ_1 народження,

раніше не судимий,

засуджений за ч.2 ст. 187 КК України на 7 років позбавлення волі з конфіскацією майна.

Ухвалою Апеляційного суду Київської області від 30 травня 2007 року вирок щодо ОСОБА_1 залишений без зміни.

Цим вироком також засуджені ОСОБА_2, ОСОБА_3, ОСОБА_4, які судові рішення в касаційному порядку не оскаржили.

За вироком суду ОСОБА_1 визнаний винним у тому, що він 04 вересня 2004 року, приблизно о 22 год.30 хв., на платформі залізничної станції "Ворзель" в смт.Ворзель Київської області, за попередньою змовою з ОСОБА_5 та невстановленою особою, із застосуванням насильства, небезпечного для життя і здоровя потерпілої, вчинили напад на ОСОБА_6, заподіяли їй легкі тілесні ушкодження та заволоділи її майном на загальну суму 1715 гривень.

У касаційній скарзі засуджений ОСОБА_1 посилається на неправильну кваліфікацію його дій, оскільки вважає, що вчинив грабіж. З цих підстав просить судові рішення щодо нього скасувати, справу закрити або пом'якшити призначене покарання.

Заслухавши доповідача, перевіривши матеріали справи та обговоривши доводи касаційної скарги засудженого, колегія суддів вважає, що відсутні підстави для її задоволення.

Висновки суду про доведеність винності ОСОБА_1 у нападі з метою заволодіння чужим майном, поєднаним із насильством, небезпечним для життя чи здоровя особи, яка зазнала нападу, вчинений за попередньою змовою групою осіб, підтверджується сукупністю доказів, які у встановленому законом порядку перевірені у судовому засіданні та наведені у вироку.

Аналіз доказів, на які послався суд, свідчить про правильність висновків суду та повну доведеність винності ОСОБА_1 у вчиненні злочину, передбаченого ч.2 ст. 187 КК України.

Суди як першої, так і апеляційної інстанції перевіряли доводи засудженого ОСОБА_1, аналогічні тим, що викладені у касаційній скарзі.

Викладені у судових рішеннях мотиви про їх безпідставність колегія суддів знаходить обгрунтованими, оскільки ці доводи спростовуються показаннями потерпілої ОСОБА_6, яка пояснювала, що під час нападу на неї ОСОБА_1 бив її тупим предметом по голові, від чого вона втратила свідомість. ЇЇ показання були послідовні, чіткі, логічні, узгоджувались з іншими доказами у справі.

Крім того, працівник міліції свідок ОСОБА_7 пояснював, що ОСОБА_6 без сумнівів впізнала осіб, які вчинили на неї напад, та повідомила, за якими ознаками впізнає їх. Відсутні підстави вважати, що потерпіла обмовила ОСОБА_1

Процесуальних порушень при збиранні, дослідженні й оцінці доказів, які б ставили під сумнів правильність висновків суду щодо доведеності винності ОСОБА_1 у вчиненні інкримінованого йому злочину та кваліфікації його дій за ч.2 ст. 187 КК України органами досудового слідства та судом не допущено.

Покарання ОСОБА_1 призначено відповідно до вимог ст. 65 КК України. Суд врахував ступінь тяжкості вчиненого ним злочину, дані про його особу. Воно є необхідним і достатнім для його виправлення та попередження нових злочинів.

Підстав для пом'якшення призначеного ОСОБА_1 покарання не знайдено.

Керуючись ст. 394 КПК України, колегія суддів

касаційну скаргу засудженого ОСОБА_1 залишити без задоволення.