Колегія суддів Судової палати у кримінальних справах

Верховного Суду України у складі:

розглянула в судовому засіданні 17 липня 2008 року в м. Києві кримінальну справу за касаційним поданням прокурора, який брав участь у розгляді справи, на вирок Красноармійського міськрайонного суду Донецької області від 25 червня 2007 року, яким

ОСОБА_1,

ІНФОРМАЦІЯ_1,

раніше не судимого,

засуджено за ч. 3 ст. 309 КК України до позбавлення волі на строк 5 років.

На підставі ст. 75 КК України ОСОБА_1. звільнено від відбування покарання з випробуванням, з іспитовим строком на 3 роки та на нього покладено певні обов'язки відповідно до вимог ст. 76 КК України.

Ухвалою апеляційного суду Донецької області від 21 серпня 2007 року вирок залишено без зміни.

ОСОБА_1 визнано винним у тому, що він 12.09.2005 року, в лісополосі біля с. Разіно Красноармійського району Донецької області зірвав кущі коноплі, яку переніс до гаражу, розташованого в АДРЕСА_1, де зберігав. У подальшомуОСОБА_1 з цієї коноплі виготовив наркотичний засіб - канабіс.

У касаційному поданні порушується питання про скасування судових рішень у зв'язку невідповідністю призначеного покарання тяжкості вчинених злочинів та особі засудженого та направлення справи на новий судовий розгляд. На думку автора подання, суд, призначаючи покарання ОСОБА_2, недостатньо врахував ступінь тяжкості вчиненого злочину та особу засудженого і призначив занадто м'яке покарання. Не враховано судом і вагу наркотичного засобу - більше 3 кг.

Заслухавши доповідача, прокурора, яка підтримала касаційне подання, перевіривши матеріали справи та обговоривши доводи касаційного подання, колегія суддів вважає, що подання не підлягає задоволенню з таких підстав.

Суд визнав доведеною винність ОСОБА_1 у вчиненому злочині, яка грунтується на допустимих і достатніх доказах, котрі ретельно досліджені у судовому засіданні і такі висновки суду у поданні не оспорюються.

Кваліфікація злочинних дій ОСОБА_1 за ч. 3 ст. 309 КК України також не оспорюється у поданні.

Призначаючи покарання ОСОБА_1, суд в достатній мірі врахував ступінь тяжкості вчиненого злочину, дані про особу засудженого, який позитивно характеризується, працює, раніше не судимий, щиро розкаявся у вчиненому злочині. Призначене покарання ОСОБА_1 є необхідним і достатнім для його виправлення та попередження нових злочинів. Підстав вважати, що покарання є занадто м'яким і внаслідок цього несправедливим не вбачається.

Переконливих доводів про необхідність призначення ОСОБА_1 більш суворого покарання у поданні не наведено, а тому у задоволенні подання необхідно відмовити.

Керуючись ст. ст. 394- 396 КПК України, колегія суддів

касаційне подання прокурора, який брав участь у розгляді справи, залишити без задоволення.

Вирок Красноармійського міськрайонного суду Донецької області від 25 червня 2007 року та ухвалу апеляційного суду Донецької області від 21 серпня 2007 року щодо ОСОБА_1 залишити без зміни.