Колегія суддів Судової палати у кримінальних справах

Верховного Суду України у складі:

розглянула в судовому засіданні 17 липня 2008 року в м. Києві кримінальну справу за касаційним поданням заступника прокурора Львівської області на постанову Городоцького районного суду Львівської області від 23 серпня 2007 року, якою до

ОСОБА_1,

ІНФОРМАЦІЯ_1,

раніше не судимої,

застосовано примусові заходи медичного характеру за вчинення суспільно небезпечного діяння, передбаченого п. 2 ч. 2 ст. 115 КК України, у виді госпіталізації до психіатричного закладу із звичайним наглядом.

В апеляційному порядку постанову не оскаржено.

ОСОБА_1 вчинила суспільно небезпечне діяння, а саме, 3.07.2007 року в с. Малий Любінь Городоцького району Львівської області умисно кинула в криницю свою малолітню доньку ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_2.

У касаційному поданні порушується питання про скасування постанови у зв'язку з істотним порушенням кримінально-процесуального закону, неправильним застосуванням кримінального закону та направлення справи прокурору Городоцького району Львівської області для направлення за підсудністю. Автор подання зазначає, справа щодо ОСОБА_1 підсудна не районному суду, а вищестоящему суду, а саме апеляційному суду області, оскільки ОСОБА_1 вчинила суспільно небезпечне діяння, передбачене п. 2 ч. 2 ст. 115 КК України. Крім того, районний суд неправильно визначив вид психіатричного закладу.

Заслухавши доповідача, прокурора, який підтримав касаційне подання, перевіривши матеріали справи та обговоривши доводи касаційного подання, колегія суддів вважає, що подання підлягає задоволенню з таких підстав.

Відповідно до вимог ст. 398 КПК України підставою для скасування чи зміни вироку, ухвали чи постанови є істотне порушення кримінально-процесуального закону, неправильне застосування кримінального закону.

Згідно зі ст. 33 КПК України районному (міському суду) підсудні всі кримінальні справи, крім справ, які підсудні вищестоящим судам і військовим судам. Відподно до вимог ст. 34 КПК України Апеляційному суду Автономної Республіки Крим, апеляційним судам областей, міст Києва та Севастополя підсудні кримінальні справи про злочини, за вчинення яких Кримінальним кодексом України (2341-14) передбачене покарання у виді довічного позбавлення волі.

Як убачається з матеріалів справи, суд при прийнятті до свого провадження та розгляді справи допустився помилки, чим порушив кримінально-процесуальний закон, оскільки ОСОБА_1 обвинувачувалася у вчиненні суспільно небезпечного діяння, передбаченого п. 2 ч. 2 ст. 115 КК України. Дана стаття передбачає покарання у виді довічного позбавлення волі, а тому кримінальна справа про застосування до ОСОБА_1 примусових заходів медичного характеру за скоєння суспільно небезпечного діяння підсудна не районному суду, а вищестоящему суду - апеляційному суду області.

Крім того, суд неправильно визначив вид примусових заходів медичного характеру ОСОБА_1 у виді госпіталізації до психатричного закладу зі звичайним наглядом. Відповідно до вимог ч. 5 ст. 94 КК України до психічно хворого, який вчинив суспільно небезпечне діяння, пов'язане з посяганням на життя інших осіб, може бути застосована госпіталізація до психіатричного закладу із суворим наглядом.

Керуючись ст. ст. 395, 396 КПК України, колегія суддів

касаційне подання заступника прокурора Львівської області задовольнити.

Постанову Городоцького районного суду Львівської області від 23 серпня 2007 року щодо ОСОБА_1 скасувати, а справу направити прокурору Городоцького району Львівської області для направлення за підсудністю.