Колегія суддів Судової палати у кримінальних справах

Верховного Суду України у складі :

розглянула у судовому засіданні у м. Києві 28 січня 2010 року справу за касаційною скаргою ОСОБА_5 на постанову Ковпаківського районного суду м. Суми від 25 червня 2008 року та ухвалу колегії суддів судової палати у кримінальних справах апеляційного суду Сумської області від 18 вересня 2008 року, -

24 березня 2008 року заступником прокурора Сумського району за результатами перевірки скарги ОСОБА_5 про застосування до нього незаконних методів слідства працівниками Сумського РВ УМВС у Сумській області під час розслідування кримінальної справи щодо нього винесено постанову про відмову в порушенні кримінальної справи щодо працівників Сумського РВ УМВС у Сумській області у зв’язку з відсутністю в їх діях складу злочинів, передбачених статтями 126, 127, 365 КК України.

Постановою Ковпаківського районного суду м. Суми від 25 червня 2008 року скаргу ОСОБА_5 на зазначену вище постанову прокурора залишено без задоволення.

Ухвалою колегії суддів судової палати у кримінальних справах апеляційного суду Сумської області від 18 вересня 2008 року постанову місцевого суду залишено без зміни.

Зі змісту касаційної скарги та доповнень до неї видно, що ОСОБА_5, посилаючись на незаконність оскаржуваних судових рішень, просить їх скасувати, а справу направити на новий судовий розгляд. Своє прохання мотивує тим, що судом не було всебічно та повно перевірені обставини, викладені у його скарзі на постанову про відмову в порушенні кримінальної справи. Указує на неповноту перевірки, проведеної за його скаргою на дії працівників міліції, зокрема на те, що він не був жодного разу опитаний з приводу своєї скарги. Зазначає, що як у суді першої інстанції, так і в апеляційному суді він заявляв клопотання про розгляд справи з його участю, які були судами проігноровані.

Заслухавши доповідь судді Верховного Суду України, думку прокурора про задоволення касаційної скарги, яка вважала, що оскаржувані судові рішення підлягають скасуванню, а справа направленню на новий судовий розгляд, перевіривши матеріали судової справи за скаргою ОСОБА_5 на постанову про відмову в порушенні кримінальної справи та матеріали, на підставі яких було відмовлено у порушенні кримінальної справи, обговоривши доводи скарги, колегія суддів вважає, що вона підлягає задоволенню з таких підстав.

Відповідно до вимог ст. 99 КПК України прокурор, слідчий та орган дізнання можуть відмовити в порушенні кримінальної справи при відсутності підстав до порушення кримінальної справи.

При розгляді скарги на постанову прокурора, слідчого, органу дізнання про відмову в порушенні кримінальної справи суддя перевіряє, чи були виконанні вимоги ст. 99 КПК України.

Постанова судді за результатами перевірки законності і обґрунтованості рішень органу дізнання, слідчого, прокурора має бути мотивованою. Суддя зобов’язаний указати в постанові, які саме факти чи обставини покладені в основу прийнятого за скаргою рішення.

Як убачається із матеріалів, на підставі яких було відмовлено в порушенні кримінальної справи, у скарзі до прокуратури ОСОБА_5 указував на порушення закону при його затриманні працівниками міліції 20 жовтня 2007 року, зокрема, що протокол затримання було оформлено лише 21 жовтня 2007 року і цілу добу він незаконно утримувався у приміщенні Сумського РВ УМВС України у Сумській області. Указував на те, що тілесні ушкодження йому були заподіяні після затримання.

У скарзі на постанову про відмову в порушенні кримінальної справи ОСОБА_5 посилався на неналежну перевірку викладених у його заяві доводів. Зокрема зазначав, що не було опитано його з приводу скарги, з ізолятора тимчасового тримання не було витребувано документи, які підтверджують наявність у нього тілесних ушкоджень, не встановлено на якій підставі він знаходився у приміщенні Сумського РВ УМВС України у Сумській області у період часу з 20 по 21 жовтня 2007 року.

Залишаючи скаргу ОСОБА_5 на постанову про відмову в порушенні кримінальної справи без задоволення, суд зазначив, що прокурор ретельно перевірив всі обставини, викладені у скарзі ОСОБА_5, а тому підстав для задоволення скарги не вбачається.

Однак, перевіряючи законність та обґрунтованість рішення органу досудового слідства, суд належним чином не перевірив матеріали, на підставі яких було відмовлено в порушенні кримінальної справи, зокрема, залишив поза увагою дані про наявність у ОСОБА_5 тілесних ушкоджень, та не дав мотивованої відповіді на наведені вище доводи скаржника.

Крім того, згідно з протоколом судового засідання суд першої інстанції розглянув справу за скаргою ОСОБА_5 на постанову про відмову в порушенні кримінальної справи без участі прокурора.

Таким чином, рішення місцевого суду постановлено з істотним порушенням вимог кримінально-процесуального закону, яке перешкодило суду постановити законне та обґрунтоване рішення, тому відповідно до вимог ст. 398 КПК України постанова суду підлягає скасуванню.

Апеляційний суд, розглядаючи справу за апеляцією ОСОБА_5, не встановив, не усунув порушення, допущені судом першої інстанції, та у порушення ст. 377 КПК України залишив доводи скаржника, аналогічні тим, які викладені у касаційній скарзі, без розгляду, тому ухвала апеляційного суду також підлягає скасуванню, а справа – направленню на новий судовий розгляд, під час якого необхідно всебічно, повно і об’єктивно дослідити матеріали, на підставі яких було відмовлено в порушенні кримінальної справи, та прийняти законне рішення.

На підставі наведеного, керуючись статтями 395, 396 КПК України, колегія суддів, -

Касаційну скаргу ОСОБА_5 задовольнити.

Постанову Ковпаківського районного суду м. Суми від 25 червня 2008 року та ухвалу колегії суддів судової палати у кримінальних справах апеляційного суду Сумської області від 18 вересня 2008 року скасувати, а справу за скаргою ОСОБА_5 на постанову про відмову в порушенні кримінальної справи щодо працівників Сумського РВ УМВС України у Сумській області направити на новий судовий розгляд.