Колегія суддів Судової палати у кримінальних справах

Верховного Суду України у складі:

розглянула в судовому засіданні в м. Києві 10 липня 2008 року кримінальну справу за касаційним поданням прокурора, який брав участь в апеляційному розгляді справи, на вирок Димитровського міського суду Донецької області від 13 лютого 2007 року, яким

ОСОБА_1,

ІНФОРМАЦІЯ_1,

судимого 7.02.2006 року за ч. 1 ст. 309 КК України на 2 роки позбавлення волі, а на підставі

ст. 75 КК України звільнено від відбування покарання

з випробуванням з іспитовим строком 1 рік,

по обвинуваченню за ч. 3 ст. 185 КК України виправдано в зв'язку з відсутністю в його діях складу злочину.

Ухвалою апеляційного суду Донецької області від 18 травня 2007 року вирок залишено без зміни.

Органами досудового слідства ОСОБА_1. обвинувачувався у тому, що він 30 жовтня 2006 року, перебуваючи у стані алкогольного сп'яніння, зламавши замок на вхідних дверях квартири АДРЕСА_1 у м. Димитрові, проник у вказану квартиру звідки викрав вуглошліфовальну машину вартістю 350 гривень та електродріль вартістю 200 гривень, завдавши матеріальної шкоди потерпілому

ОСОБА_2. на загальну суму 550 гривень.

Суд, виправдовуючи ОСОБА_1. в пред'явленому обвинуваченні, на підставі досліджених під час судового слідства доказів, дійшов висновку, що фактична вартість майна викраденого ОСОБА_1. менше 525 гривень, що не є злочином, а є дрібним викраденням.

У касаційному поданні прокурор просить скасувати вирок суду через неправильне застосування кримінального закону, що потягло безпідставне виправдання ОСОБА_1. Твердить, що засуджений обвинувачувався у вчиненні таємного викрадення майна вчиненого із проникнення у житло потерпілого, однак суд, виправдовуючи ОСОБА_1., через те, що сума викраденого не перевищує розміру трьох соціальних пільг, безпідставно не перекваліфікував його дії на ч. 1 ст. 162 КК України. На думку прокурора, оскільки апеляційний суд не звернув уваги на вказані обставини, підлягає скасуванню й ухвала апеляційного суду.

Заслухавши доповідача, думку прокурора на підтримку касаційного подання, перевіривши матеріали справи та обговоривши доводи касаційного подання, колегія суддів вважає, що воно підлягає задоволенню.

Висновок суду про відсутність в діях ОСОБА_1. складу злочину не відповідає фактичним обставинам справи та зроблений без належної оцінки всіх доказів по справі.

Як визнав доведеним суд, ОСОБА_1. заволодів чужим майном, загальна вартість якого не перевищує 525 гривень, що не тягне за собою кримінальну відповідальність.

Разом з тим, у вироку суду не дано оцінки показанням ОСОБА_1. та потерпілого про те, що викрадення майна було поєднано з проникненням у помешкання потерпілого, що також підтверджується даними протоколу огляду місця події.

Суд не звернув уваги на те, що порушення недоторканості житла само по собі є злочином, передбаченим ч. 1 ст. 162 КК України.

У зв'язку із тим, що суд неправильно застосував кримінальний закон, виправдувальний вирок не може вважатися законним і обґрунтованим, тому він підлягає скасуванню з направленням справи на новий судовий розгляд, під час якого необхідно проаналізувати всі зібрані у справі докази, дати їм оцінку в сукупності і в залежності від встановленого, прийняти відповідне рішення.

Оскільки апеляційний суд, перевіряючи законність прийнятого судом першої інстанції рішення, на допущені порушення уваги не звернув, ухвала апеляційного суду також підлягає скасуванню

Керуючись ст. ст. 395, 396 КПК України, колегія суддів

касаційне подання прокурора задовольнити.

Вирок Димитровського міського суду Донецької області від

13 лютого 2007 року та ухвалу апеляційного суду Донецької області від

18 травня 2007 року щодо ОСОБА_1 скасувати, а справу направити на новий судовий розгляд.