Колегія суддів Судової палати у кримінальних справах

Верховного Суду України у складі:

розглянувши в судовому засіданні в місті Києві 26 січня 2010 року кримінальну справу за касаційним поданням заступника прокурора Запорізької області на вирок Комунарського районного суду міста Запоріжжя від 19 травня 2009 року щодо ОСОБА_5,

цим вироком

ОСОБА_5, ІНФОРМАЦІЯ_1, уродженця та мешканця міста Запоріжжя, громадянина України, такого, що не має судимості згідно зі ст. 89 КК України,

засуджено за: ч. 2 ст. 307 КК України із застосуванням ст. 69 КК України до позбавлення волі на строк 5 років без конфіскації майна; ч. 2 ст. 309 КК України до позбавлення волі на строк 3 роки.

Відповідно до ст. 70 КК України за сукупністю злочинів ОСОБА_5 визначено остаточне покарання – позбавлення волі на строк 5 років без конфіскації майна, та на підставі ст. 75 КК України звільнено від відбування покарання з випробуванням з іспитовим строком 3 роки з покладенням обов'язків, передбачених ст. 76 КК України, повідомляти кримінально-виконавчу інспекцію про зміну місця проживання та роботи, періодично з'являтися туди для реєстрації.

ОСОБА_5 визнано винним у тому, що він 12 січня 2009 року приблизно о 12-ій годині біля магазину "Амстор" у місті Запоріжжі незаконно придбав у невстановленої особи 0,0271 грамів особливо небезпечної психотропної речовини – кустарно виготовлений препарат з ефедрина (містить метафетамін (перветин)), з метою збуту. Зберігав цю речовину при собі й того ж дня о 13-ій годині за 150 гривень біля будинку АДРЕСА_1 незаконно збув ОСОБА_6

14 січня 2009 року за аналогічних обставин приблизно о 13-ій годині 45 хвилин ОСОБА_5 незаконно придбав з метою збуту таку ж особливо небезпечну психотропну речовину вагою 0,321 грамів, частину якої вагою 0,077 грамів за 150 гривень незаконно збув тому ж покупцеві, а решту 0,244 грамів зберігав у своєму автомобілі для власного вживання як особа, що раніше вчинила злочин, передбачений ст. 307 КК України.

В апеляційному порядку справа не розглядалася.

У касаційному поданні прокурор, посилаючись на ступінь небезпечності вчинених злочинів, дані про особу ОСОБА_5, зокрема, його схильність до протиправної поведінки, просить скасувати вирок, а справу направити на новий судовий розгляд у зв’язку з призначенням невиправдано м’якого покарання.

Заслухавши доповідача, прокурора Сухарєва О.М., який просив скасувати вирок із наведених у касаційному поданні підстав, після перевірки матеріалів справи та обговорення доводів подання, колегія суддів дійшла висновку, що касаційне подання підлягає задоволенню з огляду на таке.

Мотивуючи можливість звільнення ОСОБА_5 від відбування покарання з випробуванням, суд в основному послався на суб’єктивне ставлення засудженого до своїх дій та характеристику його особи. Проте не надав значення низці обставин, які мають юридичне значення для призначення законного та справедливого покарання.

Так, поза увагою суду залишилися ступінь тяжкості вчинених злочинів, кількість та конкретні обставини цих діянь. Фактично не було надано значення тому, що одне з посягань, поставлених у провину ОСОБА_5, віднесене законом до категорії тяжких злочинів, що збуті та вилучені у нього препарати належить до Переліку особливо небезпечних психотропних речовин, обіг яких заборонено.

Не в повному обсязі були оцінені дані про особу ОСОБА_5, зокрема, його протиправні дії в минулому, які хоча й не мають юридичного значення, проте характеризують його як особу. При цьому слід зазначити, що ці дії були пов’язані з незаконним збутом наркотичних засобів, за які ОСОБА_5 було засуджено до позбавлення волі зі звільненням від його відбування з випробуванням. Однак через відносно недовгий проміжок часу після спливу іспитового строку, встановленого попереднім вироком, він знову вчинив аналогічне діяння.

Наведене дає підстави вважати, що рішення суду в частині визначення міри покарання не відповідає фактичним обставинам справи та даним про особу, а тому підлягає скасуванню з направленням справи на новий судовий розгляд, під час якого з урахуванням зазначених обставин слід прийняти законне та обґрунтоване рішення.

Якщо суд дійде висновку про винуватість ОСОБА_5 в інкримінованих йому злочинах, то призначене покарання слід визнати невиправдано м’яким.

Керуючись ст.ст. 394 – 396 КПК України (1001-05) , колегія суддів

касаційне подання заступника прокурора Запорізької області задовольнити.

Вирок Комунарського районного суду міста Запоріжжя від 19 травня 2009 року щодо ОСОБА_5 скасувати, а справу направити на новий судовий розгляд.