Колегія суддів Судової палати у кримінальних справах

Верховного Суду України у складі:

розглянула в судовому засіданні в м.Київ 26 січня 2010 року кримінальну справу за касаційною скаргою захисника ОСОБА_5 та касаційним поданням прокурора, який брав участь у розгляді справи судом першої інстанції, на судові рішення відносно ОСОБА_6.

Вироком Дрогобицького міськрайонного суду Львівської області від 4 грудня 2008 року

ОСОБА_6,

ІНФОРМАЦІЯ_1,

громадянка України, не працююча, не судима,

засуджена за ст. 191 ч.2 КК України на 2 роки позбавлення волі з позбавленням права обіймати посади, пов’язані з виконанням організаційно-розпорядчих обов’язів у сфері комінального господарства, строком на 1 рік.

На підставі ст. 75 КК України звільнено ОСОБА_6 від відбування основного покарання з випробуванням з іспитовим строком на 1 рік.

На підставі ст. 76 КК України зобов’язано ОСОБА_6 не виїжджати за межі України на постійне проживання без дозволу органу кримінально-виконавчої системи та повідомляти ці органи про зміну місця проживання і роботи.

У пред’явленому обвинуваченні за ч.1 ст. 358, ч.2 ст. 358, ч.2 ст. 368 КК України ОСОБА_6 виправдано за недоведеністю її участі у вчиненні цих злочинів.

У пред’явленому обвинуваченні за ч.1 ст. 364 КК України виправдано ОСОБА_6 за відсутністю в її діях складу злочину, на підставі п.2 ч.1 ст. 6 КПК України.

Стягнуто з ОСОБА_6 на користь Комунального підприємства "М’ясний ринок" 1646 грн. 21 коп. незаконно отриманих коштів.

Ухвалою Апеляційного суду Львівської області від 24 березня 2009 року вирок залишено без зміни.

ОСОБА_6 визнана винуватою в тому, що вона, перебуваючи на посаді директора Комунального підприємства "М’ясний ринок" у м.Дрогобичі та будучи службовою особою, шляхом зловживання своїм службовим становищем, у період із 3 червня 2004 року по 3 червня 2005 року умисно заволоділа чужим майном – грошовими коштами КП "М’ясний ринок" в якості заробітної плати для ОСОБА_7 у сумі 1646 грн. 21 коп., за обставин, викладених у вироку.

У касаційній скарзі захисник ОСОБА_5 посилається на однобічність і неповноту слідства і суду та невідповідність висновків суду, викладених в обвинувальному вироку, фактичним обставин справи, стверджуючи про відсутність достовірних доказів заволодіння ОСОБА_6 грошима в сумі 1646 грн. 21 коп., на порушення судом ст. 275 КПК України при кваліфікації діянь засудженої за ч.2 ст. 191 КК України, на порушення права обвинуваченої на захист при ознайомленні з матеріалами кримінальної справи, та просить судові рішення в частині засудження ОСОБА_6 скасувати, а справу закрити за недоведеністю її вини у вчиненні злочину, передбаченого ч.2 ст. 191 КК України.

У касаційному поданні прокурор звертає увагу на те, що суд першої інстанції не прийняв рішення щодо обвинувачення ОСОБА_6 за ч.1 ст. 366 КК України, на яку було перекваліфіковано її діяння з ч.1 ст. 358 КК України при виключенні з обвинувачення ст.ст. 358 ч.2, 364 ч.1, 368 ч.2 КК України, безпідставно не визнав її винуватою за ч.1 ст. 366 КК України, чим істотно порушив кримінально-процесуальний закон та неправильно застосував кримінальний закон, а апеляційний суд безпідставно не врахував ці порушення, у зв’язку з чим прокурор просить судові рішення скасувати, а справу направити на новий судовий розгляд.

Заслухавши доповідача, прокурора, який підтримав касаційне подання та частково – касаційну скаргу, перевіривши матеріали справи та обговоривши доводи подання і скарги, колегія суддів вважає, що касаційне подання підлягає задоволенню, а касаційна скарга – частковому задоволенню.

Згідно зі ст. 275 КПК України, розгляд справи провадиться тільки відносно підсудних і тільки в межах пред’явленого їм обвинувачення. У разі необхідності доповнити чи змінити пред’явлене обвинувачення або порушити кримінальну справу по новому обвинуваченню чи щодо нових осіб суд додержується правил, що встановлені у статтях 276, 277, 278 Кодексу.

Установлені у вказаних статтях правила не дають суду можливості в разі зміни обвинувачення в суді розглядати справу за раніше пред’явленим обвинуваченням.

Зазначені вимоги кримінально-процесуального закону місцевий суд порушив, а апеляційний суд – безпідставно залишив вирок без зміни.

Постановою від 14 липня 2008 року державний обвинувач змінив пред’явлене ОСОБА_6 обвинувачення за ст.ст. 191 ч.2, 364 ч.1, 358 ч.1, 358 ч.2, 368 ч.2 КК України, сформулював нове обвинувачення за ст.ст. 191 ч.2, 366 ч.1 КК України та виклав у постанові мотиви прийнятого рішення.

Усупереч вимогам ст. 275 КПК України, місцевий суд продовжив розгляд справи за раніше пред’явленим ОСОБА_6 обвинуваченням, виправдав підсудну за ст.ст. 364 ч.1, 358 ч.1, 358 ч.2, 368 ч.2 КК України та одночасно вказав у вироку про безпідставність кваліфікації її діянь за ст. 366 ч.1 КК України.

Наведені порушення кримінально-процесуального закону є істотними, у зв’язку з чим вирок і ухвала відносно ОСОБА_6 підлягають скасуванню, а кримінальна справа – направленню на новий судовий розгляд, при якому суду належить дотриматися вимог чинного закону, постановити законне й обґрунтоване рішення та врахувати решту доводів, викладених у поданні прокурора та скарзі захисника.

Керуючись ст.ст. 395, 396 КПК України, -

касаційне подання прокурора, який брав участь у розгляді справи судом першої інстанції, задовольнити, касаційну скаргу захисника ОСОБА_5 задовольнити частково.

Вирок Дрогобицького міськрайонного суду Львівської області від 4 грудня 2008 року та ухвалу Апеляційного суду Львівської області від 24 березня 2009 року відносно ОСОБА_6 скасувати, справу направити на новий судовий розгляд.