5-2389к08 Про скоєння умисного вбивства - 03.07.2008 Прийняття

розглянула в судовому засіданні в м. Києві 3 липня 2008 року кримінальну справу за касаційним поданням прокурора, який брав участь у розгляді справи судом першої інстанції, касаційними скаргами захисників ОСОБА_1 ОСОБА_2. й ОСОБА_3. та засудженого ОСОБА_4. на вирок апеляційного суду Донецької області від 4 лютого 2008 року.

Цим вироком засуджено

ІНФОРМАЦІЯ_1 народження, уродженця та мешканця АДРЕСА_1судимості не має,

за ч. 3 ст. 27, п.п. 11,12 ч. 2 ст. 115 КК України на п'ятнадцять років позбавлення волі;

ІНФОРМАЦІЯ_2 народження, уродженця

м. Тореза Донецької області, мешканця АДРЕСА_2, зареєстрованого уАДРЕСА_3 судимості не має,

за п.п.6,11,12 ч. 2 ст. 115 КК України на п'ятнадцять років позбавлення волі з конфіскацією всього майна, яке є його власністю, за ч. 4 ст. 187 КК України на тринадцять років позбавлення волі з конфіскацією всього майна, яке є його власністю.

На підставі ст. 70 КК УкраїниОСОБА_4 остаточно призначено п'ятнадцять років позбавлення волі з конфіскацією всього майна, яке є його власністю;

ІНФОРМАЦІЯ_3 народження, уродженця м. Сніжне Донецької області, мешканцяАДРЕСА_4на підставі ст. 89 КК України судимості не має,

за п.п.6, 11,12 ч. 2 ст. 115 КК України на тринадцять років позбавлення волі з конфіскацією всього майна, яке є його власністю, ч. 4 ст. 187 КК України на дванадцять років позбавлення волі з конфіскацією всього майна, яке є його власністю.

На підставі ст. 70 КК України ОСОБА_6 остаточно призначено тринадцять років позбавлення волі з конфіскацією всього майна, яке є його власністю.

Постановлено стягнути із засуджених ОСОБА_5., ОСОБА_4., ОСОБА_6. солідарно на користь ОСОБА_8 801700 грн. на відшкодування матеріальної та моральної шкоди.

ОСОБА_5., ОСОБА_4., ОСОБА_6. засуджено за вчинення особливо тяжких злочинів за таких обставин.

У грудні 2006 року у ОСОБА_5. на ґрунті особистих неприязних стосунків виник умисел на позбавлення життя своєї дружини ОСОБА_7 Із цією метою ОСОБА_5. запропонував своєму знайомомуОСОБА_4 за винагороду у розмірі 7000 - 8000 євро вчинити вбивствоОСОБА_7, на що ОСОБА_4 погодився. У свою чергу ОСОБА_4 у середині січня 2007 року запропонував ОСОБА_6 за винагороду в сумі 1000 доларів США взяти участь у вчиненні цього злочину, на що ОСОБА_6. також погодився. Протягом січня-початку березня 2007 року ОСОБА_5. за кілька прийомів у рахунок оплати вбивства передавОСОБА_4 1400-1500, 2000 та 1400-1500 грн., як організатор злочину повідомивОСОБА_4 час поверненняОСОБА_7 із роботи та маршрут її руху від зупинки громадського транспорту додому, показав фотографію дружини, а 7 березня 2007 року передавОСОБА_4 заздалегідь виготовлений дублікат ключа від своєї квартири, чим забезпечив можливість проникнення до неї. За домовленістю ОСОБА_5. та ОСОБА_4. останній повинен був убитиОСОБА_7 саме ввечері цього дня після повернення її з роботи додому, створити у квартирі безлад, заволодіти цінними речами, інсценувавши вбивствоОСОБА_7 у результаті розбійного нападу з метою заволодіння майном.

Тоді ж удень ОСОБА_4 зустрівся з ОСОБА_6. й домовився з ним про спільну участь у вбивстві на погоджених раніше умовах. Увечері о 21 годині у стані алкогольного сп'яніння ОСОБА_4 та ОСОБА_6., реалізуючи спільний умисел на протиправне позбавлення життяОСОБА_7 на замовлення та з корисливих мотивів, проникли за допомогою дубліката ключа у квартиру потерпілої й чекали на її повернення. КолиОСОБА_7 приблизно о 21 годині 30 хвилин зайшла у квартиру, ОСОБА_4 напав на неї та, закривши їй руками рот, долаючи таким чином опір й не даючи можливості покликати на допомогу, завів у кімнату, де в ході розбійного нападу, з метою вбивства, а також заволодіння майном, повалив жінку спиною на диван, сів зверху на неї та почав душити доки вона не припинила дихати й подавати ознаки життя. У процесі задушенняОСОБА_7 ОСОБА_6., діючи спільно із ОСОБА_4, утримував потерпілу за руки, позбавляючи її можливості чинити опір.

СмертьОСОБА_7 настала на місці вчинення злочину в результаті механічної асфіксії внаслідок здавлювання органів шиї руками.

Далі засуджені перенесли тіло потерпілої на підлогу в прихожу, інсценувавши обстановку нападу та вбивства саме там.

Продовжуючи свої дії, вони викрали телефон "Самсунг", гаманець з 10 грн., які ОСОБА_4 взяв у сумочці убитої, він же зняв із неї ланцюжок та дві каблучки. Крім того, засуджені заволоділи відеомагнітофоном, програвачем, трьома пультами дистанційного управління, ковдрою, а всього майном вартістю 3120 грн.

Прокурор у касаційному поданні вказує про те, що вирок суду не відповідає вимогам кримінально-процесуального закону, оскільки в ньому містяться суперечності, а саме: невідповідність мотивувальної частини вироку щодо кваліфікації дій засуджених його резолютивній частині. Крім того, суд неналежно вирішив питання про речові докази та не прийняв рішення про стягнення із засуджених судових витрат, пов'язаних із проведенням судово-дактилоскопічної експертизи. Вважає, що ОСОБА_6 призначено м'яке покарання, оскільки суд недостатньо врахував дані про його особу та його роль у вчиненні злочинів. На підставі наведеного просить вирок скасувати, а справу направити на новий судовий розгляд.

В доповненні до касаційного подання прокурор також стверджує про відсутність підстав для кваліфікації дій ОСОБА_5. за п. 12 ч. 2 ст. 115 КК України.

За змістом касаційних скарг:

захисник ОСОБА_1 вказує, що в матеріалах справи відсутні докази причетності ОСОБА_5. до організації вбивства своєї дружини. Висновки суду щодо винуватості ОСОБА_5. ґрунтуються на неналежно оцінених та недопустимих доказах, які зібрані внаслідок застосування органами досудового слідства незаконних методів. Тому вважає, що вирок щодо ОСОБА_5. підлягає скасуванню, а справа закриттю за відсутністю в його діях складу злочину;

засуджений ОСОБА_4, визнаючи, що самостійно вчинив вбивство з необережностіОСОБА_7 та її пограбування, просить вирок щодо нього скасувати, а справу закрити, оскільки висновок суду про вчинення ним умисного вбивства на замовлення ОСОБА_5. та за попередньою змовою з ОСОБА_6. ґрунтується на доказах, зібраних органами досудового слідства із застосуванням незаконних методів, внаслідок чого засуджені обмовили себе та один одного. Крім того, вказує про порушення його права на ознайомлення з матеріалами кримінальної справи за участю адвоката відповідно до ст. 218 КПК України;

захисник ОСОБА_3. в інтересах засудженого ОСОБА_4. стверджує про відсутність будь-яких об'єктивних доказів, які б підтверджували наявність у засуджених попередньої змови на вчинення вбивстваОСОБА_7 на замовлення. Тому просить змінити вирок, виключити кваліфікацію дій ОСОБА_4. за п.п. 11,12 ч. 2 ст. 115 КК України та пом'якшити призначене йому покарання, яке є занадто суворим й не відповідає ступені тяжкості вчинених злочинів та особі засудженого, так як суд не врахував щире каяття ОСОБА_4. й часткове визнання ним вини, а також дані про його особу, зокрема, те, що на його утриманні знаходиться неповнолітня дитина.

захисник ОСОБА_2. вказує, що ні органами досудового слідства, ні судом не здобуто об'єктивних даних, які б підтверджували участь ОСОБА_6. у вбивстві та розбійному нападі наОСОБА_7 Висновки суду про винуватість ОСОБА_6. ґрунтуються на неповно досліджених, неналежно оцінених доказах, отриманих у результаті застосування незаконних методів. Вважає, що такі істотні порушення вимог кримінально - процесуального закону і неправильне застосування кримінального закону призвели до невідповідності висновків суду фактичним обставинам справи, у зв'язку з чим вирок підлягає скасуванню, а справа закриттю за недоведеністю участі ОСОБА_6. у вчиненні злочину. Одночасно захисник указує про суворість призначеного ОСОБА_6 покарання, у зв'язку з чим просить вирок змінити.

Заслухавши доповідача, пояснення прокурора, який, частково підтримавши касаційне подання прокурора та касаційну скаргу захисника ОСОБА_1вважав за необхідне змінити вирок й виключити з нього кваліфікацію дій ОСОБА_5. за п. 12 ч. 2 ст. 115 КК України, а в решті вирок залишити без змін, вивчивши матеріали справи, доводи подання та скарг, заперечення потерпілої на касаційні скарги, а також захисників ОСОБА_1. й ОСОБА_2. на касаційне подання прокурора, колегія суддів вважає, що касаційне подання прокурора та касаційна скарга захисника ОСОБА_1. підлягають частковому задоволенню, а касаційні скарги захисників ОСОБА_2. й ОСОБА_3. та засудженого ОСОБА_4. не підлягають задоволенню.

Висновки суду про винуватість ОСОБА_5. в організації вбивства на замовлення своєї дружиниОСОБА_7, а ОСОБА_4. та ОСОБА_6. у його виконанні за попередньою змовою групою осіб, із корисливих мотивів та вчиненні розбою відповідає фактичним обставинам справи і підтверджується наявними доказами, які судом усебічно й повно досліджені та правильно оцінені.

Зокрема, ОСОБА_4 під час досудового слідства визнав, що в грудні 2006 року ОСОБА_5. запропонував йому убити його дружину ОСОБА_7. Він погодився це зробити за винагороду в сумі 7000-8000 євро та у січні 2007 року запропонував ОСОБА_6 взяти участь у вбивстві, пообіцявши йому заплатити 1000 доларів США, на що останній також дав згоду. В подальшому під час зустрічей зі ОСОБА_5 у січні-лютому 2007 року той за кілька разів передав йому аванс за вчинення вбивства, на аркуші паперу вказав маршрут руху дружини з роботи додому, пояснив місце їх проживання та адресу, час, коли вона поверталась з роботи. Вони домовились, що вбивство відбудеться або у квартирі ОСОБА_5в, або на вулиці під час поверненняОСОБА_7 з роботи. Готуючись до злочину, він попросив знайомого таксиста відвезти його до будинку АДРЕСА_5, де оцінив обстановку. Маршрут рухуОСОБА_7 та будинок, де вона мешкала, показав і ОСОБА_6

Прийшовши до висновку про небезпеку скоєння вбивства на вулиці через можливих очевидців, він вирішив убитиОСОБА_7 у квартирі, для чого попросив у ОСОБА_5. ключ від вхідних дверей квартири. Зустрівшись із ним 7 березня 2007 року, ОСОБА_5. сказав, що вбити дружину необхідно саме в цей день і передав ключ від своєї квартири. Обговорюючи подробиці вбивства, вони домовились, що ввечері ОСОБА_5. зателефонує йому та повідомить час повернення дружини додому, Тоді він, ОСОБА_4, із допомогою ключа мав проникнути у квартиру і після приходуОСОБА_7 вбити її та інсценувати вбивство під час розбійного нападу, для чого викрасти з квартири якісь цінності. Сам же ОСОБА_5., забезпечуючи собі алібі, мав у цей час знаходитись з малолітнім сином у своєї матері.

В подальшому, зустрівшись із ОСОБА_6., вони, розпиваючи пиво, стали чекати дзвінка ОСОБА_5. Приблизно о 20 годині 30 хвилин останній зателефонував йому на мобільний телефон та повідомив, що дружина через 15 хвилин виїжджатиме з роботи додому. Він та ОСОБА_6. приїхали до будинку, де мешкали ОСОБА_5, та, відчинивши переданимОСОБА_6 ключем двері, проникли у квартиру. Коли через 30 хвилин у квартиру зайшла ОСОБА_7, він закрив їй руками рот, завів у кімнату, повалив на диван та з участю ОСОБА_6., який утримував жінку за руки, задушив, після чого разом із ОСОБА_6., імітуючи пограбування, розкидали по квартирі речі, перенесли тіло убитої на підлогу в прихожу і поклали так, щоб склалось враження ніби вбивство та пограбування відбулись відразу після приходу потерпілої додому. Крім того, він зняв із тілаОСОБА_7 ланцюжок, дві каблучки, забрав із сумочки мобільний телефон, гаманець, в якому знаходилось 10 грн. Також разом із ОСОБА_6. забрали з квартири програвач, відеомагнітофон, пульти дистанційного управління та ковдру. З викраденого він залишив собі ланцюжок, каблучки, гроші та телефон, а решту майна залишилось ОСОБА_6

ОСОБА_6. під час досудового слідства, також визнаючи винність у вчиненні інкримінованих злочинів, вказував, що погодився на пропозицію ОСОБА_4. за винагороду убити дружину його знайомого. На прохання ОСОБА_4. вони зустрілись 7 березня 2007 року, вживали пиво, а після того, як ОСОБА_4 поговорив по телефону і повідомив про необхідність вчинення вбивства в цей день, вони поїхали за відомою останньому адресою, де ОСОБА_4 ключем відчинив двері квартири. Дочекавшись приходу жінки, ОСОБА_4 накинувся на неї, затягнув у кімнату і став душити на дивані. Він у цей час утримував жінку за руки, щоб вона не могла чинити опір. Коли жінка перестала подавати ознаки життя, вони перенесли її у прихожу і створили обстановку, схожу на вбивство та пограбування невідомими, яких вона впустила у квартиру. ОСОБА_6. також визнав викрадення ними майна у квартирі, із якого він забрав собі телерадіоапаратуру з ковдрою, які зберігав у себе вдома, але, дізнавшись про затримання ОСОБА_4., сховав їх поблизу кладовища у селищі ім. К.Маркса у м. Макіївка, а в подальшому видав працівникам міліції.

ОСОБА_5. при додатковому допиті підозрюваним 12 березня та обвинуваченим 16 березня 2007 року також визнав, що, оскільки розлюбив свою дружину і бажав із нею розлучитись, а остання була проти цього і погрожувала забрати сина, якого він більше не побачить, він вирішив її убити. На його пропозицію вбивство погодився вчинити за винагороду його знайомий ОСОБА_4 Під час неодноразових зустрічей вони обговорювали деталі вбивства, він показавОСОБА_4 фотографію дружини, вказав адресу їх помешкання, заплатив йому аванс. Він також замовив дублікат ключа від вхідних дверей квартири, який удень 7 березня 2007 року передав ОСОБА_4. Тоді ж вони домовились, що вбивство відбудеться саме в цей день у квартирі. Він описавОСОБА_4 одяг, який був на дружині, повідомив приблизний час повернення її з роботи додому. Забравши сина з дитсадочка, пішов до своєї матері, звідки ввечері зателефонував дружині на роботу і дізнався, що вона близько 21 години має намір їхати додому, про що він по телефону повідомив ОСОБА_4. Для забезпечення алібі приблизно о 21 годині 30 хвилин попросив мати викликати швидку допомогу. В 22 години 30 хвилин йому з мобільного телефону дружини зателефонував ОСОБА_4 і повідомив про вчинене вбивство.

Проаналізувавши наведені показання засуджених під час досудового слідства, оцінивши їх у сукупності з іншими доказами по справі, суд обґрунтовано визнав, що саме ці показання відповідають дійсності і відображають обставини організації ОСОБА_5 вбивства своєї дружини, підготовки до нього та виконання злочинів ОСОБА_4 й ОСОБА_6.

Суд перевірив твердження засуджених про те, що вони обмовили себе та один одного внаслідок застосування незаконних методів слідства працівниками міліції, і належним чином їх спростував.

Так, як убачається з матеріалів справи, зазначені показання ОСОБА_5., ОСОБА_4 та ОСОБА_6. давали в присутності захисників не працівникам міліції, а слідчому прокуратури, який, як вони вказували, незаконних методів не застосовував. Під час цих з'ясовувались подробиці вчинення злочинів та добровільність дачі ними показань. Усі вони заявляли, що показання дають без будь-якого примусу.

ОСОБА_4 та ОСОБА_6. про обставини вчинення ними вбивстваОСОБА_7 пояснювали і при проведенні судово-психіатричних експертиз.

У своїх початкових показаннях, в тому числі й поясненнях, які у нього відбирались працівниками міліції, ОСОБА_4 не згадував про участь у злочинах ОСОБА_6. Вперше про причетність останнього до злочинів він указав при допиті слідчим прокуратури вже після затримання ОСОБА_6.

Матеріали справи свідчать, що до пояснень самого ОСОБА_6., в яких він дав показання про участь у вчиненні злочинів, органи дізнання не мали даних про його причетність до вбивства.

Зазначене підтверджує відсутність будь-якого незаконного впливу з боку працівників міліції, внаслідок якого засуджені обмовили себе чи один одного.

Їх доводи про застосування незаконних методів перевірялись прокурором як під час досудового слідства, так і при розгляді справи судом. Так як вони підтвердження не знайшли, прокурор відмовив у порушенні кримінальної справи по факту застосування працівниками міліції незаконних методів.

Крім того, вищезазначені показання ОСОБА_5., ОСОБА_4. та ОСОБА_6. узгоджуються з іншими доказами.

Так, із показань свідка ОСОБА_9 вбачається, що у неї зі ОСОБА_5 із серпня 2005 року були інтимні стосунки. Він висловлював бажання розлучитись із дружиною, але остання проти цього заперечувала. Оскільки ОСОБА_5. питання щодо розлучення не вирішував, вона у січні 2007 роки припинила з ним зустрічатись.

Свідок ОСОБА_10 вказувала, що в січні 2007 року ОСОБА_5. повідомив їй, що покохав іншу жінку і має намір розлучитись із дружиною.

Згідно з показаннями свідка ОСОБА_11 та довідки ЛШМД м. Донецька ОСОБА_5 7 березня 2007 року о 21 годині 30 хвилин надавалась швидка медична допомога у зв'язку з гострим респіраторним захворюванням за адресою проживання його матері.

Зазначеним підтверджуються показання ОСОБА_5. про причину неприязні до своєї дружини, мотив її вбивства та про забезпечення ним алібі на час його учинення.

ОСОБА_4 та ОСОБА_6. обставини вчинення ними розбійного нападу наОСОБА_7, її вбивства та заволодіння майном підтвердили при проведенні відтворення обстановки події.

З протоколів цієї слідчої дії вбачається, що засуджені добре орієнтувались у квартирі, вказали кімнату та диван, на якому ОСОБА_4 з участю ОСОБА_6. задушив потерпілу, місце, куди перенесли тіло убитої, місце знаходження апаратури, яку викрав ОСОБА_6.

Такі їх показання узгоджуються із показаннями потерпілої ОСОБА_8, даними протоколу огляду місця події, висновками судово-медичної експертизи про характер, механізм заподіяння тілесних ушкодженьОСОБА_7 та причину її смерті.

Згідно з протоколом огляду від 13 березня 2007 року в місці, вказаному ОСОБА_6., біля кладовища в селищі ім. К. Маркса в м. Макіївка, виявлено відеомагнітофон, DVD-програвач, три пульти управління та ковдра, викрадені в житліОСОБА_7

Враховуючи викладене, колегія суддів касаційного суду погоджується з висновками суду першої інстанції про безпідставність тверджень засуджених про застосування до них незаконних методів слідства, внаслідок чого вони обмовили себе та один одного щодо обставин та учасників злочинів, пов'язаних із позбавленням життяОСОБА_7

Належним чином оцінені судом як неправдиві показання ОСОБА_4. у судовому засіданні про те, що злочини ним та ОСОБА_5 не планувались, останній не замовляв вбивство дружини, адресу свого місця помешкання не вказував і ключ йому не передавав, а він їх вчинив самостійно і без участі ОСОБА_6.; в квартиру проник з допомогою ключа, який випадково випав з кишені ОСОБА_5.; дружину останнього убив з необережності.

Такі показання ОСОБА_4. суперечать вищенаведеним доказам. Крім того, про підготовку ОСОБА_4. до вчинення злочинів свідчать показання свідка ОСОБА_12, який пояснив у судовому засіданні, що в лютому 2007 року на прохання ОСОБА_4. на власному таксі возив його до будинку АДРЕСА_5, де ОСОБА_4, повідомивши, що йому необхідно побачити дружину друга, заходив на деякий час у під'їзд, в якому, як установлено, знаходилась квартира ОСОБА_5в.

Свідок ОСОБА_13 заперечила показання ОСОБА_4. про те, що адресу ОСОБА_5в повідомила йому вона, пояснивши, що її не знала. Також її свідченнями спростовуються пояснення ОСОБА_4. та ОСОБА_6. про те, що апаратуру, викрадену у квартирі, останній отримав на зберігання від ОСОБА_4. вранці 8 березня 2007 року, коли вони випадково зустрілися по дорозі на базар. З її показань вбачається, що по дорозі на базар зазначених речей у ОСОБА_4. не було і ОСОБА_6. вони не бачили.

З урахуванням наведеного доводи касаційних скарг про відсутність належних та допустимих доказів винуват ості ОСОБА_5., ОСОБА_4. й ОСОБА_6. та неправильну їх оцінку судом є необґрунтованими.

Не підтверджуються матеріалами справи доводи касаційних подання та скарг щодо інших істотних порушень кримінально-процесуального закону під час досудового слідства та судом при розгляді справи й постановленні вироку, які є підставою для його скасування.

Так, твердження ОСОБА_4. про порушення при ознайомленні з матеріалами справи вимог ст. 218 КПК України спростовується даними протоколів пред'явлення йому та його захиснику ОСОБА_3. матеріалів справи для ознайомлення, в яких вони вказали, що повністю ознайомились із справою і клопотань не мають.

Посилання прокурора в поданні про невідповідність мотивувальної та резолютивної частини вироку в частині кваліфікації дій засуджених спростовуються текстом оригіналу вироку, в якому обґрунтування кваліфікації дій засуджених у мотивувальній частині вироку відповідає його резолютивній частині.

Що ж стосується доводів прокурора про неповне вирішення судом питання про речові докази та неприйняття рішення щодо стягнення із засуджених судових витрат, ці недоліки не впливають на обґрунтованість засудження і можуть бути усунуті в порядку ст. ст. 409, 411 КПК України на стадії виконання вироку.

Таким чином, при перевірці справи касаційною інстанцією не встановлено істотних порушень кримінально-процесуального закону, які перешкодили суду повно та всебічно розглянути справу. Викладені у вироку висновки щодо винуватості ОСОБА_5. в організації вбивства на замовлення своєї дружиниОСОБА_7, а ОСОБА_4. та ОСОБА_6. у вчиненні за попередньою змовою групою осіб цього вбивства з корисливих мотивів та розбійного нападу, поєднаного із заподіянням потерпілій тяжких тілесних ушкоджень, ґрунтуються на зібраних в установленому законом порядку доказах, яким суд дав належну оцінку і правильно кваліфікував дії ОСОБА_5. за вказаними ознаками за ч. 3 ст. 27, п. 11 ч. 2 ст. 115 КК України, а ОСОБА_4. та ОСОБА_6. за п.п. 6, 11, 12 ч. 2 ст. 115, ч. 4 ст. 187 КК України.

Що ж стосується кваліфікації дій ОСОБА_5. за п. 12 ч. 2 ст. 115 КК України, то вона підлягає виключенню з вироку, оскільки матеріали справи свідчать про те, що ОСОБА_5. замовив убивство дружини лишеОСОБА_4 і відсутні докази того, що він знав про залучення останнім до вбивства ОСОБА_6. та участь останнього у злочинах.

Як убачається з вироку, суд при призначенні засудженим покарання належно врахував ступінь тяжкості скоєного, роль кожного у виконанні злочинних намірів та дані про їх особу. Підстави вважати призначене покарання суворим, чи ОСОБА_6 м'яким, відсутні.

Враховуючи наведене та керуючись статтями 395, 396 КПК України, колегія суддів

касаційне подання прокурора, який брав участь у розгляді справи судом першої інстанції, касаційну скаргу захисника ОСОБА_1. задовольнити частково, касаційні скарги засудженого ОСОБА_4., захисників ОСОБА_2., ОСОБА_3. залишити без задоволення.

головуючого	Селівона О.Ф.
суддів	Кузьменко О.Т., Пошви Б.М.
за участю прокурора	Микитенка О.П.