5-42к10 Про вчинення розбійних нападів, замаху на умисне вбивство подружжя та умисне вбивство з корисливих мотивів - 26.01.2010 Прийняття

розглянула в судовому засіданні в місті Києві 26 січня 2010 року кримінальну справу за касаційним поданням прокурора, який брав участь у розгляді справи судом першої інстанції, та касаційними скаргами засуджених ОСОБА_5, ОСОБА_6, ОСОБА_7 на вирок Апеляційного суду Херсонської області від 3 липня 2009 року.

Зазначеним вироком

ІНФОРМАЦІЯ_1,

уродженця с. Ставки Каланчацького району Херсонської області, без визначеного місця проживання, раніше судимого 7 березня 2001 року за ч.3 ст. 81, ч.1 ст. 89 КК України 1960 року на 3 роки позбавлення волі з відстрочкою виконання вироку на І рік, 24 липня 2003 року за ч. 2 ст. 185, ч. 3 ст. 185 КК України до покарання у виді позбавлення волі на строк 3 роки 6 місяців,

- за ч. 2 п.п. 6, 12, 13 ст. 115 КК України до покарання у виді довічного позбавлення волі з конфіскацією всього майна, яке є його власністю;

- за ч. 2 ст. 15, п.п. 1,6, 12 ст. 115 КК України до покарання у виді позбавлення на строк 15 років з конфіскацією всього майна, яке є його власністю;

- за ч. 3 ст. 187 КК України до покарання у виді позбавлення волі на строк 8 років с конфіскацією всього майна, яке є його власністю;

- за ч. 4 ст. 187 КК України до покарання у виді позбавлення волі на строк 9 років з конфіскацією всього майна, яке є його власністю.

На підставі ст. 70 КК України за сукупністю злочинів ОСОБА_5 визначено остаточне покарання у виді довічного позбавлення волі з конфіскацією всього майна, яке є його власністю.

ІНФОРМАЦІЯ_3,

уродженку с. Добродіївки Новозибського району Брянської області Російської Федерації, без визначеного місця проживання, не судиму в силу ст. 89 КК України,

- за ч. 2 п.п. 6, 12, 13 ст. 115 КК України до покарання у виді позбавлення волі на строк 15 років з конфіскацією всього майна, яке є її власністю;

- за ч. 2 ст. 15, ч. 2 п.п. 1,6, 12 ст. 115 КК України до покарання у виді позбавлення на строк 14 років з конфіскацією всього майна, яке є її власністю;

- за ч. 3 ст. 187 КК України до покарання у виді позбавлення волі на строк 8 років с конфіскацією всього майна, яке є її власністю;

- за ч. 4 ст. 187 КК України до покарання у виді позбавлення волі на строк 9 років з конфіскацією всього майна, яке є її власністю.

На підставі ст. 70 КК України за сукупністю злочинів ОСОБА_8 визначено остаточне покарання у виді позбавлення волі на строк 15 років з конфіскацією всього майна, яке є її власністю.

ІНФОРМАЦІЯ_5,

уродженку м. Макіївки Донецької області, без визначеного місця проживання, раніше не судиму,

На підставі ст. 70 КК України за сукупністю злочинів ОСОБА_7 визначено остаточне покарання у виді позбавлення волі на строк 15 років з конфіскацією всього майна, яке є її власністю.

ОСОБА_5, ОСОБА_8 та ОСОБА_7 визнані винними та засуджені за вчинення розбійних нападів, замаху на умисне вбивство подружжя ОСОБА_9 та умисне вбивство ОСОБА_10 за таких обставин.

29 січня 2007 року приблизно о 22 годині ОСОБА_5, ОСОБА_8 та ОСОБА_7, перебуваючи у стані алкогольного сп’яніння, за попередньою змовою з метою заволодіння чужим майном шляхом розбою та вбивства з корисливих мотивів подружжя ОСОБА_9 зайшли на подвір'я їхнього будинку АДРЕСА_1, проникли в літню кухню, звідки викрали продукти харчування та за вказівкою ОСОБА_7 металеву кувалду для реалізації умислу на вбивство.

Діючи узгоджено, засуджені напали на потерпілу ОСОБА_9, яка вийшла з будинку, кинули її на землю і ОСОБА_8 завдала їй палицею, на яку опиралась потерпіла, численні удари по різних частинах тіла та декілька ударів кувалдою по голові. ОСОБА_7 у цей час завдала потерпілій декілька ударів ногою, а ОСОБА_5, накинувши потерпілій на шию шнурок, душив її до втрати нею свідомості. Вважаючи, що вбили потерпілу, засуджені затягнули її в сарай.

Після того, засуджені проникли в будинок і відповідно до розподілу ролей ОСОБА_7 викликала потерпілого ОСОБА_11, на якого напав ОСОБА_5, завдавши йому удар кулаком в обличчя, а коли той упав, закрив йому кляпом рот. Накинувши на шию шнур, ОСОБА_5 душив потерпілого до втрати ним свідомості, а ОСОБА_8 та ОСОБА_7 у той час шукали гроші. Свій умисел на вбивство потерпілих ОСОБА_9 і ОСОБА_11 засудженими не було доведено до кінця з причин, що не залежали від їх волі, оскільки вважали, що вбили потерпілих, коли ті втратили свідомість. У результаті розбійного нападу засуджені заволоділи майном потерпілих на загальну суму 1377грн. 80 коп.

Крім того, ОСОБА_5, ОСОБА_8 та ОСОБА_7, як особи, які вчинили замах на умисне вбивство двох осіб, 3 лютого 2007 року приблизно о 18 годині, перебуваючи в стані алкогольного сп’яніння, за ініціативою ОСОБА_7 за попередньою змовою з метою умисного вбивства з корисливих мотивів проникли в будинок АДРЕСА_1 Відповідно до розподілу ролей ОСОБА_7 стежила за навколишньою обстановкою, а ОСОБА_5 і ОСОБА_8 напали на ОСОБА_10, якому ОСОБА_5 завдав численні удари по голові

сосновим поліном, яке йому передала ОСОБА_8, зв’язавши потерпілому руки заздалегідь заготовленим засудженими шматком матерії та ноги рушником, який йому на місці нападу передала ОСОБА_7 .

У результаті цього нападу засуджені умисно вбили ОСОБА_10 та заволоділи його майном на загальну суму 1003 грн. 80 коп.

У касаційному поданні прокурор, не оскаржуючи обґрунтованість засудження і правильність кваліфікації дій засуджених, просить скасувати вирок суду першої інстанції та направити справу на новий судовий розгляд через невідповідність призначеного ОСОБА_8 та ОСОБА_7 покарання ступеню тяжкості вчинених ними злочинів та їх особам внаслідок м’якості.

У касаційній скарзі та доповненнях до неї засуджений ОСОБА_5 вказує на те, що вирок суду ґрунтується на припущеннях та первинних його показаннях, здобутих незаконним шляхом. Вважає, що порушено його право на захист, заперечує попередню змову на вчинення злочинів з ОСОБА_8 та ОСОБА_7, умисел на вбивство ОСОБА_10 та вчинення злочинів щодо подружжя ОСОБА_11. Крім того, ОСОБА_5 просить вирок щодо нього змінити та пом’якшити йому покарання.

У касаційній скарзі засудженої ОСОБА_8 йдеться про застосування до неї незаконних заходів досудового слідства, у зв’язку з чим обмовила себе та інших засуджених, вважає, що у справі відсутні докази її вини. Просить вирок суду щодо неї скасувати, а справу направити на новий судовий розгляд.

У касаційній скарзі та численних доповненнях до неї засуджена ОСОБА_7 просить вирок суду скасувати, оскільки теж вважає його незаконним, а слідство однобічним та неповним, під час якого були допущені порушення вимог кримінально-процесуального закону. На думку засудженої у справі відсутні докази її винуватості у вчиненні зазначених у вироку злочинів, а покладені в основу вироку її показання та показання ОСОБА_5 і ОСОБА_8 не можуть бути достовірними доказами, оскільки ці показання давали в результаті застосування до них незаконних заходів.

Заслухавши доповідача, думку прокурора Казнадзея В.В., який підтримав доводи касаційного подання, засуджених ОСОБА_5, ОСОБА_8 та ОСОБА_7, які підтримали доводи своїх касаційних скарг, а ОСОБА_8 та ОСОБА_7 заперечували проти задоволення касаційного подання, перевіривши матеріали справи, обговоривши доводи касаційного подання та касаційних скарг, колегія суддів вважає, що вони задоволенню не підлягають.

Сукупність доказів, які були досліджені у судовому засіданні та наведені у вироку, переконливо свідчить про обґрунтоване визнання винними засуджених у вчиненні ними зазначених злочинів. Суд обґрунтовано поклав в основу вироку показання засуджених про обставини вчинення ними злочинів, які вони неодноразово у присутності захисників давали під час досудового слідства, тим самим викриваючи один одного та вказуючи на деталі та

обставини вчинення злочинів, які могли бути відомі лише їм як безпосереднім учасникам вказаних неправомірних дій.

Безпідставними є доводи засуджених ОСОБА_8 та ОСОБА_7 про те, що вони не вчиняли злочинів, за які їх засуджено та доводи засудженого ОСОБА_5 про те, що злочинів щодо подружжя ОСОБА_11 не вчиняв та про відсутність у нього умислу на вбивство потерпілого ОСОБА_10

Як убачається з матеріалів справи, засуджені стверджували, що вони за пропозицією ОСОБА_7, яка раніше співмешкала з сином подружжя ОСОБА_11, проникли в їх житло напали на останніх, вчинили замах на умисне вбивство потерпілих, заволоділи їх майном, а також за ініціативою ОСОБА_7 вчинили на ОСОБА_10 розбійний напад, під час якого вбили його та заволоділи належним йому майном. Такі показання всі засуджені підтвердили при відтворенні обстановки та обставин події, вказуючи на безпосередні обставини вчинення ними злочинів.

Показання засуджених на досудовому слідстві обґрунтовано визнані судом першої інстанції достовірними і їх достовірність об’єктивно підтверджується сукупністю інших досліджених судом та наведених у вироку доказів.

Зокрема, потерпілі ОСОБА_9 та ОСОБА_11 стверджували, що ОСОБА_7, яку вони впізнали, а також незнайомі чоловік і жінка напали на них, били та душили їх, крім того, викрали гроші та продукти харчування.

Безпідставні доводи засудженої ОСОБА_7 про те, що потерпілі ОСОБА_11, які хотіли відібрати в неї дитину – свою внучку, вказують на вчинення нею злочинів щодо них з помсти і що їх показання є суперечливими, оскільки вони в деталях співпадають з показаннями засуджених про обставини вчинення нападу та замаху на їх вбивство, а також узгоджуються з іншими дослідженими судом доказами.

Не відповідають матеріалам справи доводи засуджених ОСОБА_5 та ОСОБА_7 про порушення кримінально-процесуального закону внаслідок оголошення показань потерпілих ОСОБА_11, оскільки їх показання досліджені судом з дотриманням вимог закону.

Із показань потерпілого ОСОБА_12 видно, що на його мобільний телефон надійшов виклик з телефону батька, який йому не відповідав, а коли приїхав до батька, то побачив його труп зі зв’язаними ногами та руками, а також виявив пропажу телефонів та іншого майна.

Ці обставини узгоджуються з показаннями засуджених про те, що ОСОБА_5 після вбивства ОСОБА_10 натискував на кнопки викраденого з будинку останнього мобільного телефону, і вони чули, як було встановлено органами досудового слідства та судом, голос сина потерпілого.

Про викрадення під час розбійних нападів засудженими майна потерпілих свідчать дані протоколів огляду, вилучення викраденого та перевірені судом і наведені у вироку показання про це свідків ОСОБА_13, ОСОБА_14, ОСОБА_15 і ОСОБА_16 Показання ОСОБА_14 досліджені судом з дотриманням вимог кримінально-процесуального закону, а тому доводи засудженого ОСОБА_5 про порушення закону при оголошенні показань цього свідка, безпідставні.

Дані протоколу огляду місця події свідчать про те, що в будинку потерпілого ОСОБА_10 біля трупа останнього, руки та ноги якого були зв’язані шматком матерії і рушником, виявлені сліди крові, соснова кора, а також на місці події засудженими ОСОБА_5 та ОСОБА_7 за висновками дактилоскопічної експертизи залишені відбитки пальців.

На фрагменті матерії і рушнику, якими був зв’язаний потерпілий ОСОБА_10, відповідно до висновку судово-медичної експертизи виявлені сліди поту, які за груповою належністю можуть походити від засуджених.

Крім того, у закинутому будинку знайдені недопалки, які згідно висновку цитологічної експертизи залишені засудженими ОСОБА_5 та ОСОБА_8; ковдра, з якої відірвано шматок матерії, яким був зв’язаний потерпілий ОСОБА_10

Висновки судово-медичних експертиз вказують на заподіяння потерпілим ОСОБА_9 та ОСОБА_11 відповідно середньої тяжкості та легких тілесних ушкоджень, а смерть потерпілого ОСОБА_10 настала внаслідок черепно-мозкової травми, в ранах виявлені фрагменти кори дерева, на ногах та руках потерпілого - прижиттєві странгуляційні борозни. Відображені у висновках характер ушкоджень, їх локалізація співпадають з показаннями засуджених про механізм заподіяння потерпілим тілесних ушкоджень.

Доводи засудженого ОСОБА_5 про відсутність попередньої змови з іншими засудженими та умислу у нього на вбивство ОСОБА_10 спростовані сукупністю наведених у вироку доказів. Більше того, зі змісту власноручно написаної ним явки з повинною вбачається, що він зізнався саме в умисному вбивстві останнього за попередньою змовою з ОСОБА_8 та ОСОБА_7, а також безпосередньо у ОСОБА_5 були вилучені викрадені засудженими з будинків потерпілих куртки.

Не відповідають матеріалам справи доводи засуджених про порушення їх права на ознайомлення з матеріалами справи, оскільки ОСОБА_8 і ОСОБА_5 з ними ознайомились в повному обсязі, а ОСОБА_7, як видно з її заяви від 30 вересня 2009 року за власним бажанням ознайомилась з ними частково. Після цього судом була продовжена можливість реалізувати ОСОБА_7 право, однак у зв’язку з умисним затягуванням нею ознайомлення

з матеріалами справи, що мало місце з липня до 16 листопада 2009 року, суд обґрунтовано припинив ознайомлення з ними.

В ході судового слідства перевірялись і не знайшли свого підтвердження доводи ОСОБА_5, ОСОБА_8 та ОСОБА_7 про те, що показання, в яких вони обмовили себе та один одного у вчиненні вказаних у вироку злочинів, давали внаслідок застосування до них з боку працівників правоохоронних органів незаконних заходів при проведенні з ними слідчих дій.

Крім того, відсутні підстави вважати, що засуджені обмовили один одного, оскільки при даванні ними показань про вчинення злочинів іншими засудженими, вони одночасно вказували і на свою участь у їх вчиненні.

Таким чином, колегія суддів вважає, що суд першої інстанції обґрунтовано визнав винуватими засуджених ОСОБА_5, ОСОБА_8 та ОСОБА_7 у вчиненні розбійних нападів, замаху на умисне вбивство подружжя ОСОБА_11 та умисне вбивство потерпілого ОСОБА_10 і правильно кваліфікував їх дії за ч.3 ст.187, ч.4 ст.187, за ч. 2 ст. 15, ч. 2 п.п. 1,6, 12 ст. 115, ч. 2 п.п. 6, 12, 13 ст. 115 КК України.

Колегія суддів вважає безпідставними доводи прокурора про м'якість призначеного засудженим ОСОБА_8 та ОСОБА_7 покарання. Відповідно до вимог ст. 65 КК України, з урахуванням даних про їх особи, зокрема, що ОСОБА_7 до кримінальної відповідальності притягується вперше, ОСОБА_8 в силу ст. 89 КК України вважається особою, яка не має судимості, обставин, що обтяжують та пом'якшують покарання, призначено покарання, яке відповідає вимогам закону, є необхідним, достатнім і справедливим.

Що стосується призначеного ОСОБА_5 покарання, то вирішення цього питання судом першої інстанції відповідає положенням, які передбачені ст. ст. 64 і 65 КК України. Судом враховані обставини, що обтяжують та пом'якшують покарання, підвищену небезпеку вчинених злочинів, вчинених ОСОБА_5 через три місяці після його звільнення з місць позбавлення волі та інші дані про його особу. Підстав для пом’якшення ОСОБА_5 покарання, яке на думку колегії суддів є необхідним і справедливим, не встановлено, а тому підстави до задоволення його касаційної скарги і в цій частині відсутні.

Безпідставні посилання засудженої ОСОБА_7 на незаконне тримання її під вартою, оскільки при вирішенні цього питання порушень КПК України (1001-05) не допущено.

Посилання засуджених ОСОБА_5 та ОСОБА_7 про порушення права на захист тим, що їх інтереси захищав один захисник також є безпідставними, оскільки на початку досудового слідства як убачається з матеріалів справи їх інтереси захищав ОСОБА_17, а після пред'явлення їм остаточного обвинувачення їх захист здійснювали відповідно захисники ОСОБА_17 та ОСОБА_18 Під час судового розгляду засудженим також належним чином було забезпечено право на захист.

На підставі викладеного, керуючись ст. ст. 394 - 396 КПК України, колегія суддів,

касаційні скарги засуджених ОСОБА_5, ОСОБА_6, ОСОБА_7 та касаційне подання прокурора, який брав участь у розгляді справи судом першої інстанції, залишити без задоволення.

головуючого	Федченка О.С.,
суддів	Косарєва В.І., Ковтюк Є.І.,
за участю прокурора	Казнадзея В.В.,
засуджених	ОСОБА_5, ОСОБА_6, ОСОБА_7