Колегія суддів Судової палати у кримінальних справах

Верховного Суду України в складі:

розглянувши в судовому засіданні в м. Києві 21 січня 2010 року кримінальну справу за касаційними скаргами потерпілого ОСОБА_6, засудженого ОСОБА_5 та касаційним поданням прокурора, який брав участь у розгляді справи судом першої інстанції, на судові рішення щодо ОСОБА_5,

вироком Першотравневого районного суду м. Чернівці від 17 лютого 2009 року

ОСОБА_5,

ІНФОРМАЦІЯ_1, не судимий,

засуджений за ч.4 ст. 296 КК України до позбавлення волі на строк 4 роки.

На підставі ст. 75 КК України ОСОБА_5 звільнено від відбування призначеного покарання з випробуванням, з іспитовим строком 3 роки.

Ухвалою апеляційного суду Чернівецької області від 21 квітня 2009 року зазначений вирок змінено. Перекваліфіковано дії ОСОБА_5 з ч.4 ст.296 на ч.1 ст. 296 КК України і на підставі ч.1 ст. 74 КК України засудженого звільнено від покарання. В решті вирок залишено без зміни.

З урахуванням змін, внесених апеляційним судом, ОСОБА_5 визнано винним у тому, що він 11.07.2007 року, приблизно о 14 годині, маючи при собі пістолет "Форт-12", у приміщенні стоматологічного кабінету по вул. Н.Яремчука №8 в м. Чернівці, безпричинно, з хуліганських мотивів, грубо порушуючи громадський порядок і виражаючи явну неповагу до загальноприйнятих норм поведінки, розпочав конфлікт з працівниками даного закладу – ОСОБА_7 та її сином ОСОБА_6, висловлюючись при цьому на їх адресу нецензурними словами. Після зауваження ОСОБА_6 засуджений наніс удар руками в грудну клітину потерпілому, а потім, діставши з кобури пістолет, здійснив з нього 2 постріли патронами з гумовою кулею в напрямку ОСОБА_6, влучивши при цьому в підлогу та стіну, а потім завдав потерпілому удар рукояткою пістолета по голові, чим спричинив останньому легкі тілесні ушкодження, що призвели до короткочасного розладу здоров’я.

Дії ОСОБА_5, внаслідок яких було зірвано роботу стоматологічного кабінету, було припинено потерпілим та свідком ОСОБА_8

У касаційній скарзі потерпілий вказує на безпідставну перекваліфікацію апеляційним судом дій засудженого на ч.1 ст. 296 КК України, порушення свого права на підтримання обвинувачення у раніше пред’явленому обсязі та необґрунтованість звільнення ОСОБА_5 від покарання. У зв’язку з викладеним просить скасувати судові рішення, а справу направити на новий судовий розгляд.

У касаційній скарзі засуджений ОСОБА_5 посилається на неповноту та однобічність досудового і судового слідства, порушення норм кримінально-процесуального закону та просить скасувати судові рішення, а справу направити на додаткове розслідування в органи досудового слідства іншої області.

Касаційне подання прокурора містить посилання на м’якість призначеного засудженому покарання, необґрунтованість рішення суду першої інстанції щодо можливості звільнення ОСОБА_5 від відбування призначеного покарання, безпідставну перекваліфікацію апеляційним судом дій засудженого з ч.4 на ч.1 ст. 296 КК України, та немотивованість зменшення розміру відшкодування моральної шкоди потерпілому. З урахуванням наведеного, просить скасувати судові рішення, а справу направити на новий судовий розгляд.

Заслухавши доповідь судді, виступи прокурора та засудженого, перевіривши матеріали справи, колегія суддів вважає, що касаційна скарга ОСОБА_5 задоволенню не підлягає, а касаційне подання прокурора та касаційна скарга потерпілого ОСОБА_6 підлягають задоволенню частково з таких підстав.

Як убачається з матеріалів справи, висновки суду про доведеність винності ОСОБА_5 у вчиненні злочину ґрунтуються на досліджених у судовому засіданні доказах. Зокрема: показаннях потерпілого ОСОБА_6 про те, що засуджений розпочав сварку біля стоматологічного кабінету, завдав йому удар у грудну клітину, а потім, вийнявши пістолет, двічі вистрелив у його напрямку, після чого рукояткою пістолета завдав йому удар по голові. Аналогічні показання дали свідки ОСОБА_7, ОСОБА_9 та ОСОБА_10

Свідок ОСОБА_11 у судовому засіданні пояснив, що отримав по рації повідомлення про стрілянину, зайшовши до приміщення стоматологічного кабінету побачив засудженого та потерпілого, що боролися між собою на підлозі, на місці події бачив пістолет та дві гільзи, а голова потерпілого була в крові. Факт сварки між ОСОБА_5 та ОСОБА_6 у стоматологічному кабінеті підтвердили й свідки ОСОБА_12, ОСОБА_13 та ОСОБА_14

Крім того, винність засудженого підтверджується даними протоколу огляду місця події, в ході якого було виявлено та вилучено пістолет марки "Форт-12" та дві стріляні гільзи; висновками судово-медичної експертизи щодо ступеня тяжкості отриманих потерпілим тілесних ушкоджень, висновком балістичної експертизи та іншими доказами.

Виходячи з викладеного, судом було зроблено висновок про те, що засуджений вчинив грубе порушення громадського порядку з мотивів явної неповаги до суспільства, що супроводжувалося особливою зухвалістю, із застосуванням предмета, спеціально призначеного для нанесення тілесних ушкоджень.

Доводи ОСОБА_5 про неповноту та однобічність досудового і судового слідства, а також про те, що даного злочину він не вчиняв, колегія суддів вважає необґрунтованими, оскільки вони спростовуються наведеними вище доказами.

Разом з тим, рішення апеляційного суду про перекваліфікацію дій засудженого з ч.4 на ч.1 ст. 296 КК України суперечить вимогам кримінального закону.

Відповідно до роз’яснень, які містяться в п.п. 9-11 постанови Пленуму Верховного Суду України від 22 грудня 2006 року "Про судову практику у справах про хуліганство" (va010700-06) , вирішуючи питання щодо наявності в діях винної особи такої кваліфікуючої ознаки хуліганства, як застосування вогнепальної або холодної зброї чи іншого предмета, спеціально пристосованого або заздалегідь приготовленого для нанесення тілесних ушкоджень (ч.4 ст. 296 КК України), слід враховувати, що ця ознака має місце лише в тих випадках, коли винний за допомогою названих предметів заподіяв чи намагався заподіяти тілесні ушкодження або коли використання цих предметів під час учинення хуліганських дій створювало реальну загрозу для життя чи здоров’я громадян.

Використання при вчиненні хуліганства, зокрема, пристроїв вітчизняного виробництва для відстрілу патронів, споряджених гумовими чи аналогічними за своїми властивостями метальними снарядами несмертельної дії є підставою для кваліфікації дій винної особи за ч.4 ст. 296 КК України не тільки в тих випадках, коли вона заподіює ними тілесні ушкодження, а й тоді, коли ця особа за допомогою зазначених предметів створює реальну загрозу для життя чи здоров’я громадян.

З матеріалів справи убачається, що ОСОБА_5, знаходячись у приміщенні стоматологічного кабінету і висловлюючи голосні образи в нецензурній формі на адресу потерпілого ОСОБА_6, дістав з кобури пістолет, з якого здійснив постріл в напрямку потерпілого і влучив у підлогу. Коли потерпілий та свідок ОСОБА_10 намагалися затримати засудженого, останній, націлившись пістолетом в обличчя потерпілого, здійснив другий постріл, який влучив у стіну коридору.

Таким чином, під час хуліганських дій ОСОБА_5, здійснюючи постріли в закритому приміщенні у присутності кількох людей, намагався заподіяти потерпілому ОСОБА_6 тілесні ушкодження та створив реальну загрозу для життя та здоров’я громадян, які перебували в цей час у приміщенні стоматологічного кабінету.

Крім того, згідно висновку балістичної експертизи, пістолет "Форт-12Р", вилучений на місці злочину, є гладкоствольною короткоствольною вогнепальною зброєю калібру 6 мм, виробництва України, придатний для проведення пострілу газовими, шумовими патронами та патронами, спорядженими снарядами несмертельної дії. Представлені на дослідження гільзи є частинами патронів, споряджених снарядами несмертельної дії, призначеними для проведення пострілів зі спеціальних пристроїв (пістолетів).

Враховуючи наведене, висновок апеляційного суду про відсутність в діях ОСОБА_5 ознак злочину, передбаченого ч.4 ст. 296 КК України, не відповідає фактичним обставинам справи та є необґрунтованим.

За таких обставин, ухвала апеляційного суду щодо ОСОБА_5 підлягає скасуванню у зв’язку з неправильним застосуванням кримінального закону, а справа – направленню на новий апеляційний розгляд, під час якого необхідно врахувати наведене, обговорити доводи, викладені у касаційному поданні та касаційній скарзі потерпілого, та прийняти законне й обґрунтоване рішення відповідно до вимог закону.

Керуючись ст.ст. 394- 396 КПК України, колегія суддів

касаційну скаргу засудженого ОСОБА_5 залишити без задоволення, а касаційну скаргу потерпілого ОСОБА_6 та касаційне подання прокурора, який брав участь у розгляді справи судом першої інстанції, задовольнити частково.

Ухвалу апеляційного суду Чернівецької області від 21 квітня 2009 року щодо ОСОБА_5 скасувати, а справу – направити на новий апеляційний розгляд.