Колегія суддів Судової палати у кримінальних справах

Верховного Суду України у складі:

розглянула в судовому засіданні в м. Києві 21 січня 2010 року кримінальну справу за касаційним поданням заступника прокурора Автономної Республіки Крим на вирок Судацького міського суду Автономної Республіки Крим від

24 червня 2009 року, яким засуджено

ОСОБА_1,

ІНФОРМАЦІЯ_1,

судимого 15.01.2008 року за ч. 1 ст. 190,

ч. 1 ст. 364, ч. 2 ст. 368 КК України на 5 років

позбавлення волі з позбавленням права займати

посади, пов’язані з організаційно-розпорядчою і

адміністративно-господарською діяльністю

строком на 2 роки, на підставі ст. 75 КК України

звільнений від відбування основного покарання з

випробуванням з іспитовим строком 2 роки,

за ч. 2 ст. 191 КК України на два роки позбавлення волі з позбавленням права обіймати посади, пов’язані з організаційно-розпорядчою і адміністративно-господарською діяльністю строком на два роки, на підставі ст. 75 КК України звільнено від відбування основного покарання з випробуванням з іспитовим строком два роки та покладено обов’язки, передбачені п. п. 2-4 ч. 1 ст. 76 КК України.

В апеляційному порядку вирок не переглядався.

Вироком суду ОСОБА_1 визнано винним і засуджено за те, що він як голова Новосвітської селищної ради м. Судака Автономної Республіки Крим, зловживаючи своїм службовим становищем, з корисливих мотивів, без внесення на розгляд селищної ради у період часу з 22.08.2006 року по 26.10.2006 року видав розпорядження про преміювання працівників апарату, у результаті чого йому нараховані та виплачені премії в розмірі 1 940 гривень.

У касаційному поданні прокурор порушує питання про скасування вироку суду та направлення справи на новий судовий розгляд у зв’язку з неправильним застосуванням кримінального закону. Свою позицію обґрунтовує тим, що ОСОБА_1 вчинив даний злочин до постановлення вироку від 15.01.2008 року, а тому суд мав визначити остаточне покарання на підставі ч. 4 ст. 70 КК України.

Заслухавши доповідача, думку прокурора про підтримку касаційного подання, перевіривши матеріали справи та обговоривши доводи касаційного подання, колегія суддів вважає, що воно підлягає задоволенню .

Рішення про винність ОСОБА_1 у вчиненні зазначеного злочину суд обґрунтував доказами, які містяться в матеріалах справи.

Відповідно до положень ч. 4 ст. 70 КК України, якщо після постановлення вироку в справі буде встановлено, що засуджений винен ще й в іншому злочині, вчиненому ним до постановлення попереднього вироку, суд призначає покарання за сукупністю злочинів за обома вироками та в строк остаточно призначеного покарання зараховує покарання, відбуте повністю або частково за попереднім вироком, за правилами, передбаченими в статті 72 КК України.

Ці вимоги закону судом дотримані не були.

Як видно зі справи, ОСОБА_1 злочини, за які його засуджено вироком від 24.06.2009 року за ч. 2 ст. 191 КК України на два роки позбавлення волі з позбавленням права обіймати посади, пов’язані з організаційно-розпорядчою і адміністративно-господарською діяльністю строком на два роки зі звільненням від відбування основного покарання з випробуванням з іспитовим строком два роки, він вчинив у 2006 році, тобто до постановлення вироку Феодосійського міського суду Автономної Республіки Крим від 15.01.2008 року за ч. 1 ст. 190,

ч. 1 ст. 364, ч. 2 ст. 368 КК України до основного покарання, яке не належить відбувати реально.

Тому суд, призначивши ОСОБА_1 вироком від 24.06.2009 року покарання за ч. 2 ст. 191 КК України не вирішив питання визначення остаточного покарання за сукупністю злочинів на підставі ч. 4 ст. 70 КК України, тобто не застосував кримінальний закон, який підлягав застосуванню.

Наведені обставини, згідно зі ст. 398 КПК України, є підставою для скасування вироку й направлення справи на новий судовий розгляд.

При новому розгляді справи суду необхідно належним чином виконати вимоги ст. 70 КК України та прийняти законне й обґрунтоване рішення.

Керуючись ст. ст. 395, 396 КПК України, колегія суддів

касаційне подання прокурора задовольнити.

Вирок Судацького міського суду Автономної Республіки Крим від

24 червня 2009 року щодо ОСОБА_1 скасувати, а справу направити на новий судовий розгляд.