Колегія суддів Судової палати у кримінальних справах

Верховного Суду України у складі:

розглянувши в судовому засіданні в м. Києві 19 червня 2008 року кримінальну справу за касаційною скаргою Іванківського районного суду Київської області від 27 квітня 2007 року,

Зазначеним вироком засуджений:

ОСОБА_1, 1967 року народження, раніше несудимий,

- за ст. 115 ч.1 КК України на 9 років позбавлення волі.

ОСОБА_1 визнаний винним у тому, що він 14 січня 2007 року, у період часу з 12 год. до 14 години в с. Запрудка Іванківського району Київськоі області, в будинку АДРЕСА_1, перебуваючи у стані алкогольного сп'яніння, на ґрунті раптово виниклих неприязних стосунків, наніс ОСОБА_2, 1928р.народження, множинні удари уламком цегли у голову, чим спричинив останній 8 однотипних забійних ран, переломи кісток зводу і основи черепа, крововиливи під м'яку мозкову оболонку, від чого ОСОБА_2 померла на місці.

У апеляційному порядку справа не переглядалася.

У касаційній скарзі засуджений ОСОБА_1 посилається на те, що судом не здобуто достатньо доказів, які б підтверджували його винність у вчинені вбивства ОСОБА_2.

Заслухавши доповідь судді, перевіривши матеріали справи, доводи касаційної скарги, колегія суддів вважає, що вона задоволенню не підлягає.

Висновок суду про доведеність винності ОСОБА_1 у вчинені злочину, в якому він визнаний винним, відповідає фактичним обставинам справи, ґрунтується на сукупності зібраних по справі доказів.

Так сам ОСОБА_1 у судовому засіданні визнав, що 14.01.2007р. знаходився у будинку своєї сусідки ОСОБА_2, яка лежала на підлозі в крові, хрипіла, а він стояв біля неї. Злякавшись того, що сталось він викинув з шафи речі, нічого не взяв та втік з будинку. Він не може пояснити, що відбувалось у будинку ОСОБА_2, проте вважає, що саме він спричинив потерпілій тілесні ушкодження від яких вона померла.

Доводи засудженого про те, що судом не здобуто доказів, які б підтверджували його причетність до вчиненого злочину, -безпідставні.

Так, ОСОБА_1 на досудовому слідстві вказав на те, що тілесні ушкодження були заподіяні потерпілій уламком цегли, що у наступному було підтверджено висновком судово-медичної експертизи, в той час як у слідства була первинна версія про те, що тілесні ушкодження потерпілій заподіяні сокирою, яка вилучалась з місця події.

Проте, що ОСОБА_1 намагався приховати від слідства факт перебування у помешканні потерпілої, свідчить те, що у своїх перших поясненнях він вказав всіх осіб, до яких у той день заходив засівати, окрім потерпілої, в той час як хата потеплілої знаходилась на їхньому шляху.

З показань потерпілої ОСОБА_3 вбачається, що 14.01.2007року їй повідомили, що ОСОБА_2 лежить у своєму будинку мертва. Вона викликала міліцію та пішла до будинку ОСОБА_2, де побачила, що остання лежить на підлозі біля дивану у крові з розбитою головою. Потім вона вийшла на вулицю і побачила ОСОБА_1, який ховався за огорожею, виглядаючи звідти. Вона сказала про це працівникам міліції і його привели у двір потерпілої. Він упав на землю та став кричати, що він не вбивав потерпілу, хоч з цього приводу тоді до нього ніхто ніяких претензій не мав, а його співмешканка ОСОБА_4 також сварилась та кричала, що їм не потрібні гроші потерпілої.

За даними висновку судово-медичної експертизи смерть ОСОБА_2 настала від перелому кісток зводу і основи черепа з крововиливами під оболонки, в речовину і в шлуночки головного мозку.

За таких обставин дії ОСОБА_1 кваліфіковані правильно.

Міра покарання призначена ОСОБА_1 з урахуванням ст. 65 КК України.

За таких обставин, підстав для призначення справи до касаційного розгляду з обов'язковим повідомленням осіб, зазначених у ст. 384 КПК України немає.

Керуючись ст. 394 КПК України, колегія суддів

Касаційну скаргу засудженого ОСОБА_1 залишити без задоволення.