У х в а л а
IМЕНЕМ УКРАЇНИ
Колегія суддів Судової палати у кримінальних справах Верховного Суду України у складі:
головуючого
Присяжнюк Т.I.,
суддів
Кліменко М.Р., Школярова В.Ф.
розглянула у судовому засіданні у м. Києві 10 червня 2008 року кримінальну справу за касаційним поданням прокурора, який брав участь у розгляді справи судом першої інстанції, на вирок Новозаводського районного суду м. Чернігова від 3 листопада 2006 року та ухвалу колегії суддів Судової палати у кримінальних справах Апеляційного суду Чернігівської області від 24 січня 2007 року.
Вказаним вироком, який залишено без змін ухвалою апеляційного суду,
ОСОБА_1,
IНФОРМАЦIЯ_1народження,
громадянина України, раніше не судимого,
виправдано за ч. 1 ст. 367 КК України (2341-14)
.
Цивільний позов прокурора залишено без розгляду.
Органами досудового слідства ОСОБА_1 обвинувачувався у тому, що він, обіймаючи посаду завідувача відділом земельних ресурсів Чернігівської міської ради, здійснюючи керівництво роботою відділу, забезпечуючи виконання покладених на відділ завдань, організовуючи контроль за виконанням рішень міської ради, здійснюючи організаційно-розпорядчі функції і будучи таким чином службовою особою, неналежно виконуючи свої службові обов'язки через несумлінне ставлення до них, скоїв службову недбалість, що заподіяло істотну шкоду охоронюваним законом державним та громадським інтересам.
Органи досудового слідства вказують, що ОСОБА_1 від імені Чернігівської міської ради підписав з ТОВ "Онікс" договір оренди землі № 2500 від 12 квітня 2005 року, у якому розрахунок орендної плати для земельної ділянки площею 0,6399 га, розташованої у АДРЕСА_1 визначено як для земель промисловості з коефіцієнтом 1,2.
Водночас технічною документацією по наданню в оренду ТОВ "Онікс" вказаної земельної ділянки в таблиці "експлікація земель", що в кадастровому плані та плані зовнішніх меж земельної ділянки в графі "код цільового призначення" зазначено код 1.11.2, який згідно Українського класифікатора цільового використання землі, затвердженого Держкомземом України 24.04.1998 року 14-1-7/1205 відноситься до оптової торгівлі та складського господарства. Висновком начальника Чернігівського міського управління земельних ресурсів № 23-10б/1000 від 29 березня 2005 року, який знаходиться в технічній документації, погоджено надання земельної ділянки для комерційного використання. Згідно з витягу з нормативної грошової оцінки земель м. Чернігова станом на 1 січня 2005 року для визначення грошової оцінки земель, що надаються для комерційного використання, застосовується коефіцієнт 2,5.
Крім того, відповідно до довідки Головного міжрегіонального управління статистики у м. Києві № 6235/04 від 14 травня 2004 року ТОВ "Онікс" є юридичною особою, яка не займається промисловою діяльністю, тобто в даному випадку повинен застосовуватись коефіцієнт 2,5 для визначення розміру орендної плати як для земель комерційного призначення.
Таким чином, бюджетом Чернігівської міської ради протягом квітня 2005 року - березня 2006 року у зв'язку з неправильним застосуванням коефіцієнта недоотримано орендної плати за зазначену земельну ділянку у розмірі 17245 грн. 95 коп., що є істотною шкодою.
Місцевий суд виправдав ОСОБА_1 у повному обсязі пред'явленого обвинувачення, не знайшовши об'єктивних доказів на підтвердження його винності.
У касаційному поданні прокурор просить судові рішення скасувати, а справу направити на новий судовий розгляд, посилаючись на порушення судом матеріального та процесуального права через однобічність і неповноту судового слідства та невідповідність висновків суду фактичним обставинам справи. Прокурор також вказує, що всупереч ст. 335 КПК України (1001-05)
судом не вирішено питання про скасування заходів до забезпечення цивільного позову і можливої конфіскації майна.
Заслухавши доповідь судді, перевіривши матеріали справи та обговоривши доводи касаційного подання, колегія суддів вважає, що підстав для його задоволення немає.
Висновки суду про підставність виправдання ОСОБА_1відповідають фактичним обставинам справи, обгрунтовані сукупністю розглянутих в судовому засіданні і наведених у вироку доказів.
Виправдовуючи ОСОБА_1, місцевий суд встановив, що у АДРЕСА_1 раніше був розташований майновий комплекс на землях промисловості. На підставі договору купівлі-продажу від 27 січня 2005 року № 225 продавець ЗАТ "Едельвейс-Ойл" продав покупцю - ТОВ "Онікс" розташовані на вказаній земельній ділянці адмінбудівлю, гаражі та заправку, тобто земельна ділянка та будівлі за нею залишились без змін.
На підставі ст. 120 ЗК України та ст. 377 ЦК України (435-15)
, керуючись ст. 124 ЗК України Чернігівська міська рада на 16-ій сесії 4-го скликання 12 квітня 2004 року ухвалила рішення, пунктом 38 якого із оренди ЗАТ "Едельвейс-Ойл" вилучено земельну ділянку площею 0,6399 га по АДРЕСА_1, а пунктом 39 її надано в короткострокову оренду строком на 5 років для експлуатації адмінбудівлі, гаража, заправочної станції та на проїзд загального користування. На підставі цього рішення між Чернігівською міською радою (в особі ОСОБА_1) та ТОВ "Онікс" було укладено договір оренди землі щодо зазначеної земельної ділянки від 12 квітня 2005 року, у якому розрахунок орендної плати визначено як для земель промисловості з коефіцієнтом 1,2.
Місцевий суд обгрунтував рішення щодо виправдання ОСОБА_1 також тим, що у справі не добуто доказів щодо перевдення об'єктів нерухомості промислової зони у АДРЕСА_1до об'єктів комерційного використання; міська рада будь-яких рішень згідно зі ст. 20 ЗК України щодо зміни цільового використання цієї земельної ділянки не ухвалювала.
Даний висновок суду підтверджується матеріалами справи, зокрема листом Управління архітектури та містобудування міської ради від 27 червня 2006 року № 721, що в управлінні відсутня інформація щодо переведення об'єктів нерухомості промислової зони по АДРЕСА_1, до об'єктів комерційного використання (т.1, а.с.261).
Викликає сумніви посилання у поданні на висновок Чернігівського міського управління земельних ресурсів від 29 березня 2005 року, на якому, зокрема, грунтувалось обвинувачення ОСОБА_1 У друкованому тексті цього висновку вказівка на те, що Чернігівське міське управління земельних ресурсів погоджує надання земельної ділянки по АДРЕСА_1 у м. Чернігові "для комерційного використання" виконана рукописним текстом (т. 1, а.с. 10).
Сумнівним виглядає і вказівка прокурора на витяг з нормативної грошової оцінки земель м. Чернігова станом на 1 січня 2005 року, у якій розрахунки грошової оцінки земельної ділянки, виходячи з її цільового призначення, проводились на підставі документів 1999 року (т. 1, а.с.18), оскільки ЗК України 2001 року визначені нові категорії земель, які у ЗК України 1990 року передбачені не були.
Дане посилання прокурора спростовується також матеріалами справи: відповідно до рішення Чернігівської міської ради від 12 листопада 2002 року визначення грошової оцінки земель проводиться з 1 січня 2003 року згідно з категорією земель, визначених ЗК України без урахування затвердженого функціонального зонування земельних ділянок, проведених в 2000-2002 роках (т. 1, а.с. 65-66)
Колегія суддів також вказує, що згідно з чинним законодавством України наслідки порушення порядку встановлення та зміни цільового призначення земельних ділянок можуть наставати у адміністративному порядку у разі прийняття державними органами відповідних рішень. Крім того, відповідно до ст. 21 ЗК України порушення порядку встановлення та зміни цільового призначення земель є підставою для притягнення до відповідальності громадян та юридичних осіб, винних у порушенні порядку встановлення та зміни цільового призначення земель. Про це свідчить і додана до касаційного подання копія листа відділу земельних ресурсів та самоврядного контролю Чернігівської міської ради від 10 липня 2006 року, спрямованого ТОВ "Онікс".
З матеріалів справи вбачається, що судом досліджені всі обставини, з'ясування яких могло мати істотне значення для правильного її вирішення. Колегія суддів вважає, що, підписуючи договір оренди землі з ТОВ "Онікс" ОСОБА_1 свої службові обов'язки виконав належним чином, тому суд дійшов правильного висновку про відсутність у його діях складу злочину.
Що стосується доводів подання про розгляд цивільного позову, то відповідно до ч. 2 ст. 328 КПК України (1001-05)
при виправданні підсудного суд відмовляє у цивільному позові.
Усі зазначені доводи касаційного подання ретельно перевірялись судом апеляційної інстанції та свого підтвердження не знайшли.
Керуючись ст. 394 КПК України (1001-05)
, колегія суддів
У Х В А Л И Л А :
у задоволенні касаційного подання прокурора, який брав участь у розгляді справи судом першої інстанції, відмовити.
С У Д Д I :
Присяжнюк Т.I.
Кліменко М.Р.
Школяров В.Ф.
|
|