Колегія суддів Судової палати у кримінальних справах

Верховного Суду України

у складі:

за участю прокурора Кравченко Є.С.,

розглянувши в судовому засіданні в м. Києві 19 січня 2010 року матеріали справи за касаційним поданням прокурора, який брав участь у розгляді справи судом першої інстанції, на постанову Овідіопольського районного суду Одеської області від 9 липня 2009 року та ухвалу Апеляційного суду Одеської області від 20 липня 2009 року,

постановою прокурора Овідіопольського району Одеської області від 9 лютого 2009 року порушено кримінальну справу щодо ОСОБА_1 за ознаками злочинів, передбачених ч. 3 ст. 364, ч. 1 ст. 366 КК України. Як зазначено у цій постанові, приводом до порушення кримінальної справи стало безпосереднє виявлення органом дізнання ознак злочину, а підставою - дані матеріалів дослідчої перевірки, які вказували на те, що ОСОБА_1, будучи службовою особою, працюючи на посаді начальника Великодолинського селищного відділення міліції Овідіопольського РВ ГУ МВС України в Одеській області, учинив зловживання наданою йому владою, використовуючи її всупереч інтересам служби. Так, із метою укриття тяжких злочинів він за результатами розгляду заяв ОСОБА_3. та ОСОБА_4. про вчинені злочини постановами від 14.11.2008 року та 20.12.2008 року відмовив у порушенні кримінальних справ та вніс до цих постанов завідомо неправдиві відомості.

9 липня 2009 року Овідіопольський районний суд Одеської області, розглянувши скаргу захисника ОСОБА_2 подану в інтересах ОСОБА_1, скасував зазначену постанову.

Ухвалою Апеляційного суду Одеської області від 20 липня 2009 року цю постанову районного суду залишено без зміни.

У касаційному поданні прокурор просить судові рішення скасувати, а матеріали справи направити на новий судовий розгляд. На його думку, місцевий суд замість перевірки приводів і підстав до порушення кримінальної справи вдався до оцінки доказів, які були зібрані по справі, що є істотним порушенням кримінально-процесуального закону. Доводить, що у прокурора були достатні дані, які вказували на наявність у діях ОСОБА_1 ознак злочинів, передбачених ч. 3 ст. 364, ч. 1 ст. 366 КК України.

Заслухавши доповідь судді Верховного Суду України, пояснення прокурора Кравченко Є.С. на підтримання касаційного подання, перевіривши матеріали справи та обговоривши наведені у касаційному поданні доводи, колегія суддів вважає, що воно підлягає задоволенню.

Відповідно до ст. 236-8 КПК України про відкриття провадження за скаргою на постанову про порушення кримінальної справи суддя виносить постанову, копія якої направляється: особі, яка подала скаргу, прокурору, потерпілому або особі, за заявою якої було порушено справу. Суддя розглядає скаргу на постанову про порушення кримінальної справи у судовому засіданні на підставі наявних у справі матеріалів, по яких органом дізнання, слідчим або прокурором було прийнято рішення про порушення справи. При цьому суд не вправі розглядати й заздалегідь вирішувати ті питання, які вирішуються судом при розгляді справи по суті. За результатами розгляду скарги залежно від того, чи були при порушенні справи додержані вимоги ст.ст. 94, 97, 98 КПК України, суддя своєю мотивованою постановою приймає відповідні рішення.

Згідно зі ст. 94 КПК України підставами до порушення кримінальної справи є достатні дані, що вказують на наявність ознак злочину. На даній стадії кримінального процесу судом перевіряється лише наявність об`єктивних ознак, що характеризують подію злочину. Закон не вимагає від відповідних органів при вирішенні питання про порушення кримінальної справи надавати докази або вважати встановленими будь-які обставини.

Проте місцевий суд на порушення вимог закону замість перевірки приводів і підстав до порушення кримінальної справи вдався до аналізу та оцінки доказів, вказавши в постанові, що висновки про зловживання ОСОБА_1 своїм службовим становищем та внесення ним завідомо неправдивих відомостей не підтверджуються матеріалами справи. Крім того, він зазначив, що кримінальна справа порушена без наявності доказів у справі. Таким чином, суд заздалегідь вирішив ті питання, які вирішуються при розгляді справи по суті.

Апеляційний суд, перевіряючи доводи апеляції прокурора, не звернув увагу на зазначені порушення закону судом першої інстанції.

За таких обставин судові рішення у зв`язку з істотними порушеннями кримінально-процесуального закону підлягають скасуванню з направленням справи на новий судовий розгляд.

При новому розгляді місцевому суду необхідно розглянути справу з дотриманням вимог ст. 236-8 КПК України, перевірити доводи скарги захисника ОСОБА_2 подану в інтересах ОСОБА_1, й надані слідчим матеріали, на підставі яких було порушено кримінальну справу, та прийняти по скарзі законне й обґрунтоване рішення.

Керуючись ст. ст. 394- 396 КПК України, колегія суддів

касаційне подання прокурора, який брав участь у розгляді справи судом першої інстанції, задовольнити.

Постанову Овідіопольського районного суду Одеської області від 9 липня 2009 року та ухвалу Апеляційного суду Одеської області від 20 липня 2009 року, винесенні за скаргою захисника ОСОБА_2 поданою в інтересах ОСОБА_1, скасувати, а матеріали справи направити у той же місцевий суд на новий судовий розгляд.