Колегія суддів Судової палати у кримінальних справах

Верховного Суду України у складі:

головуючого - судді

Присяжнюк Т.I.,

суддів

Кліменко М.Р. і Школярова В.Ф.,

за участю прокурора

Кравченко Є.С.

розглянула в судовому засіданні 10 червня 2008 року кримінальну справу за касаційним поданням прокурора, який брав участь у розгляді справи судом апеляційної інстанції, на вирок Овідіопольського районного суду Одеської області від 3 грудня 2007 року та ухвалу Апеляційного суду Одеської області від 4 березня 2008 року щодо ОСОБА_1

Цим вироком засуджено

ОСОБА_1

IНФОРМАЦIЯ_1народження, громадянина Придністровської

Молдавської Республіки

раніше не судимого,

- за ст.27 і ч.2 ст.309 КК України (2341-14) на 3 роки позбавлення волі.

За вироком суду ОСОБА_1засуджено за пособництво в незаконному придбанні, зберіганні наркотичних засобів без мети збуту, вчиненого за попередньою змовою групою осіб за таких обставин.

16.05.2007 року ОСОБА_1 домовився з невстановленою досудовим слідством особою про придбання у неї наркотичних засобів без мети збуту для ОСОБА_2 на прохання останнього.

17.05.2007 року близько 8 год., перебуваючи біля приміщення "Приватбанку", розміщеного на ринку "7км" Овідіопольської дороги Одеської області, ОСОБА_1 сказав ОСОБА_2 сплатити невстановленій досудовим слідством особі 90 грн. за наркотичний засіб, масою 7,1 гр., який вже знаходився у нього для передачі ОСОБА_2. Після цього ОСОБА_1 та ОСОБА_2 зайшли в громадський туалет, де ОСОБА_1 передав ОСОБА_2 наркотичний засіб в одному пакеті, масою 0,5 гр., а інші два пакети, масою 6,6 гр., останній повинен був забрати пізніше, але не зробив цього, оскільки після виходу з туалету вони були затримані працівниками міліції.

Ухвалою Апеляційного суду Одеської області від 4 березня 2008 року вирок щодо ОСОБА_1 залишено без зміни.

Одночасно Апеляційним судом Одеської області постановлена окрема ухвала від 4 березня 2008 року, якою доведено до відома начальника Овідіопольського РВ УМВС України в Одеській області, начальника СУ УМВС України в Одеській області, прокурора Одеської області, голови Овідіопольського районного суду Одеської області, що органами досудового слідства, прокурором та місцевим судом при розслідуванні та розгляді кримінальної справи в суді було допущено істотні порушення кримінального та кримінально-процесуального закону.

У касаційному поданні прокурор, який брав участь у розгляді справи судом апеляційної інстанції, доводить, що вирок щодо ОСОБА_1не відповідає вимогам ст.334 КПК України (1001-05) , оскільки не містить конкретного обвинувачення, визнаного судом доведеним, у тому числі у вироку не вказано, з яким конкретно наркотичним засобом було вчинено незаконні дії. Також зазначає, що мотивувальна частина вироку містить суттєві суперечності щодо доведеності вини засудженого. Крім того, вказує, що судом дії ОСОБА_1кваліфіковано неправильно. Зазначає про те, що ОСОБА_1 призначено надмірно м'яке покарання. Просить судові рішення скасувати, а справу направити на новий судовий розгляд.

Заслухавши доповідь судді, пояснення прокурора на підтримку касаційного подання, перевіривши матеріали справи та обговоривши доводи, викладені в касаційному поданні, колегія суддів вважає, що воно підлягає задоволенню з таких підстав.

Відповідно до ст.ст. 323, 334 КПК України (1001-05) вирок суду повинен бути законним і обгрунтованим, містити формулювання обвинувачення, визнаного судом доведеним, з зазначенням місця, часу, способу вчинення та наслідків злочину. У мотивувальній частині вироку повинні наводитись обставини, які визначають ступінь тяжкості злочину, та докази, на яких грунтується висновок суду щодо доведеності винуватості підсудного, мотиви зміни обвинувачення.

Ці вимоги закону судом дотримані не були.

Зокрема, органами досудового слідства було пред'явлено ОСОБА_1 обвинувачення у вчиненні злочину, передбаченого ч.2 ст.307 КК України (2341-14) , а саме у тому, що він 17.05.2007 року близько 8 год. за попередньою змовою з невстановленою особою, маючи умисел на збут марихуани, масою не менше 7,1 гр. ОСОБА_2, за яку останній заплатив 90 грн. невстановленій особі, перебуваючи в громадському туалеті на ринку "7км" Овідіопольської дороги, збув ОСОБА_2 частину взятого у невстановленої особи особливо-небезпечного наркотичного засобу - 0,5 гр. марихуани, а іншу частину цього засобу масою 6,6 гр. продовжував зберігати при собі з метою подальшого збуту ОСОБА_2, тобто вчинив незаконне придбання, перевезення, зберігання особливо небезпечного наркотичного засобу з метою збуту та його збут групою осіб в місці масового перебування громадян.

Суд, не погоджуючись з кваліфікацією дій ОСОБА_1за ч.2 ст.307 КК України (2341-14) , у вироку визнав, що ОСОБА_1 за попередньою змовою групою осіб здійснював допомогу (пособництво) ОСОБА_2 у незаконному придбанні і зберіганні без мети збуту наркотичного засобу, та перекваліфікував дії засудженого на ст. 27 і ч.2 ст.309 КК України (2341-14) .

Однак при цьому суд не визначив, за якою частиною статті 27 і ч.2 ст.309 КК України (2341-14) він засуджує ОСОБА_1, хоча стаття 27 КК України (2341-14) передбачає декілька видів співучасників і випадки, коли дії особи не є співучастю, та не звернув уваги на те, що постановою слідчого від 11.07.2007 року відмовлено в порушенні кримінальної справи за ст. 309 КК України (2341-14) щодо ОСОБА_2 за відсутністю в його діях складу цього злочину, і така постанова перешкоджала можливості визнання судом ОСОБА_2 по суті винуватим у незаконному придбанні, зберіганні за попередньою змовою групою осіб наркотичного засобу без мети збуту, а ОСОБА_1- співучасником цих дій.

Крім того, суд в цій частині вийшов за межі обвинувачення ОСОБА_1, якому не пред'являлось обвинувачення у вчиненні незаконних дій з наркотичним засобом у групі з ОСОБА_2

Також судом у вироку не наведено доказів на спростування обвинувачення ОСОБА_1органами досудового слідства за ч. 2 ст. 307 КК України (2341-14) .

Окрім того, в мотивувальній частині вироку, формулюючи обвинувачення, визнане судом доведеним, суд не вказав, який саме наркотичний засіб був предметом злочину, та на підтвердження вини ОСОБА_1послався на висновки спеціалістів №1914 від 18.05.2007 року і №1915 від 18.05.2007 року, які відповідно до ст.65 КК України (2341-14) не є доказами по справі, залишивши поза уваги і не дослідивши наявні у справі висновки експертиз щодо вилученої у ОСОБА_1і ОСОБА_2 речовини.

З огляду на викладене, судом при перекваліфікації дій ОСОБА_1на ст.27 і ч.2 ст.309 КК України (2341-14) було неправильно застосовано кримінальний закон, при розгляді справи та постановленні вироку допущені істотні порушення кримінально-процесуального закону, які виключають визнання вироку законним і обгрунтованим.

На зазначені вище порушення закону хоча й звернув увагу апеляційний суд в окремій ухвалі, однак не усунув їх шляхом постановлення ухвали про скасування незаконного вироку місцевого суду, а тому судові рішення щодо ОСОБА_1підлягають скасуванню з направленням справи на новий судовий розгляд.

При новому судовому розгляді справи суду належить врахувати вище викладене та прийняти по справі законне та обгрунтоване рішення. Якщо буде встановлено, що ОСОБА_1 винуватий у більш тяжкому злочині, ніж той, за який його було засуджено, то призначене йому покарання слід вважати м'яким.

Керуючись ст. ст. 394 - 396 КПК України (1001-05) , колегія суддів

у х в а л и л а :

касаційне подання прокурора, який брав участь у розгляді справи судом апеляційної інстанції, задовольнити.

Вирок Овідіопольського районного суду Одеської області від 3 грудня 2007 року та ухвалу Апеляційного суду Одеської області від 4 березня 2008 року щодо ОСОБА_1скасувати, а справу направити на новий судовий розгляд у той же місцевий суд в іншому складі суду.