Колегія суддів Судової палати Верховного Суду України

у кримінальних справах у складі:

головуючого-судді

Міщенка С.М.

суддів за участю прокурора

Кармазіна Ю.М., Коротких О.А. Колесниченка О.В.

розглянула в судовому засіданні в м. Києві 10 червня 2008 року кримінальну справу за касаційною скаргою потерпілого ОСОБА_1. на постанову Роздольненського районного суду Автономної Республіки Крим від 26 червня 2007 року та ухвалу Апеляційного суду Автономної Республіки Крим від 14 серпня 2007 року.

Постановою Роздольненського районного суду Автономної Республіки Крим від 26 червня 2007 року відмовлено в порушенні кримінальної справи щодо ОСОБА_2. і ОСОБА_3. за ст. 125 ч.2 КК України (2341-14) за скаргою ОСОБА_1., поданою до суду в порядку ст. 27 КПК України (1001-05) .

Ухвалою Апеляційного суду Автономної Республіки Крим від 14 серпня 2007 року апеляцію ОСОБА_1. залишено без задоволення, а постанову суду без зміни.

Як видно із матеріалів справи, ОСОБА_1. звернувся до місцевого зі скаргою в порядку ст. 27 КПК України (1001-05) про порушення кримінальної справи щодо ОСОБА_2. і ОСОБА_3. за ст. 125 ч. 2 КК України (2341-14) , мотивуючи своє прохання тим, що 5 березня 2005 року, приблизно о 19 год., біля магазину "Фараон" по вул. Леніна в смт. Роздольне вказані особи його безпричинно побили, заподіявши легкі тілесні ушкодження з короткочасним розладом здоров'я.

У касаційній скарзі ОСОБА_1. просить судові рішення скасувати, а справу направити на новий судовий розгляд в порядку ст. 27 КПК України (1001-05) з посиланням на необгрунтовану відмову суду в порушенні кримінальної справи через істотні порушення вимог кримінально-процесуального закону. При цьому він посилається на порушення судом першої інстанції вимог ст. 251 КПК України (1001-05) та його прав як потерпілого.

Заслухавши доповідача, думку прокурора про обгрунтованість касаційної скарги, перевіривши матеріали справи та обговоривши доводи цієї скарги, колегія суддів вважає, що касаційна скарга потерпілого підлягає задоволенню з таких підстав.

Як вбачається із матеріалів справи, вироком Роздольненського районного суду АРК від 21 грудня 2006 року ОСОБА_2. і ОСОБА_3. були виправдані за ст. 125 КК України (2341-14) за недоведеністю їх вини.

Проте ухвалою Апеляційного суду Автономної Республіки Крим від 17 квітня 2007 року цей вирок за апеляцією потерпілого ОСОБА_1. було скасовано, а справу направлено на новий судовий розгляд.

У своїй апеляції ОСОБА_1. посилався на те, що внаслідок побиття він став інвалідом. Як вказав апеляційний суд в ухвалі, в матеріалах справи дійсно є документ, що підтверджує доводи апелянта про інвалідність. Таким документом апеляційний суд вважав виписку із акту огляду МСЕК, що знаходилася у справі й на час порушення кримінальної справи. Проте суд не звернув на неї уваги і не вжив жодних дій для з'ясування питання, чи пов'язана інвалідність Нєдєліна з його побиттям, у вчинені якого він обвинувачує Череднікова і Калюжного у своїй скарзі.

Крім того апеляційний суд зазначив, що суд першої інстанції взагалі не призначав судово-медичну експертизу для встановлення ступеня тяжкості заподіяних ОСОБА_1. тілесних ушкоджень, а більш того у вироку послався на акт судово-медичного обстеження, якого у кримінальній справі немає.

Тому з урахуванням цих та інших недоліків апеляційний суд скасував виправдувальний вирок щодо ОСОБА_2. і ОСОБА_3. і запропонував усунути їх при новому розгляді справи, звернувши особливу увагу на необхідність ретельної перевірки доводів ОСОБА_1. про те, що внаслідок побиття він став інвалідом, а також запропонував суду визначитися із необхідністю провадження у справі досудового слідства.

Незважаючи на необхідність та важливість з'ясування поставлених в ухвалі питань, які стосувалися як правильності застосування кримінального закону, так і свідчили про допущені судом першої інстанції істотні порушення вимог кримінально-процесуального закону, Роздольненський районний суд АРК 26 червня 2007 року без здійснення будь-яких процесуальних дій на виконання вимог апеляційного суду, діючи всупереч вимог ст.ст. 27, 94 та 251 КПК України (1001-05) , не провівши попереднього розгляду справи, фактично розглянув справу по суті на стадії вирішення питання про порушення кримінальної справи, а тому необгрунтовано та безпідставно відмовив у порушенні кримінальної справи за скаргою ОСОБА_1. Більш того, не маючи права на дослідження доказів та їх оцінку на цій стадії процесу, суд передчасно, давши оцінку лише окремим доказам, прийшов до висновку про відмову в порушенні кримінальної справи за скаргою ОСОБА_1., поданою ним в порядку ст. 27 КПК України (1001-05) .

Апеляційний суд на допущені судом першої інстанції порушення уваги також не звернув, попередні вказівки апеляційного суду у цій справі не врахував, атому незаконно, всупереч вимог ст.ст. 374 ч. 7 та 377 КПК України (1001-05) , залишив без зміни незаконне та необгрунтоване рішення суду першої інстанції.

У зв'язку із цим зазначені рішення підлягають скасуванню, а справа направленню на новий судовий розгляд в порядку, передбаченому кримінально-процесуальним законом та ст. 251 КПК України (1001-05) .

На підставі наведеного, керуючись статтями 394 - 396 КПК України (1001-05) , колегія суддів

У Х В А Л И Л А :

касаційну скаргу потерпілого ОСОБА_1. задовольнити.

Постанову Роздольненського районного суду Автономної Республіки Крим від 26 червня 2007 року про відмову в порушенні кримінальної справи за скаргою потерпілого ОСОБА_1., поданою в порядку ст. 27 КПК України (1001-05) , та ухвалу Апеляційного суду Автономної Республіки Крим від 14 серпня 2007 року щодо цієї постанови скасувати, а справу направити на новий судовий розгляд.