У Х В А Л А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

Колегія суддів Судової палати у кримінальних справах

Верховного Суду України у складі:

розглянула у судовому засіданні в м. Києві 19 січня 2010 року кримінальну справу за касаційною скаргою засудженого ОСОБА_1 на рішення суду щодо нього.

За вироком Великоолександрівського районного суду Херсонської області від 29 січня 2009 року

засуджений: за ч.2 ст. 309 КК України на 2 роки позбавлення волі; за ч.2 ст. 307 КК України на 5 років позбавлення волі з конфіскацією всього майна, яке є власністю засудженого.

Згідно ст. 70 КК України суд визначив ОСОБА_1 остаточне покарання за сукупністю злочинів у виді позбавлення волі на строк 5 років з конфіскацією всього майна, яке є власністю засудженого.

Судом вирішено питання судових витрат.

Ухвалою апеляційного суду Херсонської області від 12 травня 2009 року вирок суду щодо ОСОБА_1 залишено без змін.

ОСОБА_1 визнано винуватим у тому, що 04 липня 2008 року, за місцем свого постійного проживання АДРЕСА_1, він незаконно придбав рослини снодійного маку, які 30 липня 2008 року переніс до свого домоволодіння і які цього ж дня були виявлені та вилучені працівниками міліції. Зокрема, вони вилучили особливо небезпечний наркотичний засіб – макову солому, вагою 10, 4 грам у висушеному виді та 142, 4 грами у не висушеному виді.

14 липня 2008 року, близько 17 год 00 хв., ОСОБА_1, на городі свого домоволодіння зірвав частини з 3-х кущів коноплі, переніс зірвані частини рослин до свого господарського двору та поклав їх сушитись на горищі свого будинку, тобто виготовив наркотичний засіб – канабіс, вагою 14 грам у висушеному вигляді та зберігав його без мети збуту.

04 липня 2008 року, близько 17 год. 00 хв., ОСОБА_1 зірвав на своїй присадибній ділянці 4 рослини маку снодійного, які зберігав на городі. 30 липня 2008 року він збув частину цих стебел маку, що у висушеному вигляді складає 0,6 грам наркотичного засобу-макової соломи, за 30 грн ОСОБА_2

У касаційній скарзі та доповненнях засуджений просить скасувати постановлені щодо нього судові рішення, а справу направити на новий судовий розгляд, посилаючись на однобічність і неповноту слідства, істотні порушення кримінально-процесуального закону, а також на невідповідність призначеного йому покарання тяжкості вчинених злочинів та характеризуючим його даним.

Заслухавши доповідь судді, перевіривши матеріали справи та обговоривши доводи, викладені у касаційній скарзі засудженого, колегія суддів вважає, що ця скарга не підлягає задоволенню з наступних мотивів.

Згідно ч.1 ст. 398 КПК України підставами для скасування або зміни в касаційному порядку судових рішень судів першої та апеляційної інстанцій, крім постановлених апеляційним судом як судом першої інстанції, можуть бути – істотне порушення кримінально-процесуального закону, неправильне застосування кримінального закону, невідповідність призначеного покарання тяжкості злочину та особі засудженого.

У зв’язку з цим, перевірка викладених у касаційній скарзі засудженого доводів щодо неповноти судового слідства, невідповідності висновків суду першої інстанції фактичним обставинам справи до компетенції касаційного суду не відноситься.

Крім того, як видно із мотивувальної частини ухвали апеляційного суду, аналогічного змісту доводи містились в апеляції засудженого і були предметом розгляду апеляційною інстанцією, яка визнала їх безпідставними, зазначивши у своїй ухвалі, згідно вимог ст. 377 КПК України, мотиви прийнятого рішення.

Касаційних підстав вважати неправильною кваліфікацію дій ОСОБА_1 за ч.2 ст. 307, ч.2 ст. 309 КК України по справі не встановлено.

Що стосується призначення ОСОБА_1 покарання, то вирішення цього питання судом першої інстанції відповідає положенням, передбаченим ст. 65 КК України, оскільки судом було враховано ступінь тяжкості вчинених ним злочинів, встановлені по справі характеризуючі засудженого дані та інші, передбачені законом обставини, зокрема і на ті, що вказує засуджений у своїй касаційній скарзі.

В результаті перевірки матеріалів справи не знайшли свого підтвердження викладені у касаційній скарзі засудженого доводи про порушення його права на захист.

Зміст долучених до справи відповідних процесуальних документів указують на те, що під час досудового слідства ОСОБА_1 неодноразово роз’яснювались його процесуальні права, у тому числі – право на захист, але він від участі по справі захисника відмовлявся. Лише 28 серпня 2008 року він заявив клопотання про допуск до участі захисника, яке того ж дня слідчим було задоволено.

Під час судового розгляду ОСОБА_1 від участі захисника відмовився про що свідчить долучена до справи його письмова заява від 23 січня 2009 року. Передбачені ст. 45 КПК України підстави для обов’язкової участі захисника по даній справі відсутні.

Інших істотних порушень кримінально-процесуального закону, які перешкодили чи могли перешкодити суду повно та всебічно розглянути справу і винести законне та обґрунтоване рішення по справі не встановлено

Керуючись статтями 394 – 396 КПК України (1001-05) , колегія суддів

у х в а л и л а:

касаційну скаргу засудженого ОСОБА_1 залишити без задоволення.