5-2280км08 Про незаконне виготовлення особливо небезпечного наркотичного засобу - Текст документа

розглянула у судовому засіданні у м. Києві 5 червня 2008 року кримінальну справу за касаційною скаргою засудженого ОСОБА_1 на вирок Феодосійського міського суду Автономної Республіки Крим від 13 липня 2007 року та ухвалу Апеляційного суду Автономної Республіки Крим від 20 вересня 2007 року.

Вироком місцевого суду

IНФОРМАЦIЯ_1народження,

уродженця м. Рибинськ Ярославської

області Російської Федерації,

жителя м. Феодосія АР Крим,

раніше судимого:

- 10 квітня 2003 року Феодосійським міським судом АР Крим за ч.2 ст.15, ч.2 ст.185, ч.1 ст.263 КК України (2341-14) до позбавлення волі на 3 роки. 9 вересня 2005 року звільнений від відбування покарання на підставі п. "б" ст.3 Закону України "Про амністію" від 31 травня 2005 року (2591-15) ;

- 6 вересня 2006 року Феодосійським міським судом за ч.2 ст.307 КК України (2341-14) до позбавлення волі на 5 років з випробуванням з іспитовим строком 1 рік,

засуджено ч.2 ст.309 КК України (2341-14) до позбавлення волі на два роки без конфіскації майна.

На підставі ст.71 КК України (2341-14) ОСОБА_1за сукупністю вироків призначено покарання у виді позбавлення волі на чотири роки шість місяців без конфіскації майна.

Постановлено стягнути із ОСОБА_1у доход держави - 117 грн. 67 коп. судових витрат.

Як визнав суд, 14 березня 2007 року, приблизно у обідній час, ОСОБА_1 будучи раніше судимим за ч. 2 ст.307 КК України (2341-14) , перебуваючи у літній будівлі на подвір'ї АДРЕСА_1, із лікарського препарату "Зестра" незаконно виготовив 20 мл. особливо небезпечного наркотичного засобу - псевдоефідрину, із якого 8 мл. вжив, а решту об'ємом 12 мл. незаконно зберігав без мети збуту.

Цього ж дня, о 18 годині 35 хвилин, за місцем проживання засудженого, співробітники міліції вилучили вказану наркотичну речовину, котру ОСОБА_1незаконно зберігав для власного вживання.

Ухвалою Апеляційного суду Автономної Республіки Крим від 20 вересня 2007 року вирок Феодосійського міського сужду АР Крим від 13 липня 2007 року щодо ОСОБА_1залишено без зміни, а апеляцію засудженого - без задоволення.

У касаційній скарзі, як видно із її змісту, та доповненні до касаційної скарги, ОСОБА_1просить судові рішення скасувати, а його виправдати. Вказує, що злочин не вчиняв, докази зібрано з істотним порушенням кримінального закону, на досудовому слідстві до нього застосовувалися незаконні методи, судове слідство проведено неповно та однобічно.

Засуджений вважає, що йому безпідставно відмовлено у задоволення клопотання про ознайомлення його із технічним засобом судового процесу.

Заслухавши доповідача, перевіривши матеріали справи та обговоривши доводи скарги засудженого, колегія суддів не вбачає підстав для її задоволення.

Висновок суду першої інстанції, щодо доведеності винності ОСОБА_1у незаконному виготовленні та зберіганні особливо небезпечного наркотичного засобу, за обставин вказаних у вироку, стверджується сукупністю зібраних та перевірених судом доказів, і є правильним.

На обгрунтування свого висновку суд підставно послався у вироку на показання свідка ОСОБА_2, яка у судовому засіданні підтвердила, що проживає по сусідству із засудженим. 14 березня 2007 року, приблизно о 18 годині 30 хвилин, вона була запрошена співробітниками міліції до помешкання ОСОБА_1 У її присутності та у присутності іншого понятого ОСОБА_3, співробітники міліції, із дозволу ОСОБА_1провели огляд його житла. Під час огляду було виявлено та вилучено шприц із прозорою рідиною, таблетки "Зестра", скляну ємність із написом "перманганат калія" та ватні тампони. ОСОБА_1присутнім пояснив, що він виготовив наркотичний засіб для власного вживання і що усі вилучені речі належать йому. Як повідомила свідок, ніякого тиску на засудженого співробітники міліції не чинили.

Свідки ОСОБА_4 та ОСОБА_5 також пояснили, що чули, як ОСОБА_1повідомив присутнім, що вилучений у його помешканні шприц належить йому.

На підтвердження винності ОСОБА_1суд послався й на показання свідків ОСОБА_6 та ОСОБА_7 які у суді підтвердили, що 14 березня 2007 року, приблизно о 18 годині 30 хвилин у ОСОБА_1 при огляді його помешкання з письмового дозволу власника будівлі, у присутності понятих та разом із слідчим, було вилучено наркотичну речовину. Свідки пояснили, що ОСОБА_1зізнався, що наркотична речовину він виготовив для власного вживання.

Показання зазначених свідків узгоджуються між собою та із іншими доказами у справі, а саме, з даними, що є у протоколах огляду місця події та вилучення наркотичного засобу, огляду речових доказів, висновку судово-хімічної експертизи, поясненнях ОСОБА_1 яким суд дав належну оцінку та підставно поклав в основу обвинувального вироку.

За таких обставин твердження винного про те, що він злочин не вчиняв, не можна визнати обгрунтованим.

Посилання ОСОБА_1на те, що на досудовому слідстві докази були зібрані з істотним порушенням кримінально-процесуального закону, оскільки він не давав дозвіл на огляд його помешкання, не грунтуються на матеріалах справи. Засуджений 14 березня 2007 року власноручно написав, що дозволяє співробітникам міліції провести огляд його помешкання (а/с 6). Крім того, органами досудового слідства було отримано і дозвіл на огляд жилого приміщення й від фактичного його власника - ОСОБА_8 (а/с 5).

Що стосується твердження ОСОБА_1про те, що співробітники міліції лише після проведення огляду його житла та виявлення наркотичного засобу запросили понятих, то воно суперечить показанням свідків ОСОБА_2, ОСОБА_3, які були запрошені у якості понятих, та співробітників міліції ОСОБА_6 і ОСОБА_7 Iз показань вказаних свідків убачається, що огляд помешкання засудженого проведено відповідно до вимог ст.ст.127, 190 КПК України (1001-05) .

Посилання ОСОБА_1на те, що на досудовому слідстві до нього застосовувалися незаконні методи, було предметом перевірки суду апеляційної інстанції, і не знайшло підтвердження.

Зі справи видно, що ОСОБА_1ознайомившись із матеріалами справи та протоколом судового засідання, подав до місцевого суду клопотання про ознайомлення його із технічним записом судового процесу.

Ознайомившись із протоколом судового засідання, ОСОБА_1погодився із його змістом. Тому підстав для ознайомлення його з технічним записом судового процесу у суду не було. За таких обставин, суд, керуючись положенням ст. 88-2 КПК України (1001-05) , обгрунтовано відмовив засудженому у задоволенні його клопотання.

Доводи засудженого аналогічного змісту були перевірені судом апеляційної інстанції, який не знайшов підстав для їх задоволення. При цьому суд апеляційної інстанції, відповідно до вимог ст.377 КПК України (1001-05) , спростував усі доводи ОСОБА_1 наведені у його апеляції та навів докладні мотиви прийнятого рішення.

Призначаючи засудженому покарання, суд дотримався вимог ст.65 КК України (2341-14) , урахував тяжкість вчиненого злочину, дані про особу засудженого та конкретні обставини справи, що мають значення для правильного вирішення справи. При цьому суд урахував те, що винний має на утриманні неповнолітню дитину та матір інваліда I групи, стан його здоров'я, а також і те, що він характеризується посередньо, раніше неодноразово судимий, злочин вчинив у період іспитового строку. З огляду на вказані обставини, суд дійшов обгрунтованого висновку, що виправлення ОСОБА_1не можливе без ізоляції його від суспільства, призначивши винному покарання, яке є необхідним і достатнім.

Iстотних порушень кримінально-процесуального закону, що тягнуть скасування чи зміну судових рішень, не встановлено.

Не вбачаючи підстав для задоволення касаційної скарги засудженого, колегія суддів не знаходить підстав і для призначення справи до касаційного розгляду з викликом осіб, зазначених у ст.384 КПК України (1001-05) .