5-2269км08 Про порушення правил безпеки дорожнього ркху - Текст документа

розглянула в судовому засіданні у м. Києві 5 червня 2008 року кримінальну справу за касаційною скаргою засудженого ОСОБА_1 на вирок Бахмацького районного суду Чернігівської області від 23 березня 2007 року та ухвалу Апеляційного суду Чернігівської області від 31 травня 2007 року.

Цим вироком

IНФОРМАЦIЯ_1народження, уродженця та мешканця м. Бахмача Чернігівської області, такого, що на підставі ст. 89 КК України (2341-14) судимості не має,

засуджено за ч. 1 ст. 286 КК України (2341-14) та призначено покарання у виді виправних робіт на строк 1 рік з відрахуванням в доход держави із заробітку 10 відсотків без позбавлення права керувати транспортними засобами.

Ухвалою Апеляційного суду Чернігівської області від 31 травня 2007 року вирок щодо ОСОБА_1 залишено без зміни.

Згідно з вороком суду ОСОБА_1 визнано винним та засуджено за те, що він 16 січня 2006 року приблизно о 20 годині 30 хвилин, керуючи автомобілем ЗАЗ - 110247 та рухаючись по вул. Петровського у м. Бахмачі Чернігівської області в напрямку с. Курінь Бахмацького району Чернігівської області, скоїв наїзд на двох велосипедистів - ОСОБА_2 та ОСОБА_3, які рухалися в попутному напрямку. У результаті наїзду потерпіла ОСОБА_3 отримала тілесні ушкодження середнього ступеню тяжкості.

У касаційній скарзі засуджений ОСОБА_1 порушує питання про скасування вироку суду першої інстанції та ухвали апеляційної інстанції, які постановлені щодо нього, а справу просить направити на новий судовий розгляд, посилаючись на те, що суд першої та апеляційної інстанції істотно порушив кримінально-процесуальний закон та неправильно застосував кримінальний закон.

Заслухавши доповідача, перевіривши матеріали справи і обговоривши доводи касаційної скарги засудженого, колегія суддів вважає, що вона не підлягає задоволенню.

Винність ОСОБА_1 у злочину, вчиненого за викладених у вироку обставин, доведена об'єктивними доказами, що зібрані у передбаченому законом порядку, і належним чином оцінених судом.

Доводи засудженого про порушення норм кримінально-процесуального закону під час досудового і судового слідства є необгрунтованими.

Сам засуджений під час досудового слідства визнавав себе винним у вчиненні злочину. У судовому засіданні пояснював, що здійснював обгін двох велосипедистів. З невідомих йому причин велосипедист ОСОБА_2 впав на лобове скло його автомобілю. Коли останній впав, він переїхав його велосипед і, напевно зачепив велосипед ОСОБА_3

Згідно з показаннями потерпілої ОСОБА_3 та свідка ОСОБА_2 вони їхали на велосипедах один за одним по правому краю дороги перед тим, як були збиті.

Свідки ОСОБА_4 та ОСОБА_5, які їхали пасажирами в автомобілі засудженого, пояснили, що відчули удар у автомобіль, а коли вишли з нього, побачили лежачого на землі ОСОБА_2, ОСОБА_3 стояла поряд з ним.

Iз показань свідків ОСОБА_6 та ОСОБА_7 випливає, що після звуку удару побачили потерпілих, які лежали на землі, на відстані від них стояв автомобіль.

Оглядом міста події виявлені два велосипеда, шматки фарби червоного кольору, сліди тертя на асфальті.

Оглядом велосипеда ОСОБА_3 та автомобіля ОСОБА_1 встановлені пошкодження на них.

Згідно з висновком комплексної судової транспортно-трасологічної та автотехнічної експертизи дії ОСОБА_1 не відповідали вимогам пунктів 12, 13.1, 13.3 Правил дорожнього руху.

Твердження засудженого ОСОБА_1 у касаційній скарзі про те, що ступінь тяжкості спричинених тілесних ушкоджень потерпілій ОСОБА_3. встановлено неправильно, є безпідставними.

За клопотанням ОСОБА_1 судом було призначено та проведено комплексну судово-медичну експертизу, висновком якої підтверджено факт наявності у ОСОБА_3 тілесних ушкоджень середнього ступеню тяжкості, які могли бути спричинені 16.01.2006 року.

Висновок експертів є науково обгрунтованим.

Колегія суддів вважає, що суд дав належну оцінку зібраним у справі та дослідженим у судовому засіданні доказам у їх сукупності, правильно встановив фактичні обставини справи і дійшов обгрунтованого висновку про доведеність винності ОСОБА_1 у порушенні правил безпеки дорожнього руху, що спричинило потерпілій середньої тяжкості тілесні ушкодження.

Дії засудженого ОСОБА_1 за ч. 1 ст. 286 КК України (2341-14) кваліфіковані правильно.

Призначене засудженому покарання відповідає вимогам ст. 65 КК України (2341-14) та є необхідним й достатнім для його виправлення та попередження нових злочинів.

Апеляційний суд перевірив доводи засудженого, які аналогічні тим, що викладені у касаційній сказі, та своєю ухвалою, з наведенням відповідних мотивів, обгрунтовано відмовив у їх задоволенні.

Iстотних порушень вимог кримінально-процесуального закону, які перешкодили чи могли б перешкодити судам першої та апеляційної інстанцій постановити законні та обгрунтовані рішення, не встановлено.

Враховуючи наведене, колегія суддів вважає, що підстав для призначення кримінальної справи до касаційного розгляду з повідомленням осіб, зазначених у ст. 384 КК України (2341-14) , немає.