Колегія суддів Вищого адміністративного суду України в складі:

Головуючої: Гончар Л.Я.,

Суддів: Маслія В.І.,

Донця О.Є.,

розглянувши у попередньому судовому засіданні адміністративну справу за касаційною скаргою ОСОБА_2 на постанову Херсонського окружного адміністративного суду від 29 квітня 2015 року та ухвалу Одеського апеляційного адміністративного суду від 07 липня 2015 року у справі за позовом ОСОБА_2 до Відділу Держземагентства у Цюрупинському районі Херсонської області, голови Цюрупинської районної державної адміністрації Херсонської області Борисова Василя Івановича про визнання протиправним розпоряджень,

ОСОБА_2 звернувся до суду із позовом до відділу Держземагентства у Цюрупинському районі Херсонської області, голови Цюрупинської районної державної адміністрації Херсонської області, в якому просить: визнати недійсним розрахунок втрат сільськогосподарського виробництва у зв'язку із зміною цільового використання належної йому земельної ділянки площею 22,5 га, що знаходиться в адміністративних межах с. Підстепне Цюрупинського району Херсонської області від 25.12.2014;

зобов'язати Відділ Держземагентства у Цюрупинському районі Херсонської області здійснити на підставі агрохімічного паспорту земельної ділянки за 2010 рік та висновку Херсонської філії державної установи "Інститут охорони ґрунтів України" від 21.08.2013 новий розрахунок втрат сільськогосподарського виробництва у зв'язку із зміною цільового використання належної йому земельної ділянки площею 22,5 га, що знаходиться в адміністративних межах с. Підстепне Цюрупинського району Херсонської області;

визнати недійсними розпорядження Цюрупинської районної державної адміністрації Херсонської області від 16.01.2015 № 7 та пп.2.2 п.2 розпорядження Цюрупинської РДА від 01.08.2014 № 336.

Позовні вимоги мотивовані протиправністю покладення на нього обов'язку відшкодувати втрати сільськогосподарських угідь внаслідок їх вилучення для потреб, не пов'язаних із сільськогосподарським виробництвом, у розмірі, визначеному без урахування даних щодо не придатності земельної ділянки для сільськогосподарського виробництва, які викладені у агрохімічному паспорті земельної ділянки за 2010 рік та у висновку Херсонської філії державної установи "Інститут охорони ґрунтів України" від 21.08.2013.

Постановою Херсонського окружного адміністративного суду від 29 квітня 2015 року, залишеною без змін ухвалою Одеського апеляційного адміністративного суду від 07 липня 2015 року, у задоволенні позову відмовлено.

У поданій касаційній скарзі ОСОБА_2 із посиланням на порушення судами першої та апеляційної інстанцій норм матеріального та процесуального права, просив скасувати рішення судів попередніх інстанцій та направити справу на новий розгляд до суду першої інстанції.

Заслухавши доповідь судді Вищого адміністративного суду України стосовно обставин, необхідних для прийняття рішення судом касаційної інстанції, перевіривши і обговоривши доводи касаційної скарги, правильність правової оцінки обставин справи та застосування судами першої та апеляційної інстанцій норм матеріального та процесуального права, колегія суддів вважає, що скарга не підлягає задоволенню, з огляду на наступне.

Судами попередніх інстанцій встановлено та матеріалами справи підтверджено, що позивачу згідно з Державним актом на право власності на земельну ділянку серії НОМЕР_1 належить на праві приватної власності земельна ділянка загальною площею 25,50 га в адміністративних межах Підстепненської сільської ради Цюрупинського району Херсонської області за межами населеного пункту. Цільове призначення земельної ділянки - для ведення фермерського господарства.

Згідно з довідкою про кількісні характеристики земельної ділянки за даними форми 6-зем, ділянка представлена такими угіддями: сіножаті - 0,1 га, пасовища - 25,1 га, господарські шляхи і прогони - 0,1 га, полезахисні лісові смуги - 0,2 га.

У 2010 році позивачем отримано агрохімічний паспорт земельної ділянки, складений Херсонським обласним державним проектно-технологічним центром охорони родючості ґрунтів, та у 2013 році - висновок Херсонської філії державної установи "Інститут охорони ґрунтів України" від 21.08.2013р. № 20-04/474, з яких вбачається, що належна позивачу земельна ділянка площею 25,50 га не придатна для сільськогосподарського використання без попереднього проведення рекультивації.

У подальшому позивачем замовлено та ДП "Херсонський науково-дослідний та проектний інститут землеустрою" розроблено і погоджено проект землеустрою щодо зміни цільового призначення вказаної земельної ділянки із земель сільськогосподарського призначення на землі промисловості, транспорту, зв'язку, енергетики, оборони та іншого призначення для подальшого будівництва комплексу по переробці сільськогосподарської продукції.

Розпорядженням Цюрупинської РДА від 01.08.2014 № 336 затверджено вказаний проект землеустрою.

Підпунктом 2.2 пункту 2 цього розпорядження на позивача покладено обов'язок в двохмісячний строк відшкодувати втрати сільськогосподарських угідь внаслідок їх вилучення для потреб, не пов'язаних із сільськогосподарським виробництвом, у розмірі 137 875,00 грн.

Вказаний розмір втрат визначений складеним Відділом Держземагентства у Цюрупинському районі Херсонської області Розрахунком втрат сільськогосподарського виробництва, спричинені вилученням сільськогосподарських угідь для використання їх у цілях, не пов'язаних із веденням сільського господарства, який погоджений в установленому порядку 15.05.2014, в тому числі і позивачем, про що свідчить його власний підпис.

У подальшому Відділом Держземагентства у Цюрупинському районі Херсонської області складено новий Розрахунок втрат сільськогосподарського виробництва, спричинених вилученням сільськогосподарських угідь для використання їх у цілях, не пов'язаних із веденням сільського господарства (далі - Розрахунок), який погоджений в установленому порядку 25.12.2014, в тому числі і позивачем.

Згідно із останнім розрахунком розмір втрат, що підлягає відшкодуванню позивачем, зменшено і він становить 130 715,00 грн.

У зв'язку із складенням нового розрахунку Цюрупинською районною державною адміністрацією прийнято розпорядження від 16.01.2015 № 7, яким внесено зміни до пп.2.2 п.2 розпорядження від 01.08.2014 № 336 в частині визначення розміру втрат сільськогосподарських угідь для цілей, не пов'язаних із веденням сільського господарства, а саме замість 137 875,00 грн. зазначено, що відшкодуванню позивачем підлягає 130 715,00 грн.

Не спростовуючи свого обов'язку відшкодувати втрати сільськогосподарського виробництва, спричинені вилученням сільськогосподарських угідь для використання їх у цілях, не пов'язаних із веденням сільського господарства, позивач заперечує щодо розмірів такого відшкодування, посилаючись на те, що вони повинні бути визначені з урахуванням висновків про непридатність земельної ділянки для сільськогосподарського виробництва.

Відмовляючи у задоволенні позову, суд першої інстанції, з позицією якого погодився суд апеляційної інстанції, виходив з помилковості доводів позивача про необхідність врахування Відділом Держземагентства у Цюрупинському районі Херсонської області при здійсненні розрахунку даних агрохімічної паспортизації земельної ділянки за 2010 рік, відповідно до яких вона визнана такою, що не придатна для сільськогосподарського використання, та, як наслідок, використання інших балів бонітету аніж ті, що визначені на підставі довідки Державного підприємства "Херсонський науково-дослідний та проектний інститут землеустрою" від 24.04.2014 № 01-05/523.

Колегія суддів, виходячи з меж касаційного перегляду, встановлених статтею 220 Кодексу адміністративного судочинства України, погоджується із висновками судів попередніх інстанцій щодо відсутності підстав для захисту прав позивача за вказаним позовом, з огляду на наступне.

Відповідно до частин першої, другої статті 207 Земельного кодексу України втрати сільськогосподарського і лісогосподарського виробництва включають втрати сільськогосподарських угідь, лісових земель та чагарників, а також втрати, завдані обмеженням у землекористуванні та погіршенням якості земель.

Відшкодуванню підлягають втрати сільськогосподарських угідь (ріллі, багаторічних насаджень, перелогів, сінокосів, пасовищ), лісових земель та чагарників як основного засобу виробництва в сільському і лісовому господарстві внаслідок вилучення (викупу) їх для потреб, не пов'язаних із сільськогосподарським і лісогосподарським виробництвом.

Частиною п'ятою статті 207 Земельного кодексу України встановлено, що втрати сільськогосподарського та лісогосподарського виробництва визначаються у порядку, визначеному Кабінетом Міністрів України.

Відповідно до пункту 1 Порядку визначення втрат сільськогосподарського і лісогосподарського виробництва, які підлягають відшкодуванню, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 17.11.1997 № 1279 (1279-97-п) в редакції, чинній на момент виникнення спірних правовідносин, втрати сільськогосподарського виробництва, спричинені вилученням сільськогосподарських угідь (ріллі, багаторічних насаджень, сіножатей, пасовищ) для використання їх у цілях, не пов'язаних із веденням сільського господарства, визначаються на основі нормативів цих втрат по Автономній Республіці Крим, областях, містах Києву та Севастополю за формулою:

Бд

Рв = Пд х Нв х ----- х Кінт,

Бо

де Рв - розмір втрат сільськогосподарського виробництва, тис. гривень; Пд - площа ділянки сільськогосподарських угідь, гектарів; Нв - норматив втрат сільськогосподарського виробництва, тис. гривень; Бд - бал бонітету ділянки сільськогосподарських угідь, що вилучається; Бо - бал бонітету сільськогосподарських угідь по Автономній Республіці Крим, області, містах Києву та Севастополю; Кінт - коефіцієнт інтенсивності використання сільськогосподарських угідь (відношення показника диференціального доходу оцінки ріллі землеоцінного району, в якому відводиться земельна ділянка, до аналогічного показника в цілому по Автономній Республіці Крим, області, містах Києву та Севастополю).

Аналіз наведених положень свідчить про те, що визначальними для розрахунку розміру втрат сільськогосподарського виробництва є дані бонітування ґрунтів сільськогосподарських угідь, а саме бали бонітету ділянки сільськогосподарських угідь, що вилучається та бали бонітету сільськогосподарських угідь по адміністративно-територіальній одиниці (області).

Крім того, в розрахунок беруться норматив втрат сільськогосподарського виробництва та коефіцієнт інтенсивності використання сільськогосподарських угідь.

Нормативи втрат сільськогосподарського і лісогосподарського виробництва, які підлягають відшкодуванню встановлені додатком до постанови Кабінету Міністрів України від 17.11.1997 № 1279 (1279-97-п) у конкретних величинах в залежності від місцезнаходження сільськогосподарських угідь (по адміністративно-територіальним одиницям) та виду угідь (рілля, багаторічні насадження, сіножаті, пасовища).

Судами попередніх інстанцій встановлено, що при складанні розрахунку відповідачем використано наступні дані:

пасовища площею Пд- 22,9 га, шифр агрогрупи 175б, середній бал бонітету Бо - 22, бал бонітету земельної ділянки Бд - 7, норматив втрат Нв - 12,62 тис.грн. за 1 га, коефіцієнт інтенсивності використання сільськогосподарських угідь Кінт - 1,23, розмір втрат 113 103,00 грн.;

пасовища площею Пд- 2,2 га, шифр агрогрупи 175б, середній бал бонітету Бо - 22, бал бонітету земельної ділянки Бд - 11, норматив втрат Нв - 12,62 тис.грн. за 1 га, коефіцієнт інтенсивності використання сільськогосподарських угідь Кінт - 1,23, розмір втрат 17 075,00 грн.;

сіножаті площею Пд- 0,1 га, шифр агрогрупи 175б, середній бал бонітету Бо - 22, бал бонітету земельної ділянки Бд - 7, норматив втрат Нв - 13,71 тис.грн. за 1 га, коефіцієнт інтенсивності використання сільськогосподарських угідь Кінт - 1,23, розмір втрат 537,00 грн.

Бали бонітету земельної ділянки, належної позивачу, а також шифри агрогруп визначені відповідачем на підставі довідки Державного підприємства "Херсонський науково-дослідний та проектний інститут землеустрою" від 24.04.2014 р. № 01-05/523.

Судами попередніх інстанцій в обґрунтування судових рішень також зазначено, що доказів проведення бонітування ґрунтів в порядку, визначеному Законами України "Про оцінку земель" (1378-15) , "Про землеустрій" (858-15) та визначення за наслідками цього балів бонітету належної позивачу земельної ділянки інших, ніж вказані у згаданій вище довідці, сторонами до суду не надано.

Колегія суддів також погоджується із висновками судів попередніх інстанцій щодо відсутності факту встановлення у будь-яких законодавчих актах пріоритетності застосування при визначенні втрат сільськогосподарського виробництва даних агрохімічного обстеження та агрохімічної паспортизації ґрунтів у порівнянні із даними бонітування ґрунтів.

Так, відповідно до статті 37 Закону України "Про охорону земель" дані агрохімічної паспортизації земель використовуються в процесі регулювання земельних відносин при: передачі у власність або наданні в користування, в тому числі в оренду, земельної ділянки; зміні власника земельної ділянки або землекористувача; проведенні грошової оцінки земель; визначенні розмірів плати за землю; здійсненні контролю за станом родючості ґрунтів.

У той час як Порядок визначення втрат сільськогосподарського і лісогосподарського виробництва, які підлягають відшкодуванню затверджено постановою Кабінету Міністрів України від 17.11.1997 № 1279 (1279-97-п) ; при цьому зазначений порядок використання даних агрохімічної паспортизації при обрахунку втрат сільськогосподарського виробництва не передбачає.

З урахуванням викладеного, зважаючи на обставини, встановлені судами попередніх інстанцій на підставі доказів, досліджених під час судового розгляду справи, колегія суддів погоджується із висновками судів попередніх інстанцій щодо відсутності підстав для захисту прав позивача за вказаним позовом.

Доводи касаційної скарги висновків судів першої та апеляційної інстанцій не спростовують.

Правова оцінка встановлених обставин справи судами попередніх інстанцій дана вірно, порушень норм матеріального чи процесуального права при ухваленні оскаржуваних судових рішень судами не допущено.

Відповідно до частини третьої статті 220-1 Кодексу адміністративного судочинства України суд касаційної інстанції відхиляє касаційну скаргу і залишає рішення без змін, якщо відсутні підстави для скасування судового рішення.

Керуючись статтями 160, 167, 220, 220-1, 231 Кодексу адміністративного судочинства України, колегія суддів,-

Касаційну скаргу ОСОБА_2 відхилити, а постанову Херсонського окружного адміністративного суду від 29 квітня 2015 року та ухвалу Одеського апеляційного адміністративного суду від 07 липня 2015 року залишити без змін.

Ухвала набирає законної сили через п'ять днів після направлення копій особам, які беруть участь у справі, та може бути переглянута в порядку статей 235- 238 Кодексу адміністративного судочинства України.