Колегія суддів Судової палати у кримінальних справах Верховного

Суду України у складі:

головуючого

Пивовара В.Ф.

суддів

Шевченко Т.В., Пошви Б.М.

розглянула в судовому засіданні в м. Києві 24 квітня 2008 року кримінальну справу щодо ОСОБА_1 за касаційними скаргами останнього та його захисників ОСОБА_2 і ОСОБА_3 на судові рішення у даній справі.

Вироком Самбірського міськрайонного суду Львівської області від 23 березня 2007 року

ОСОБА_1,

IНФОРМАЦIЯ_1,

раніше неодноразово судимого,

останній раз 15 березня 2005 року за ст.15, ч.1 ст.185 КК України (2341-14) на 3 роки позбавлення волі,

а на підставі ст.75 КК України (2341-14) звільненого від призначеного покарання з випробуванням, із встановленням іспитового строку 2 роки,

засуджено за ч.1 ст.121 КК України (2341-14) на 5 років 6 місяців позбавлення волі.

На підставі ст.71 КК України (2341-14) ОСОБА_1 до призначеного за даним вироком покарання частково приєднано невідбуте покарання за попереднім вироком та остаточно визначено за сукупністю вироків 6 років позбавлення волі.

Постановлено стягнути з засудженого ОСОБА_1 на користь Самбірської центральної районної лікарні 705 грн. 60 коп. за стаціонарне лікування потерпілого ОСОБА_4

За вироком суду ОСОБА_1 визнано винним у тому, що він, в ніч на 22 листопада 2005 року, перебуваючи в стані алкогольного сп'яніння по вул.Музейній, 1 у м.Самборі біля магазину "Галицька горілка", проходячи повз ОСОБА_4, завдав останньому удар стамескою у живіт, спричинивши йому тяжкі тілесні ушкодження.

Ухвалою Апеляційного суду Львівської області від 6 липня 2007 року вирок щодо ОСОБА_1 залишено без зміни.

На судові рішення поданні касаційні скарги.

Засуджений ОСОБА_1 вказує на те, що справа щодо нього сфабрикована. Зазначає про істотні порушення органами досудового слідства та судом кримінально-процесуального законодавства, що призвело до необгрунтованого засудження. Стверджує про те, що висновки суду грунтуються на незаконних доказах, а у матеріалах справи відсутні докази його винуватості в інкримінованому злочині.

Захисник засудженого ОСОБА_1-його матір ОСОБА_2 посилається на упереджений розгляд справи щодо її сина, неповноту та однобічність в стадії досудового слідства та в суді. Вказує на порушення права ОСОБА_1 на захист в стадії досудового слідства, проведення слідчих дій з порушенням вимог кримінально-процесуального законодавства. Зазначає про те, що висновки суду грунтуються лише на припущеннях. З урахуванням наведеного, просить судові рішення щодо ОСОБА_1 скасувати, а справу направити на новий судовий розгляд.

Захисник засудженого ОСОБА_1-адвокат ОСОБА_3 порушує питання про скасування судових рішень щодо його підзахисного з направленням справи на новий судовий розгляд, вказуючи на неповноту та однобічність в стадії досудового слідства і в суді. Зазначає, що у матеріалах справи відсутні докази винності ОСОБА_1 в інкримінованому злочині, а висновки суду грунтуються на незаконних доказах. Вказує про формальне проведення судово-психіатричної експертизи щодо ОСОБА_1

Заслухавши доповідача, перевіривши матеріали справи та обговоривши доводи касаційних скарг, колегія суддів вважає, що у задоволенні таких слід відмовити.

Як вбачається з матеріалів кримінальної справи, висновки суду про доведеність винуватості ОСОБА_1 у заподіянні потерпілому ОСОБА_4 тяжких тілесних ушкоджень та кваліфікацію його дій за ч.1 ст.121 КК України (2341-14) відповідають фактичним обставинам справи, які встановлені з урахуванням усіх як об'єктивних, так і суб'єктивних факторів, що мали бути взяті до уваги при з'ясуванні дійсних обставин події та грунтуються на зібраних у справі доказах. I, зокрема, вони грунтуються на показаннях потерпілого ОСОБА_4 про обставини вчинення щодо нього злочину; показаннях свідків ОСОБА_5, ОСОБА_6, ОСОБА_7, ОСОБА_8., ОСОБА_9, даних цілого ряду протоколів слідчих дій, висновку судово-медичної, медико-криміналістичної, судово-психологічної експертиз.

Зі справи вбачається, що органами досудового слідства і судом досліджені всі обставини справи, які могли мати значення для прийняття у ній правильного рішення.

Суди як першої, так й апеляційної інстанції ретельно перевіряли доводи, аналогічні тим, що викладені у касаційних скаргах, про необгрунтованість засудження ОСОБА_1 і обгрунтовано визнали їх безпідставними. Фактичні обставини справи свідчать, що ОСОБА_1 намагається у такий спосіб уникнути відповідальності за скоєне. Він, як свідчать матеріали справи, завдав потерпілому ОСОБА_4 удар стамескою у живіт, коли з боку останнього було відсутнє протизаконне насильство чи тяжка образа.

Перевіркою матеріалів кримінальної справи процесуальних порушень при збиранні, дослідженні й оцінені доказів, які б ставили під сумнів обгрунтованість висновків суду та правильність кваліфікації дій засудженого ОСОБА_1, судом касаційної інстанції не встановлено. Висновки суду грунтуються на достатніх та допустимих доказах.

Правильність висновків судово-медичної та судово-психіатричної експертиз, якими встановлено, що потерпілому ОСОБА_4 заподіяно тяжкі тілесні ушкодження, а ОСОБА_1 в період інкримінованих йому дій психічним захворюванням не страждав і не виявляв будь-якого тимчасового хворобливого розладу психічної діяльності, а також міг усвідомлювати свої дії та керувати ними, сумніву у колегії суддів не викликає. При цьому колегія суддів виходить з того, що експертизи науково обгрунтовані, проведені спеціалістами відповідної кваліфікації і з дотриманням вимог кримінально-процесуального законодавства. Тому доводи з цього приводу є безпідставними.

Твердження захисника ОСОБА_2 про порушення в стадії досудового слідства права ОСОБА_1 на захист, є безпідставними. Як видно зі справи, ОСОБА_1 в якості підозрюваного відмовився від участі захисника, а 1 грудня 2005 року останньому був призначений захисник ОСОБА_10 (а.с.65 т.1). Крім того, під час судового розгляду справи щодо ОСОБА_1 захист його прав та інтересів здійснював захисник ОСОБА_3

Що стосується призначеного ОСОБА_1 покарання, то воно є справедливим, відповідає вимогам ст. 65 КК України (2341-14) . Місцевий суд врахував як ступінь тяжкості вчиненого ним злочину, так і дані про особу винного, котрий вчинив злочин, перебуваючи в стані алкогольного сп'яніння та в період іспитового строку. Отже, підстав для скасування судових рішень в цій частині також немає.

Таким чином, не вбачаючи, передбачених ст. 398 КПК України (1001-05) підстав для призначення даної справи до розгляду касаційним судом з повідомленням визначених ст. 384 КПК України (1001-05) осіб, керуючись ст. 394 КПК України (1001-05) , колегія суддів,

у х в а л и л а :

у задоволенні касаційних скарг засудженого ОСОБА_1 та його захисників ОСОБА_2 і ОСОБА_3 на вирок Самбірського міськрайонного суду Львівської області від 23 березня 2007 року та ухвалу Апеляційного суду Львівської області від 6 липня 2007 року відмовити.