У Х В А Л А

                          IМЕНЕМ УКРАЇНИ

       Колегія суддів Судової палати у кримінальних справах

                Верховного Суду України у складі :

     головуючого Коновалова В.М.,

     суддів Канигіної Г.В., Кривенди О.В.

     за участю прокурора  Морозової С.Ю.

     та потерпілого ОСОБА_2

     розглянула в судовому засіданні у м. Києві  27  березня  2008
року кримінальну справу за касаційною скаргою потерпілого  ОСОБА_2
на постанову Деснянського районного суду м. Києва  від  11  червня
2007 року та ухвалу колегії суддів судової палати  у  кримінальних
справах Апеляційного суду м. Києва від 14 серпня  2007  року  щодо
ОСОБА_1.

     Цією постановою

     ОСОБА_1,

     IНФОРМАЦIЯ_1,

     уродженця с. Немерче Мурованокуриловецького району Вінницької
області, раніше не судимого,

     на підставі п. "б" ст. 1, ст. 6 Закону України "Про амністію"
від 19 квітня 2007  року  ( 955-16 ) (955-16)
          звільнено  від  кримінальної
відповідальності за вчинення злочину, передбаченого ч. 2  ст.  286
КК України ( 2341-14 ) (2341-14)
        , а справу щодо нього провадженням закрито.

     Ухвалою колегії суддів судової палати у кримінальних  справах
Апеляційного суду м. Києва від 14 серпня 2007 року постанову  щодо
ОСОБА_1 залишено без зміни.

     Як зазначено у постанові суду, ОСОБА_1 звинувачувався у тому,
що він 24 грудня 2006 року приблизно о 23 годині  5  хвилин  у  м.
Києві, керуючи транспортним  засобом  -  автобусом  марки  "Богдан
А09201" НОМЕР_1, рухаючись проспектом Маяковського з  боку  вулиці
Сабурова в напрямку вулиці  Драйзера,  біля  зупинки  громадського
транспорту "вулиця Беретті" порушив п. п. 1.3,  2.3,  12.3  Правил
дорожнього руху, та скоїв наїзд на пішохода ОСОБА_3, яка  обходила
стоячий автобус попереду,  і  заподіяв  потерпілій  тяжкі  тілесні
ушкодження, внаслідок яких настала її смерть.

     У касаційній скарзі та доповненнях до неї потерпілий  ОСОБА_2
просить скасувати судові рішення щодо ОСОБА_1 і  направити  справу
на новий судовий розгляд,  мотивуючи  тим,  що  суд,  застосувавши
амністію, належним  чином  не  перевірив  чи  позбавлявся  ОСОБА_1
батьківських прав. Також зазначає  про  необгрунтоване  звільнення
ОСОБА_1  від  додаткового  покарання  та  залишення  без  розгляду
цивільного позову.

     Заслухавши доповідь судді Верховного Суду України,  пояснення
потерпілого  ОСОБА_2,  який  підтримав  касаційну  скаргу,   думку
прокурора  про  залишення  касаційної   скарги   потерпілого   без
задоволення, перевіривши матеріали справи  та  обговоривши  доводи
касаційної скарги, колегія суддів  дійшла  висновку,  що  вона  не
підлягає задоволенню з таких підстав.

     Відповідно до п. "б" ст. 1 Закону України "Про амністію"  від
19 квітня 2007 року ( 955-16 ) (955-16)
         підлягають звільненню від покарання
особи, які  мають  неповнолітніх  дітей,  за  злочини,  вчинені  з
необережності, за які законом передбачено покарання  менш  суворе,
ніж позбавлення волі на строк не більше десяти років, а згідно  зі
ст. 6 цього  Закону  такі  особи,  кримінальні  справи  щодо  яких
перебувають у  провадженні  суду,  звільняються  від  кримінальної
відповідальності.

     Умовою для застосування Закону України "Про амністію" від  19
квітня 2007 року ( 955-16 ) (955-16)
         є вчинення злочину до дня набрання цим
законом чинності включно.

     Злочин, передбачений ч. 2 ст. 286 КК України  ( 2341-14 ) (2341-14)
        ,  є
злочином,  вчиненим  з   необережності.   Санкція   цього   закону
передбачає основне покарання від трьох до восьми років позбавлення
волі.

     Як  убачається  з  матеріалів  справи,   ОСОБА_1   має   двох
неповнолітніх дітей - синів:  ОСОБА_5,  IНФОРМАЦIЯ_2  та  ОСОБА_4,
IНФОРМАЦIЯ_3. Даних  про  позбавлення  його  батьківських  прав  у
справі не має. Вчинене  ОСОБА_1  діяння  мало  місце  до  набрання
Законом України "Про амністію" від 19 квітня 2007 року  ( 955-16 ) (955-16)
        
чинності. Сам винуватий у вчиненні злочину  не  заперечував  проти
застосування до нього амністії.

     Суд, діючи згідно з цими вимогами закону розглянув справу  та
обгрунтовано ухвалив постанову  про  звільнення  від  кримінальної
відповідальності  ОСОБА_1  на  підставі  п.  "б"  ст.  1,  ст.   6
зазначеного Закону.

     Ухвалу  апеляційного  суду   м.   Києва   по   даній   справі
постановлено у відповідності до чинного законодавства.

     У  зв'язку  із  закриттям  кримінальної  справи  питання  про
відшкодування   завданої   шкоди   потерпілому   обгрунтовано   не
вирішувалися постановою суду.

     Таким  чином,  підстав  для  задоволення  касаційної   скарги
потерпілого у справі  щодо  ОСОБА_1  з  наведених  у  ній  мотивів
колегія суддів не знаходить.

     Керуючись ст. ст. 394 - 396 КПК України ( 1001-05 ) (1001-05)
        ,  колегія
суддів

                         у х в а л и л а:

     касаційну   скаргу   потерпілого   ОСОБА_2    залишити    без
задоволення.

                              Судді:

            В.М. Коновалов Г.В. Канигіна О.В. Кривенда

     З оригіналом згідно:

     Суддя Верховного Суду України Г.В. Канигіна