У Х В А Л А
IМЕНЕМ УКРАЇНИ
Колегія суддів Судової палати у кримінальних справах
Верховного Суду України у складі:
головуючого
Кравченка К.Т.,
суддів
Мороза М.А., Шевченко Т.В.,
за участю прокурора
Гладкого О.Є.
розглянула у судовому засіданні 27 березня 2008 року в м.
Києві кримінальну справу за касаційною скаргою цивільного
відповідача ОСОБА_2 на постановлені щодо ОСОБА_1 судові рішення.
Вироком Калуського районного суду Iвано-Франківської області
від 26 червня 2007 року
ОСОБА_1,
IНФОРМАЦIЯ_1, уродженця
м. Новодністровська Сокирянського району
Чернівецької області, не судимого,
засуджено за ст. 287 КК України ( 2341-14 ) (2341-14)
до 600 грн.
штрафу.
Постановлено стягнути з ОСОБА_1 та ОСОБА_2 солідарно на
користь потерпілого ОСОБА_3 1 248 грн. 50 коп. на відшкодування
матеріальної, 7 000 грн. - моральної шкоди та 600 грн. судових
витрат.
Ухвалою колегії суддів судової палати у кримінальних справах
апеляційного суду Iвано-Франківської області від 23 серпня 2007
року вирок залишено без зміни.
ОСОБА_1 визнано винним у тому, що він у ніч на 29 жовтня 2006
року у с. Новиця Калуського району, із дозволу власника автомобіля
ВАЗ 21063 ОСОБА_2, наданого ним раніше, взяв ключі від цього
автомобіля та допустив до керування неповнолітнього ОСОБА_4,
справа щодо якого закрита у зв'язку з амністією, який не мав права
на керування транспортними засобами. ОСОБА_4 порушивши вимоги
Правил дорожнього руху, вчинив наїзд на велосипедиста ОСОБА_3,
який унаслідок ДТП отримав тяжкі тілесні ушкодження.
У касаційній скарзі цивільний відповідач ОСОБА_2 зазначає, що
висновки суду не відповідають фактичним обставинам справи, у
частині задоволення цивільного позову та стягнення судових витрат
неправильно застосовано кримінальний закон. Посилається на те, що
ОСОБА_1 узяв ключі від автомобіля без його згоди. Вважає, що
цивільний позов має бути задоволено солідарно з ОСОБА_1 та
ОСОБА_4. Просить скасувати судові рішення та направити справу на
новий судовий розгляд.
Заслухавши доповідь судді Верховного Суду України, думку
прокурора про часткове задоволення касаційної скарги у частині
вирішення цивільного позову, перевіривши матеріали справи та
обговоривши наведені у скарзі доводи, колегія суддів вважає, що
касаційна скарга підлягає частковому задоволенню з наступних
підстав.
З матеріалів справи убачається, що суд при вирішенні
цивільного позову допустився помилок, які не виправив суд
апеляційної інстанції.
Судом установлено, що до настання завданих злочином наслідків
у виді спричинення ОСОБА_3 тяжких тілесних ушкоджень фактично
причетні три особи:
- засуджений ОСОБА_1, який умисно передав кермо автомобіля
немаючому прав на керування неповнолітньому ОСОБА_4,
- ОСОБА_4, який з необережності порушив вимоги Правил
дорожнього руху й наїхав на велосипедиста ОСОБА_3.
- цивільний відповідач ОСОБА_2, законний володілець джерела
підвищеної небезпеки.
Постановою Калуського районного суду Iвано-Франківської
області від 18 червня 2007 року ОСОБА_4 звільнено від кримінальної
відповідальності на підставі п. "а" ст. 1, ст. 6 Закону України
"Про амністію" ( 955-16 ) (955-16)
від 19 квітня 2007 року й кримінальна
справа щодо нього закрита.
У разі закриття справи з передбачених законом підстав
цивільний позов не розглядається, а може бути вирішений у порядку
цивільного судочинства, тому суд правильно не стягнув шкоду з
ОСОБА_4.
Висновок суду про те, що вчиненню злочину сприяла недбалість
законного володільця автомобіля ОСОБА_2, грунтується на сукупності
зібраних у справі доказів і також є правильним.
Відповідно до вимог п.п. 2, 4 1187 ЦК України ( 435-15 ) (435-15)
шкода, завдана джерелом підвищеної небезпеки, відшкодовується
особою, яка на відповідній правовій підставі володіє транспортним
засобом. При цьому, якщо заволодінню іншою особою транспортним
засобом сприяла недбалість її власника (володільця), шкода,
завдана діяльністю щодо його використання, зберігання або
утримання, відшкодовується ними спільно, у частці, яка
визначається за рішенням суду з урахуванням обставин, що мають
істотне значення.
Солідарну відповідальність з відшкодування шкоди несуть
особи, діяння яких були об'єднані спільним злочинним наміром, а
заподіяна ними шкода стала наслідком їх спільних дій.
Тому суд неправильно визначив солідарний порядок стягнення
шкоди, без урахування характеру та ступеню вини кожного з
причетних осіб до спричинення шкоди, яка повинна визначатись у
дольовому порядку, з урахуванням того, що ОСОБА_4 був на час
спричинення шкоди неповнолітнім.
Крім того, згідно вимог ст. 93 КПК України ( 1001-05 ) (1001-05)
судові
витрати покладаються на засуджених або приймаються на рахунок
держави. Стягнення судових витрат із цивільного відповідача діючим
законодавством не передбачено. Оскільки зазначена помилка не
стосується суті вироку, вона підлягає виправленню в порядку ст.ст.
409, 411 КПК України ( 1001-05 ) (1001-05)
.
З огляду на викладене колегія суддів вважає обгрунтованими
доводи касаційної скарги цивільного відповідача про скасування
судових рішень щодо ОСОБА_1 у частині вирішення цивільного позову
та направлення справи у цій частині на новий судовий розгляд у
порядку цивільного судочинства, під час якого слід врахувати
наведене у даній ухвалі, перевірити доводи, викладенні у
касаційній скарзі, та вирішити цивільний позов відповідно до вимог
діючого кримінально-процесуального та цивільного законодавства.
Керуючись ст. ст. 394 - 396 КПК України ( 1001-05 ) (1001-05)
, колегія
суддів
у х в а л и л а :
касаційну скаргу цивільного відповідача ОСОБА_2 задовольнити
частково.
Вирок Калуського районного суду Iвано-Франківської області
від 26 червня 2007 року та ухвалу колегії суддів судової палати у
кримінальних справах апеляційного суду Iвано-Франківської області
від 23 серпня 2007 року щодо ОСОБА_1 у частині вирішення
цивільного позову скасувати, а справу у цій частині направити на
новий судовий розгляд у порядку цивільного судочинства.
С у д д і :
Кравченко К.Т. Мороз М.А. Шевченко Т.В.