Колегія суддів Судової палати у кримінальних справах Верховного Суду України у складі:

головуючого

Верещак В.М.

суддів

Кузьменко О.Т., Пошви Б.М.

за участю прокурора

Кравченко Є.С.

розглянула в судовому засіданні в м. Києві 27 березня 2008 року кримінальну справу за касаційним поданням заступника прокурора Рівненської області на вирок Кузнецовського міського суду Рівненської області від 25 липня 2007 року щодо ОСОБА_1

Цим вироком

ОСОБА_1,

IНФОРМАЦIЯ_1 народження, відповідно до ст. 89 КК України (2341-14) судимості не має,

засуджено за ч.2 ст. 307 КК України (2341-14) із застосуванням ст.69 КК України (2341-14) на п'ять років позбавлення волі.

Відповідно до ст.75 КК України (2341-14) ОСОБА_1звільнено від відбування покарання з випробуванням з іспитовим строком один рік. До нього також застосовано обов'язок повідомляти органи кримінально-виконавчої системи про зміну місця роботи та проживання.

В апеляційному порядку вирок не переглядався.

ОСОБА_1визнано винуватим у тому, що він 22 травня 2007 року біля середньої школи № 3 м. Кузнецовськ Рівненської області знайшов наркотичний засіб - канабіс вагою 1,5 грами, який до 24 травня цього року зберігав при собі, а в цей день незаконно збув ОСОБА_2 за 27 грн.

У касаційному поданні прокурор, посилаючись на безпідставність застосування ст.75 КК України (2341-14) та невідповідність призначеного ОСОБА_1 покарання ступені тяжкості злочину та його особі внаслідок м'якості, просить вирок скасувати, а справу направити на новий судовий розгляд.

Заслухавши доповідача, пояснення прокурора, яка підтримала касаційне подання, перевіривши матеріали справи, доводи касаційного подання, колегія суддів вважає, що касаційне подання прокурора підлягає задоволенню з таких підстав.

Відповідно до закону ст.75 КК України (2341-14) може бути застосована в тому разі, коли суд при призначенні покарання, враховуючи тяжкість злочину, особу винного та інші обставини справи, дійде висновку про можливість виправлення засудженого без відбування покарання.

Твердження прокурора у касаційному поданні про безпідставність застосування до ОСОБА_1ст.75 КК України (2341-14) грунтується на законі та матеріалах справи.

Суд, звільняючи на підставі ст.75 КК України (2341-14) ОСОБА_1від відбування покарання з випробуванням, не в повній мірі врахував тяжкість учиненого ним злочину, який відповідно до ст.12 КК України (2341-14) є тяжким, та особу засудженого.

Так, суд безпідставно не взяв до уваги дані, що характеризують ОСОБА_1як особу. Зокрема, останній двічі, у 2002 та 2006 роках, засуджувався із застосуванням ст.75 КК України (2341-14) , в тому числі і за злочин, пов'язаний із незаконним обігом наркотиків. Однак ОСОБА_1 належних висновків не зробив і після погашення попередніх судимостей невдовзі вчинив новий тяжкий злочин у сфері незаконного обігу наркотичних засобів. Це свідчить про небажання ОСОБА_1стати на шлях виправлення, а також про підвищену суспільну небезпечність особи засудженого і неможливість його виправлення без відбування покарання.

Отже, наведені у поданні доводи про відсутність підстав для застосування до ОСОБА_1ст.75 КК України (2341-14) й звільнення його від відбування покарання з випробуванням, є обгрунтованими, у зв'язку із чим відповідно до ст.ст. 398, 372 КПК України (1001-05) вирок суду підлягає скасуванню, а справа направленню на новий судовий розгляд через м'якість призначеного покарання.

При новому розгляді кримінальної справи суд має ретельно перевірити зібрані в справі докази, дати їм належну оцінку, і при доведеності вини ОСОБА_1у вчинені інкримінованого злочину призначити йому покарання відповідно до вимог ст.65 КК України (2341-14) .

Окрім цього, колегія суддів касаційного суду звертає увагу на недоліки, допущені судом при звільненні ОСОБА_1від відбування покарання з випробуванням на підставі ст.75 КК України (2341-14) .

Відповідно до вимог ст.77 КК України (2341-14) у разі звільнення від відбування покарання з випробуванням на підставі ст.75 КК України (2341-14) додаткове покарання у виді конфіскації майна не призначається і посилання на ст.69 КК України (2341-14) не потребує.

На підставі наведеного й, керуючись статтями 395 і 396 КПК України (1001-05) , колегія суддів,-УХВАЛИЛА:

касаційне подання заступника прокурора Рівненської області задовольнити.

Вирок Кузнецовського міського суду Рівненської області від 25 липня 2007 року щодо ОСОБА_1 скасувати, а справу направити на новий судовий розгляд у той же суд в іншому складі.