Колегія суддів Судової палати у кримінальних справах

Верховного Суду України у складі:

головуючого

Верещак В.М.

суддів

Кузьменко О.Т., Пошви Б.М.

за участю прокурора

Сухарєва О.М.

розглянула в судовому засіданні в м. Києві 27 березня 2008 року кримінальну справу за касаційним поданням першого заступника прокурора Харківської області на вирок Iзюмського міськрайонного суду Харківської області від 25 травня 2007 року щодо ОСОБА_1

Цим вироком

ОСОБА_1,

IНФОРМАЦIЯ_1 народження, судимого вироком Iзюмського міськрайонного суду Харківської області від 6 грудня 2005 року за ч.1 ст.317 КК України (2341-14) на три роки позбавлення волі зі звільненням відповідно до ст.75 КК України (2341-14) ; вироком цього ж суду від 5 червня 2006 року за ч.1 ст.185, ст.15, ч.2 ст.185 КК України (2341-14) , з урахуванням вимог ч.4 ст.70 КК України (2341-14) на п'ять років позбавлення волі зі звільненням відповідно до ст.75 КК України (2341-14) від відбування покарання з випробуванням з іспитовим строком три роки,

засуджено за ч.1 ст.164 КК України (2341-14) на один рік обмеження волі.

На підставі ч.2 ст.70 і ст.72 КК України (2341-14) ОСОБА_1 остаточно призначено покарання п'ять років позбавлення волі.

Відповідно до ст.75 КК України (2341-14) його звільнено від відбування покарання з випробуванням з іспитовим строком три роки. До нього також застосовані вимоги, передбачені ст.76 КК України (2341-14) .

В апеляційному порядку справа не переглядалась.

ОСОБА_1 визнано винуватим у тому, що він з червня 2005 року до 1 листопада - лютого 2006 року злісно ухилявся від сплати встановлених рішенням Iзюмського міськрайонного суду Харківської області від 20 вересня 2004 року коштів на утримання своєї дочки - ОСОБА_2, IНФОРМАЦIЯ_2народження.

У касаційному поданні прокурор, посилаючись на неправильне застосування кримінального закону, а саме, незастосування ст.71 КК України (2341-14) , та на невідповідність призначеного ОСОБА_1 покарання ступені тяжкості вчиненого злочину та його особі внаслідок м'якості, просить вирок скасувати, а справу направити на новий судовий розгляд.

Заслухавши доповідача, пояснення прокурора, який підтримав касаційне подання, перевіривши матеріали справи, доводи касаційного подання й доповнення до нього, колегія суддів вважає, що касаційне подання прокурора підлягає задоволенню з таких підстав.

Твердження прокурора у касаційному поданні про неправильне застосування кримінального закону при призначенні ОСОБА_1 покарання грунтується на вимогах закону.

З матеріалів справи вбачається, що факт ухилення ОСОБА_1 з червня 2005 року від сплати аліментів на утримання своєї дочки - ОСОБА_2 виявлено правоохоронними органами в листопаді 2006 року, тобто інкримінований ОСОБА_1 злочин є триваючим, а отже, вважається закінченим з моменту його виявлення і переривання правоохоронними органами, тобто в листопаді 2006 року.

Таким чином, злочин, у вчиненні якого ОСОБА_1 визнано винним, скоєно ним у період іспитового строку, призначеного вироком Iзюмського міськрайонного суду Харківської області від 5 червня 2006 року, яким він засуджений за ч.1 ст.185, ст.15, ч.2 ст.185 КК України (2341-14) на п'ять років позбавлення волі зі звільненням відповідно до ст.75 КК України (2341-14) від відбування покарання з випробуванням з іспитовим строком три роки.

За таких обставин, суд відповідно до ч.3 ст.78 КК України (2341-14) повинен був призначити йому покарання за правилами, передбаченими в статтях 71,72 цього Кодексу.

Всупереч цим вимогам закону суд застосував ст.70 КК України (2341-14) , яка визначає правила призначення покарання за сукупністю злочинів, а не вироків.

З огляду на вищевикладене вирок підлягає скасуванню, а справа направленню на новий судовий розгляд.

Що ж стосується доводів прокурора про безпідставність застосування до ОСОБА_1 ст.75 КК України (2341-14) , вони мають бути враховані судом при новому розгляді справи і, в разі доведеності винуватості ОСОБА_1, покарання йому слід призначити згідно з вимогами ч.4 ст.71, ч.3 ст.78 КК України (2341-14) та п. п. 10, 26 постанови Пленуму Верховного Суду України №7 від 24 жовтня 2003 року "Про практику призначення судами кримінального покарання" (v0007700-03) .

Крім того, посилання у вироку на те, що ОСОБА_1 ухилявся від сплати аліментів з червня 2005 року до 1 листопада - лютого 2006 року потребує уточнення.

На підставі наведеного й, керуючись статтями 395 і 396 КПК України (1001-05) , колегія суддів,-УХВАЛИЛА:

касаційне подання першого заступника прокурора Харківської області задовольнити.

Вирок Iзюмського міськрайонного суду Харківської області від 25 травня 2007 року щодо ОСОБА_1 скасувати, а справу направити на новий судовий розгляд у той же суд в іншому складі.