5-211км07 Про зловживання службовим становищем - Текст документа

розглянувши в судовому засіданні 27 березня 2008 року кримінальну справу за касаційним поданням прокурора, який брав участь у розгляді справи в суді, на вирок місцевого суду Приморського району м. Одеси від 11 липня 2005 року відносно ОСОБА_2,

в с т а н о в и л а:

Зазначеним вироком

1938 року народження,

раніше не судимий, -

виправданий за ст. ст. 364 ч. 2, 15 ч. 2, ч. 2 ст. 364, ч. 2 ст. 367 КПК України (1001-05) за відсутністю в його діях складу злочину.

Ухвалою апеляційного суду Одеської області від 20 жовтня 2005 року вироку залишений без змін.

Органами досудового слідства ОСОБА_2 обвинувачувався в тому, що, будучи першим віце-президентом ДСК ЧМП і, виконуючи обов'язки президента цієї компанії, зловживаючи своїм службовим становищем, умисно діючи в інтересах третіх осіб, використовуючи своє службове становище всупереч інтересам служби, заподіяв, а також посягав на заподіяння тяжких наслідків охоронюваним законом правам і інтересам держави.

Крім того ОСОБА_2, виконуючи обов'язки президента компанії, проявляючи службову недбалість, тобто, неналежне виконання своїх службових обов'язків через несумлінне відношення до них, своїми діями спричинив тяжкі наслідки охоронюваним законом правам, свободам та інтересам окремих осіб, а також державним і суспільним інтересам.

Злочини, як пред'явлено їх обвинуваченням, вчинено за слідуючих обставин.

Будучи призначеним на посаду виконуючого обов'язки першого віце-президента Чорноморського морського пароплавства наказом від 1 липня 1998 року, а потім наказом від 14 липня 1998 року - віце-президентом, будучи посадовою особою, а пізніше впродовж липня - вересня 1998 року згідно наказів президента компанії - виконуючим його обов'язки, ОСОБА_2 був наділений організаційно-розпорядницькими функціями керівництва цього підприємства.

Згідно статуту ДСК ЧМП від 16.03.1995 року ОСОБА_2 мав право розпоряджатися засобами і майном відповідно до діючого законодавства, ніс повну відповідальність за стан і діяльність компанії, ніс персональну відповідальність за отримання порядку роздержавлення, приватизацію і контроль за використанням коштів, отриманих від реалізації основних засобів виробництва.

Серед інших нормативних актів ОСОБА_2 повинен був керуватися дозволом ФДМ № 10-16-11666 від 04.12.1997 року "Про відчуження 308 ліхтерів" та п. 4.4. Статуту ДСК ЧМП, згідно яких кошти, отримані в результаті відчуження основних засобів виробництва, направляються виключно на інвестиції компанії і є державною власністю.

Разом з тим впродовж 1998 року за вказівкою посадових осіб ДСК ЧМП, у тому числі - ОСОБА_2, мали місце факти нецільової витрати валютного виторгу, отриманого від реалізації ліхтерів, які були основними засобами виробництва.

З метою приховування неправомірності таких витрат у звітах в обласне управління НБУ така витрата валюти позначалась як експлуатаційне використання.

Крім того, за висновком органів досудового слідства, переслідуючи інтереси окремих юридичних і фізичних осіб, ОСОБА_2, даючи вказівку на витрату коштів ДСК, зневажав інтересами 16 000 працівників компанії, які станом на 01.08.1998 року мали заборгованість по заробітній платі більш ніж 15 000 000 грн. При цьому при ухваленні рішень про виплату тим чи іншим посадовим особам ДСК заборгованості та інших виплат, ОСОБА_2 керувався суб'єктивною оцінкою пріоритетності, що спричинило обмеження прав і інтересів інших працівників.

Зокрема, ОСОБА_2 інкриміновано, що він, як виконуючий обов'язки президента ДСК, халатно виконуючи службові обов'язки і приймаючи рішення про виплату, підписав телексну вказівку від 4 лютого 1998 року про перерахування з рахунка компанії валюти в сумі 5 000 доларів США на адресу адвокатської компанії "Хілл Тейлор Диккенсом" (Англія), як оплати за адвокатські послуги у зв'язку з арештом теплоходу "Глобал Вінд", який належав ДСК ЧМП, тоді, як згідно нормативних актів, через закордонні розрахункові центри можна було здійснювати тільки операції, пов'язані з експлуатаційними витратами по обслуговуванню пароплавів і їхніх екіпажів за межами України та погашення такого роду заборгованості за минулі роки. Адвокатські ж послуги до експлуатаційних витрат не відносяться.

На момент дачі факсової вказівки, виходячи з курсу валютних операцій НБУ, з ЗРЦ ДСК ЧМП на Кіпрі на адресу адвокатської компанії було перераховано 103 000 грн., що в 606 разів перевищило неоподаткований мінімум доходів громадян, що спричинило тяжкі наслідки для охоронюваних законом прав і інтересів держави і є злочином, передбаченим ч. 2 ст. 367 КК України (2341-14) .

Продовжуючи свою злочинну діяльність, ОСОБА_2 відповідно до наказу президента ДСК ЧМП ОСОБА_3 № 345-л від 14.07.1998 року, будучи призначеним виконуючим обов'язки президента ДСК ЧМП і виявляючи удавану турботу про своє підприємство, реалізуючи свій злочинний намір на нецільові витрати валютних коштів, отриманих від реалізації ліхтерів у В'єтнамі, а тим самим зловживаючи своїм службовим становищем всупереч інтересам служби й у порушення вимог нормативних актів і Статуту ДСК ЧМП, підписав від імені президента ДСК ЧМП 15.07.1998 року чергову факсову вказівку за № FV -8/К 86 на адресу ЗРЦ ДСК ЧМП про перерахування 37 500 доларів США з валютного рахунку пароплавства ЗРЦ на рахунок генерального представника ДСК ЧМП у Єгипті ОСОБА_4. У даній факсовій вказівці він дав розпорядження "... на перерахування вищевказаної суми з першої частини очікуваної суми валютних коштів, отриманих від продажу ліхтерів у В'єтнамі", тим самим підтвердив свій намір на нецільове використання валютних коштів. Дані валютні кошти були перераховані по платіжному повідомленню № OTR 15/98/26668 від 21.07.1998 року, що за курсом НБУ (100 доларів США = 211.79 грн.) на зазначений період часу складало 79421,25 грн.

Отримана ОСОБА_4 валюта на суму 79421,25 грн., у 4 672 разів перевищила на зазначений період часу неоподатковуваний мінімум доходів громадян, що спричинило діями ОСОБА_2 тяжкі наслідки державі на зазначену суму і є складом злочину, передбаченого ст. 364 ч. 2 КК України (2341-14) .

Зловживаючи далі своїм службовим становищем і мотивуючи свої дії як прояв турботи про нормальне функціонування свого підприємства, а також реалізуючи свій злочинний намір на нецільову витрату валютних засобів, отриманих від реалізації ліхтерів у В'єтнамі, в порушення вимог нормативних актів України і Статуту ДСК ЧМП про використання даних коштів винятково на інвестиції, виконуючий обов'язки президента ДСК ЧМП ОСОБА_2 15.07.1998 року, всупереч інтересам служби, підписав чергову факсову вказівку № FO-484 на адресу ЗРЦ ДСК ЧМП (Кіпр). Ця вказівка містила незаконну вимогу про "перерахування з валютного рахунку ЗРЦ, із другої очікуваної суми валютних коштів, отриманих від продажу ліхтерів у В'єтнамі, 6 800 000 грецьких драхм в якості 50% сплати по претензії страхової компанії у зв'язку з нещасним випадком на борту т/х "Л. Собінов", який мав місце в 1998 р., на рахунок компанії "CTC/Hellas" (п. Пирей, Греція)".

Будучи в черговий раз призначеним відповідно до наказу президента ДСК ЧМП ОСОБА_3 № 396-л від 28.07.1998 року виконуючим обов'язки президента ДСК ЧМП, в порушення нормативних актів і покладених на нього обов'язків посадової особи, що володіє організаційно-розпорядницькими функціями стосовно коштів ДСК ЧМП, 28.07.1998 року, всупереч інтересам служби, ОСОБА_2 підписав факсову вказівку № FO-489 про перерахування з валютного рахунку грошей, отриманих від "другого надходження в'єтнамських фондів", тобто, валютних коштів, отриманих від реалізації ліхтерів, на оплату віце-президентові ДСК ЧМП ОСОБА_5 у "повній сумі, зазначеної в переліку, доданому до факсу FO-4071 від 29.06.1998 р.", тобто 35553,20 доларів США.

На момент дачі такої вказівки дана сума за курсом НБУ (100 доларів США = 185.70 грн.) склала 66022,29 грн., що в 3 884 разів перевищила на зазначений період часу неоподатковуваний мінімум доходів громадян. Однак зазначена сума на адресу ОСОБА_5 по не залежних від ОСОБА_2 обставинам перерахована не була.

Таким чином, виконуючий обов'язки президента ДСК ЧМП ОСОБА_2 вчинив злочин, передбачений ст. ст. 15 ч. 2, 364 ч. 2 України.

Продовжуючи відповідно до вищевказаного наказу президента ДСК ЧМП виконувати обов'язки президента ДСК ЧМП і виявляючи удавану турботу про своє підприємство, а також реалізуючи злочинний намір на нецільову витрату валютних коштів, отриманих від реалізації ліхтерів у В'єтнамі, а тим самим зловживаючи своїм службовим становищем, ОСОБА_2, у порушення вимог нормативних актів, Статуту ДСК ЧМП, і, діючи всупереч інтересам служби, підписав від імені президента ДСК ЧМП факсову вказівку № FМФ/532 від 30.07.1998 р. на адресу ЗРЦ ДСК ЧМП (Кіпр), про необхідність здійснити з цього рахунка по дев'ятьох раніше даним факсовим вказівкам, "... першочергові виплати з другої частини очікуваної загальної суми в 360 000 доларів США, отриманої від продажу ліхтерів у В'єтнамі".

Згадані дев'ять факсових вказівок, раніше були підписані і спрямовані за розпорядженням керівництва ДСК ЧМП, у тому числі - і виконуючим обов'язки президента ДСК ЧМП ОСОБА_2, на адресу ЗРЦ ДСК ЧМП і ДП "Бласко-Агент" (Одеса) для виконання. Грошові кошти, зазначені в цих факсових вказівках, відповідно до виписок руху по рахунку ЗРЦ ГСК ЧМП (стейментів) № 14А за період 16-31.07.1998 року, № 15А за період 01-15.08.1998 р. були переведені по зазначених адресах.

Органами досудового слідства встановлено, що директор ЗРЦ ДСК ЧМП (Кіпр) ОСОБА_6, раніше здійснюючи за вказівкою керівництва ДСК ЧМП витрату коштів, отриманих від реалізації ліхтерів, неодноразово нагадував про порушення, які допускаються з цього приводу з боку керівництва ГСК ЧМП вимог і умов виданої Ліцензій НБУ № 30 від 04.02.1998 року по використанню валютного рахунку ЗРЦ ДСК ЧМП (Кіпр).

З метою приховання фактів порушення вимог даної Ліцензії НБУ, а також нецільової витрати коштів, що надійшли від продажу ліхтерів 13.08.1998 р. у сумі 140 000 доларів США на рахунок ЗРЦ, президентом ДСК ЧМП ОСОБА_3 у перших числах серпня 1998 року була дана усна вказівка ОСОБА_6 на перерахування 22.952, 57 доларів США з рахунку ЗРЦ на рахунок офшорної компанії "Бласко-Агент Iнк" (Лондон), одним з розпорядників якої був директор компанії ДП "Бласко-Агент" (м. Одеса) ОСОБА_7. Здійснення перерахування було також незаконним, тому що ДСК ЧМП не знаходилося в будь-яких договірних відносинах з "Бласко-Агент Iнк".

Однак ОСОБА_2, знаючи про те, що зазначені гроші перераховані на рахунок "Бласко-Агент Iнк", і виявляючи удавану турботу про інтереси свого підприємства, а тим самим, продовжуючи реалізовувати свій злочинний намір на здійснення вищезгаданих не виконаних раніше нею вказівок по нецільовій витраті валютних коштів, отриманих із продажу ліхтерів, будучи призначеним відповідно до наказу президента ДСК ЧМП ОСОБА_3 № 394-л від 12.08.1998 року у черговий раз виконуючим обов'язки президента ДСК ЧМП, у порушення вимог нормативних актів і Статуту ДСК ЧМП, а також своїх службових обов'язків, а тим самим, діючи всупереч інтересам служби, підписав факсову вказівку № FO-1/1347 від 18.08.1998 року на адресу директора ДП "Бласко-Агент" (м. Одеса) ОСОБА_7, щоб він здійснив переведення з рахунка англійської компанії "Бласко-Агент Iнк." валютних засобів пароплавства в сумі 6 800 000 грецьких драхм на рахунок компанії "CTC\Hellas", що в доларовому еквіваленті дорівнює 22952.57 доларів США.

Відповідно до цієї вказівки дана сума була перерахована закордонною компанією "Бласко-Агент Iнк." зі свого рахунка згідно дебетового авізо 606460 від 04.09.1998 року на рахунок компанії "CTC\Hellas". Перерахована сума за курсом НБУ (100 доларів США = 225 грн.) на зазначений період часу склала 51642.56 грн., що в 3 038 рази перевищило неоподатковуваний мінімум доходів громадян, що заподіяло тяжкі наслідки державі на зазначену суму.

Продовжуючи реалізацію свого злочинного наміру на нецільову витрату коштів ДСК ЧМП, отриманих від продажу ліхтерів, на користь третіх осіб, ОСОБА_2, будучи призначеним відповідно до наказу президента ДСК ЧМП ОСОБА_3 № 408-л від 20.08.1998 року виконуючим обов'язки президента ДСК ЧМП, у порушення вимог п.п. 4.4 і 6.3 Статуту ДСК ЧМП і нормативних актів України, продовжуючи діяти нібито в інтересах свого підприємства, зловживаючи своїм службовим становищем і діючи навмисне, в інтересах третьої особи, а тим самим всупереч інтересам служби, підписав чергову факсову вказівку № FO-1/1357 від 20.08.1998 року на адресу директора ДП "Бласко-Агент" ОСОБА_7, щоб він здійснив переведення з рахунка англійської компанії "Бласко-Агент Iнк." валютних засобів ДСК ЧМП у сумі 10 000 доларів США на особистий рахунок ОСОБА_5 НОМЕР_1 у "Фінбанку" (м. Одеса).

Згідно згаданої факсової вказівки й авізо за № 61106 від 04.09.1998 року, гроші в сумі 10 000 доларів США були перераховані на особистий рахунок ОСОБА_5, що за курсом НБУ (100 доларів США = 225 грн.) на зазначений період часу склало 22 500 грн.

Тим самим, отримана ОСОБА_5 сума в 1 324 рази перевищила на зазначений період часу неоподатковуваний мінімум доходів громадян, що спричинило тяжкі наслідки у виді нецільової витрати державних коштів на суму в 22 500 грн., призначених для інвестицій.

Органами досудового слідства встановлено, що ОСОБА_5 за період його роботи в 1996 -1997 р. м. у групі компанії "СТС" (Лондон. Сідней), необгрунтовано запросив у 1997 р. перерахування йому коштів у сумі 30 000 доларів США, як заборгованість ДСК ЧМП перед ним по його репатріації з Австралії і по заробітній платі за період його роботи в компанії "СТС" (Австралія), що частково - у сумі 10 000 доларів США були в липні 1997 р. за вказівкою в.о. президента ДСК ЧМП ОСОБА_8 також необгрунтовано були перераховані на рахунок ОСОБА_5.

Станом на серпень 1998 р. ОСОБА_5, будучи віце-президентом ДСК ЧМП, зловживаючи своїм службовим становищем, з метою розкрадання коштів, отриманих від реалізації ліхтерів у В'єтнамі, повторно звернувся до керівництва ДСК ЧМП із заявою від 11.08.1998 р. про виплату йому неіснуючої в ДСК ЧМП перед ним заборгованості по заробітній платі за період його роботи на посаді генерального директора компанії "СТС" (Австралія).

Отже, перерахування по вказівці виконуючого обов'язки президента ДСК ЧМП ОСОБА_2 на адресу ОСОБА_5 суми в 10 000 доларів США було незаконним.

Продовжуючи зловживати своїм службовим становищем, ОСОБА_2 22.09.1998 р., виконуючи обов'язки президента ДСК ЧМП, згідно наказу № 460-л, у порушення нормативних актів України, Статуту ДСК ЧМП, всупереч інтересам служби, підписав чергову факсову вказівку FO-4129 від 22.09.1998 р. на адресу директора ДП "Бласко-Агент" ОСОБА_7, щоб він здійснив переведення з рахунка англійської компанії "Бласко-Агент Iнк." валютних засобів ДСК ЧМП у сумі 4 900 доларів США на особистий рахунок капітана т/х "Балашиха" ОСОБА_9.

Відповідно до цієї вказівки дана сума була перерахована закордонною компанією "Бласко-Агент Iнк." зі свого рахунка згідно дебетового авізо № 607429 від 29.09.1998 р. на особистий рахунок капітана т/х "Балашиха" ОСОБА_9. Перерахована сума за курсом НБУ (100 доларів США = 339 грн.) на зазначений період часу склала 16 611 грн., що в 997 разів перевищило неоподатковуваний мінімум доходів громадян, що заподіяло тяжкі наслідки державі на зазначену суму.

Таким чином, ОСОБА_2, зловживаючи своїм службовим становищем, тобто навмисне, в інтересах третіх осіб, використовуючи своє службове становище на нецільову витрату - виплату валюти з рахунків ЗРЦ ДСК ЧМП (Кіпр) і "Бласко-Агент Iнк." (Лондон) на адресу ОСОБА_5, ОСОБА_4, компанії "CTC\Hellas", ОСОБА_9 і на поточні витрати ДСК ЧМП, згідно FМФ-532 від 30.07.1998 р., всупереч інтересам служби, тобто, даючи згадані факсові вказівки на витрату коштів, отриманих від реалізації ліхтерів на суму 343193.47 грн. порушив вимоги:

п. 2 Iндивідуальної ліцензії НБУ № 30 від 04.02.1998 р.,

- ч. 3 ст. 10 "Положення про порядок відчуження засобів виробництва, що є державною власністю № 1020 від 07.08.1995 р.,

- п. 12 Iнструкції "Про відчуження державного майна підприємств, що знаходяться в сфері керування Міністерства транспорту України" 116 від 08.04.1998 р.,

- п. 7.1 Положення Міністерств транспорту України "Про порядок здійснення розрахунків підприємств морського транспорту України через закордонні розрахункові центри",

- дозволу ФДМ № 10-16-11666 від 04.12.1997 р. "Про відчуження 308 ліхтерів",

- п.п. 4.4 і 6.3 Статуту ДСК ЧМП, чим заподіяв тяжкі наслідки охоронюваним законом правам і державним інтересам, інтересам ДСК ЧМП, тому, що згадана сума 343193.47 грн., що підлягала використанню винятково на інвестиції, у 20187.85 рази перевищила неоподатковуваний податком мінімум доходів громадян, тобто, своїми діями вчинив злочин, передбачає ст. 364 ч. 2 КК України (2341-14) - зловживання владою або службовим становищем, та замах на цей злочин.

Крім того, у цей же час ОСОБА_2, виконуючи обов'язки президента ДСК ЧМП, виявляючи службову недбалість, тобто невиконання або неналежне виконання своїх службових обов'язків через несумлінне відношення до них, своїми діями заподіяв тяжкі наслідки охоронюваним законом правам, свободам і інтересам окремих громадян, а також державним інтересам та інтересам окремих юридичних осіб, чим вчинив злочин, передбачений ч. 2 ст. 367 КК України (2341-14) - службова недбалість.

У касаційному поданні прокурор зазначає, що висновки суду про порушення в ході слідства норм КПК України (1001-05) не відповідають дійсності, оскільки слідчим була порушена кримінальна справа за ознаками ст. 367 ч. 2 КК України (2341-14) за фактом службової недбалості посадовими особами ДСК ЧМП, в чому пізніше ОСОБА_2, як посадовій особі, за результатами розслідування було пред'явлено обвинувачення. За таких обставин додаткове порушення кримінальної справи безпосередньо стосовно ОСОБА_2, як на це посилається суд, не обов'язкове. Таким чином, слідчий діяв з дотриманням норм КПК України (1001-05) .

Висновки суду про відсутність в діях ОСОБА_2 складів злочинів нічим не мотивовані.

Судом, як йдеться у поданні, не прийнято до уваги перелік нормативних актів України, вимоги яких були порушені ОСОБА_2, якими він зобов'язаний був керуватися при здійсненні ним фінансово-господарської діяльності як один з керівних осіб ДСК ЧМП.

Разом з тим, як аргументи, що дали підставу на винесення виправдувального вироку, є емоційні міркуваннями про те, що обвинувачений якщо і допускав які-небудь порушення, то він знаходився в стані крайньої необхідності і такими своїми діями, які слідство розглядало як кримінально-карні, він прагнув врятувати флот.

Судом, як йдеться у поданні, приводяться нічим не обгрунтовані, документально не підтверджені і науково необгрунтовані висновки про те, що ліхтера типу "ЛЕШ" як засоби виробництва, такими перестали бути після того, як продавалися судна ліхтеровози, на яких вони транспортувалися на далекі відстані. А тим самим, ніби-то такі ліхтера стояли на "відстої" і участь у виробничому процесі не приймали, а отже перестали бути засобами виробництва. Відповідно, як це неодноразово висувала і сторона захисту на них не повинні були і не поширювалися нормативні акти України, в тому числі Закон України "Про підприємства в Україні" (698-12) т. 3, а.с. 107-109), відповідно до яких грошові кошти від продажу засобів виробництва повинні витрачатися винятково на інвестиції. Дана позиція була прийнята за основу судом, щоб виключити поширення даного Закону на ліхтера, а відповідно і на валютні кошти, які пароплавство одержувало від їхнього продажу, і які витрачалися за вказівкою ОСОБА_2 по нецільовому призначенню.

Апеляційний суд, на думку прокурора, безпідставно відхилив апеляційне подання прокурора, залишивши виправдувальний вирок щодо ОСОБА_2 без змін.

Прокурор просить скасувати судові рішення, а справу направити на новий судовий розгляд.

Заслухавши доповідь судді, прокурора, яка підтримала касаційне подання, пояснення ОСОБА_2, його захисника ОСОБА_1, які не погодилися з доводами подання, перевіривши матеріали справи, колегія суддів вважає, що касаційне подання не підлягає задоволенню з наступних підстав.

Доводи касаційного подання, що висновок суду про порушення слідчим вимог КПК (1001-05) при обвинуваченні ОСОБА_2 у вчиненні злочину, передбаченого ст. 367 ч. 2 КПК України (1001-05) не грунтується на законі, безпідставні.

Як свідчать матеріали справи, вона була порушена по факту вчинення посадовими особами ДСК ЧМП службової недбалості та замаху на зловживання владою або службовим становищем, пов'язаного з наміром їх перерахувати гроші на загальну суму 395553.20 доларів США.

З постанови про порушення кримінальної справи вбачається, що слідчий зробив розмежування осіб, щодо яких справа порушена за ознаками злочинів, передбачених ст. 367 ч. 2 та ст. ст. 15, 364 ч. 2 КК України (2341-14) і зазначив, що в діях ОСОБА_2 вбачаються ознаки злочину, передбаченого ст. ст. 15, 364 ч. 2 КК України (2341-14) , а в діях ОСОБА_8 та інших - ознаки злочину, передбаченого ст. 367 ч. 2 КК України (2341-14) .

Після об'єднання даної кримінальної справи з іншою 29 квітня 2002 року слідчий виніс постанову про виділення з неї кримінальної справи відносно ОСОБА_8 та ОСОБА_2. Тобто, щодо ОСОБА_2 були виділені матеріали за ознаками злочину, передбаченого ст. 364 ч. 2 КК України (2341-14) .

В процесі розслідування справи вона не порушувалась за ознаками злочину, передбаченого ч. 2 ст. 367 КК України (2341-14) , що у відповідності з п. 3 ст. 370 КПК України (1001-05) є істотним порушенням права обвинуваченого на захист.

Місцевий і апеляційний суд, перевіряючи по суті доведеність винуватості ОСОБА_2 у службовій недбалості, яка за висновком органів досудового слідства полягала в тому, що він підписав факсову вказівку на перерахування з ЗРЦ ДСК ЧМП валюти в сумі 5 000 доларів США адвокатській компанії "Хілл Тейлор Диккенсон" як оплати за адвокатські послуги, пов'язані з арештом теплоходу "Глобал Вінд", належного ДСК ЧМП, дійшли обгрунтованого висновку про відсутність у його діях складу злочину.

З наявних у справі матеріалів і, зокрема, рапорту ОСОБА_10 на ім'я начальника ДСК ЧМП ОСОБА_11, випливає, що теплохід "Глобал Вінд" за борги ДСК ЧМП компанії "Free Port" був арештований в порту Шардж і за рішенням місцевого суду він підлягав продажі з аукціону, а для захисту інтересів ДСК ЧМП та звільнення його з-під арешту необхідно було перерахувати 5 000 доларів США для оплати адвокатських послуг.

На зазначеному рапорті раніше резолюції ОСОБА_2 є резолюції інших посадових осіб - ОСОБА_11 та ОСОБА_12, що свідчить про те, що дане рішення приймалося колегіально.

Суд дійшов обгрунтованого висновку, що особисто ОСОБА_2 не керував ВФУ ДСК ЧМП і в даному випадку вказівка про перерахування 5 000 доларів США походила від ОСОБА_11

Крім того, станом на 1998 рік на ОСОБА_2, як першого віце-президента ДСК ЧМП, не була розроблена посадова Iнструкція, а з його показань випливає, що йому було доручено займатися погашенням боргів пароплавства та звільненням суден, належних пароплавству, з-під арешту.

Безпідставними є і доводи касаційного подання, що судовими інстанціями залишені поза увагою нормативні акти, які регулюють використання коштів пароплавства.

Даючи оцінку діям ОСОБА_2, суд якраз і виходив з положень КТМ, яким передбачені привілейовані вимоги і до яких, серед інших, відносяться вимоги, пов'язані зі звільненням суден з-під арешту, репатріацію працівників та виплату їм заробітної плати.

У касаційному поданні прокурора ці висновки суду нічим не спростовані.

Виправдовуючи ОСОБА_2 по епізодам дачі ним факсових вказівок та перерахування коштів 15.07.1998 та 18.08.1998 р. у зв'язку із загрозою арешту теплоходу "Т. Шевченко", пов'язаному з заподіянням шкоди Греції теплоходом "Л. Собінов", суд обгрунтовано прийняв до уваги наступне:

- резолюція про перерахування 22 952, 57 доларів США була вчинена ОСОБА_11 та іншими посадовими особами на підставі рапорту самого ОСОБА_2 у лютому 1998 року, який на той час був представником ЧМП у Греції;

- в разі перерахування зазначеної суми усувалась загроза заподіяння інтересам ЧМП значно більшої шкоди.

Але, як свідчать матеріали справи, зазначена сума не була перерахована. Проте органи досудового слідства повторно інкримінували ОСОБА_2 аналогічні дії, пов'язані з вказівкою від 18.08.1998 року про перерахування цієї ж суми.

Судами обгрунтовано прийнято до уваги і ту обставину, що в даному випадку йшлося про перерахування коштів з рахунку ДП "Бласко Агент" у м. Лондоні на користь компанії "Hellas" у вигляді боргу, а не з рахунку ДСК ЧМП.

Нарешті, важливим доказам відсутності винності у діях ОСОБА_2 є той факт, що, як випливає з матеріалів справи, підставою для перерахування 140 000 доларів США в "Бласко-Агент" послужила вказівка від 29.06.1990 р. за підписом тоді ще президента ДСК ЧМП ОСОБА_11.

У касаційному поданні висновки суду з цього приводу також не спростовані.

Колегія суддів погоджується і з обгрунтованістю виправдання ОСОБА_2 у замаху на незаконне перерахування коштів на суму 35 553, 20 доларів США як заборгованості по заробітній платі капітану корабля ОСОБА_5, оскільки вказівка про перерахування названої суми була дана ще 29 червня 1998 року.

Всі послідуючі вказівки і нагадування, в тому числі і за підписом ОСОБА_2, були спрямовані на виконання вказівки ОСОБА_11, яку ніхто не скасовував.

Що ж стосується резолюції ОСОБА_2 від 20.08.1998 р. про вказівку виплати ОСОБА_5 частини заборгованості по зарплаті на суму 10 000 доларів США, то вона вчинена на заяві ОСОБА_5, яка не була первинною, і в ній останній просить частково виплатити зарплату згідно раніше даної вказівки президента ДСК ЧМП ОСОБА_11.

Аналогічними є підстави виправдання ОСОБА_2 у зловживанні службовим становищем, пов'язаному з дачею вказівок по перерахуванню 1730018, 88 грн. з ЗРЦ ДСК ЧМП на Кіпрі, з якими не можна не погодитися, оскільки жодне з восьми перерахувань не було зроблено за вказівкою ОСОБА_2.

Згідно стейтменту підставою до перерахування цієї суми були раніше дані 12 факсових вказівок виключно з кодом FO, а не з кодом FVA-532, підписаному ОСОБА_2, яке за своїм змістом є листом.

Переконливими є і висновки судових інстанцій про відсутність у діях ОСОБА_2 складу злочину по епізоду, перерахування 4900 доларів США на ім'я капітана теплохода "Балашиха".

Матеріали справи свідчать, що дане судно було в оренді в бербоут-чартері і його власником була ДСК ЧМП, після чого в порту Аден воно було арештоване і згідно рішенню Аденського суду підлягало продажі.

У зв'язку з цим заступник Міністра транспорту України, як це випливає з матеріалів справи, дав вказівку ДСК ЧМП вжити термінових заходів до звільнення судна з-під арешту. Численні радіограми капітана корабля "Балашиха", ОСОБА_9 були сигналом "СОС" (врятуйте наші душі!), оскільки на судні закінчилися як продукти, так і вода, а температура сягала 35-40 градусів, оскільки кондиціонери не працювали.

У зв'язку з цим ще до прийняття рішення ОСОБА_2 на кількох радіограмах є резолюції посадових осіб, крім ОСОБА_2, про перерахування 20 000 доларів США на оплату послуг адвоката і репатріацію екіпажа теплохода "Балашиха".

Як свідчать матеріали справи ці кошти, крім іншого, були перераховані з рахунку "Бласко-Агент" у Лондоні.

Тому з урахуванням викладеного суд дійшов правильного висновку, що діями ОСОБА_2 не була заподіяна шкода інтересам ДСК ЧМП.

Безпідставними є і доводи касаційного подання щодо необгрунтованого виправдання ОСОБА_2 у нецільовому використанні валютних коштів, виручених від реалізації основних засобів виробництва, якими були ліхтера, пришвартовані у В'єтнамі, і кошти від реалізації яких згідно нормативних актів повинні були йти виключено на інвестиції.

Аналізуючи наявні у справі докази, колегія суддів вважає, що суд дійшов правильного висновку, що органи досудового слідства не представили переконливих доказів того, що самі по собі ліхтера є основними засобами виробництва, оскільки їх експлуатація без ліхтеровозів визначеного типу, якими були три ліхтеровози: "Ле Зуан", "Iндіра Ганді", "Че Гевара", була неможлива.

Згідно довідки на момент призначення ОСОБА_2 на посаду віце-президента ліхтеровозна система перестала існувати, а власне ліхтера знаходились на відстої у портах В'єтнаму і не могли бути використані навіть буксирами.

Крім зазначеного суд врахував і той факт, що рішення про реалізацію ліхтарів та використання коштів, в тому числі - на виплату заборгованості по зарплаті працюючим за кордоном, - було прийнято також ще до призначення ОСОБА_2 віце-президентом ДСК ЧМП.

Суд врахував і той факт, що рішення про реалізацію ліхтерів та використання коштів, в тому числі - на виплату заборгованості по зарплаті працюючим за кордоном, - було прийнято також ще до призначення ОСОБА_2 віце-президентом ДСК ЧМП.

Ці висновки суду касаційним поданням не спростовуються, а покликання на однобічність суду в оцінці доказів є голослівним і суб'єктивним.

У зв'язку з наведеним, керуючись ст.ст. 395, 396 КПК України (1001-05) , колегія суддів

у х в а л и л а:

Касаційне подання прокурора, який брав участь у розгляді справи по обвинуваченню ОСОБА_2 в судах, залишити без задоволення, а вирок місцевого суду Приморського району м. Одеси від 11 липня 2005 року та ухвалу колегії судів судової палати в кримінальних справах апеляційного суду Одеської області від 20 жовтня 2005 року щодо ОСОБА_2 залишити без змін.