Колегія суддів Судової палати у кримінальних справах

Верховного Суду України у складі:

головуючого

Верещак В.М.

суддів

Кузьменко О.Т., Пошви Б.М.

розглянула в судовому засіданні в м. Києві 27 березня 2008 року кримінальну справу за касаційним поданням прокурора, який брав участь у розгляді справи судом першої інстанції, на постановлені щодо ОСОБА_1 судові рішення.

Вироком Краматорського міського суду Донецької області від 7 травня 2007 року

ОСОБА_1,

IНФОРМАЦIЯ_1народження, судимості не має,

засуджено за ч.2 ст. 309 КК України (2341-14) на три роки позбавлення волі.

На підставі ст.75 КК України (2341-14) ОСОБА_1 звільнено від відбування покарання з випробуванням з іспитовим строком два роки. До нього також застосовані вимоги ст.76 КК України (2341-14) .

Ухвалою апеляційного суду Донецької області від 20 липня 2007 року вирок залишено без змін.

ОСОБА_1 визнано винуватим у тому, що він у серпні 2006 року в м.Краматорську Донецької області без мети збуту незаконно придбав, виготовляв та зберігав наркотичний засіб - канабіс вагою 1291,23 гр., що є великим розміром.

У касаційному поданні прокурор, посилаючись на безпідставність застосування щодо ОСОБА_1 ст.75 КК України (2341-14) та невідповідність призначеного покарання ступені тяжкості злочину та особі засудженого внаслідок м'якості, просить вирок скасувати, а справу направити на новий судовий розгляд.

Заслухавши доповідача, перевіривши матеріали справи, обговоривши доводи подання, колегія суддів вважає, що касаційне подання задоволенню не підлягає.

Висновки суду щодо винуватості ОСОБА_1 у незаконному придбанні, виготовленні та зберіганні наркотичного засобу у великих розмірах та щодо кваліфікації його дій за ч.2 ст.309 КК України (2341-14) є законними й обгрунтованими, і в поданні не заперечуються.

Твердження прокурора у касаційному поданні про безпідставність застосування до ОСОБА_1 ст.75 КК України (2341-14) є необгрунтованим.

Відповідно до закону ст.75 КК України (2341-14) може бути застосована в тому разі, коли суд при призначенні покарання, враховуючи тяжкість злочину, особу винного та інші обставини справи дійде висновку про можливість виправлення засудженого без відбування покарання.

Як убачається з матеріалів справи, при призначенні ОСОБА_1 покарання суд належним чином урахував ступінь тяжкості вчиненого ним злочину, який відповідно до ст.12 КК України (2341-14) відноситься до середньої тяжкості, особу винного, який раніше до кримінальної відповідальності не притягувався, щиро розкаявся.

З урахуванням цих обставин суд дійшов правильного висновку про можливість звільнення ОСОБА_1 на підставі ст.75 КК України (2341-14) від відбування покарання з випробуванням, з чим обгрунтовано погодилася колегія суддів апеляційного суду, та, яке вважає достатнім для виправлення засудженого та попередження нових злочинів колегія суддів касаційного суду.

З огляду на викладене передбачені законом підстави для призначення справи до касаційного розгляду відсутні.

Керуючись ст.394 КПК України (1001-05) , колегія суддів, -

УХВАЛИЛА:

відмовити у задоволенні касаційного подання прокурора, який брав участь у розгляді справи судом першої інстанції.