У х в а л а
IМЕНЕМ УКРАЇНИ
Колегія суддів Судової палати у кримінальних справах
Верховного Суду України у складі:
головуючого
Присяжнюк Т.I.,
суддів
Косарєва В.I. і Школярова В.Ф.,
за участю прокурора
Пересунька С.В.
розглянула в судовому засіданні в м. Києві 25 березня 2008
року кримінальну справу за касаційною скаргою потерпілої ОСОБА_2
на вирок Рокитнянського районного суду Київської області від 29
січня 2007 року, яким
ОСОБА_1,
IНФОРМАЦIЯ_1,
громадянина України,
раніше не судимого,
засуджено
- за ст.124 КК України ( 2341-14 ) (2341-14)
на 1 рік 6 місяців
обмеження волі.
Постановлено стягнути з ОСОБА_1 на користь потерпілої
ОСОБА_2 - 6 639 грн. 83 коп. на відшкодування матеріальної шкоди і
15 000 грн. на відшкодування моральної шкоди.
Ухвалою апеляційного суду Київської області від 18 квітня
2007 року вирок залишено без зміни.
Згідно з вироком суду, ОСОБА_1 визнано винним і засуджено за
те, що він 5.08.2006р., знаходячись разом з своїми друзями ОСОБА_3
і ОСОБА_4 в приміщенні кафе бару "Крістіна", розташованого в
урочищі "Піщане" в с.м.т. Рокитне, під час бійки між ОСОБА_3 і
ОСОБА_5, який перебував у стані алкогольного сп'яніння, вистрілив
з пістолета кілька разів вверх, а потім здійснив постріли в
сторону ОСОБА_6, ОСОБА_7 та ОСОБА_8, і перебуваючи у стані
емоційної напруги, яка супроводжувалась почуттям страху за своє
життя і здоровcя своїх друзів, підбіг до ОСОБА_5, який давив
ОСОБА_3, де з метою захисту останнього, умисно вистрілив з
пістолета у ОСОБА_5 на відстані 1-1.5 м, спричинивши потерпілому
тяжкі тілесні ушкодження, внаслідок чого сталася його смерть.
У касаційній скарзі потерпіла ОСОБА_2 просить судові рішення
щодо ОСОБА_1 у зв'язку з істотними порушеннями
кримінально-процесуального закону, неповнотою досудового слідства
та невідповідністю висновків суду фактичним обставинам справи
скасувати, а справу направити на нове розслідування. Вважає, що
ОСОБА_1, ОСОБА_3 і ОСОБА_4 вчинили хуліганство, при якому ОСОБА_1
вчинив умисне вбивство ОСОБА_5 і його дії необхідно кваліфікувати
за ч.2 ст.115 КК України ( 2341-14 ) (2341-14)
як вбивство з хуліганських
мотивів. Посилається на те, що суд не врахував, що ОСОБА_1
застосував зброю щодо ОСОБА_6, ОСОБА_7 та ОСОБА_8 з хуліганських
мотивів.
Заслухавши доповідача, прокурора, який вважав, що касаційна
скарга підлягає задоволенню, перевіривши матеріали справи та
обговоривши доводи касаційної скарги, колегія суддів вважає, що
скарга підлягає задоволенню частково з таких підстав.
Як видно із вироку, суд встановив, що ОСОБА_1 під час бійки
між ОСОБА_3 і ОСОБА_5, перебуваючи у стані емоційної напруги, яка
супроводжувалась почуттям страху за своє життя і здоровcя своїх
друзів, підбіг до ОСОБА_5, де з метою захисту ОСОБА_3, умисно
вистрілив з пістолета у ОСОБА_5 на відстані 1-1.5 м, спричинивши
потерпілому тяжкі тілесні ушкодження, від яких останній помер.
Враховуючи ці обставини суд кваліфікував дії ОСОБА_1 за
ст.124 КК України ( 2341-14 ) (2341-14)
, як умисне заподіяння тяжких
тілесних ушкоджень, вчинене при перевищенні меж необхідної
оборони.
Однак, з такими висновками суду погодитись не можна, оскільки
вони суперечать встановленим обставинам справи і не мотивовані.
Вирішуючи питання про наявність чи відсутність ознак
перевищення меж необхідної оборони, суд повинен враховувати не
лише відповідність чи невідповідність знарядь захисту і нападу, а
й характер небезпеки, що загрожувала особі, яка захищалася,
обставини, що могли вплинути на реальне співвідношення сил(місце,
час нападу, його раптовість), неготовність до його відбиття,
кількість нападників і тих, хто захищався, їхні фізичні дані, що
дає можливість правильно встановити перевищено межі необхідної
оборони чи ні, а також визначити наявність чи відсутність умислу
на позбавлення життя потерпілого.
Суд взагалі не вказав в чому є перевищення меж необхідної
оборони, які дії потерпілого визнав такими, що давали підстави
застосувати насильство в такий спосіб.
Як вбачається із висновку судово-медичної експертизи
(а.с.64), ОСОБА_1 здійснив постріл у ОСОБА_5 на відстані 1-1.5 м,
в груди зліва з пошкодженням лівої легені, внаслідок чого, від
гострої крововтрати останній помер.
Судом не дано оцінки тому факту, що ОСОБА_1 вистрелив
потерпілому в життєво-важливу частину тіла - в груди, і з близької
відстані, перебуваючи у стані алкогольного сп'яніння.
Крім того, як видно із встановлених судом обставин, ОСОБА_5
під час бійки з ОСОБА_3 не мав при собі будь-яких знарядь нападу.
Апеляційний суд розглядаючи апеляцію потерпілої на
неправильність кваліфікації дій засудженого та на м'якість
призначеного йому покарання, не дав переконливої відповіді на її
доводи, і зокрема про хуліганські дії засудженого та умисне
вбивство. В порушення вимог ст.377 КПК України ( 1001-05 ) (1001-05)
апеляційний суд не зазначив підстав з яких визнав апеляцію
необгрунтованою.
За таких обставин, коли у справі не дано належного
обгрунтування правильності кваліфікації дій засудженого і не дано
відповіді на доводи потерпілої, які мають істотне значення у
справі, ухвала апеляційного суду підлягає скасуванню, а справа
направленню на новий апеляційний розгляд.
При новому апеляційному розгляді суду слід ретельно
перевірити правильність висновків суду і дослідити усі докази у
справі, дати відповідь на всі доводи потерпілої, і прийняти
законне і обгрунтоване рішення.
Якщо при новому розгляді апеляційний суд дійде висновку про
наявність у діях ОСОБА_1 ознак більш тяжкого складу злочину, то
має прийняти рішення відповідно до вимог ст.378 КПК України
( 1001-05 ) (1001-05)
.
Враховуючи наведене, керуючись ст.ст.394-396 КПК України
( 1001-05 ) (1001-05)
, колегія суддів
у х в а л и л а:
Касаційну скаргу потерпілої ОСОБА_2 задовольнити частково.
Ухвалу апеляційного суду Київської області від 18 квітня 2007
року щодо ОСОБА_1 скасувати, а справу направити на новий
апеляційний розгляд в іншому складі суддів.
С у д д і:
Присяжнюк Т.I. Косарєв В.I. Школяров В.Ф.