Колегія суддів Судової палати у кримінальних справах

Верховного Суду України у складі :

головуючого

Паневіна В.О.,

суддів

Коротких О.А., Гриціва М.I.,

за участю прокурора

Гладкого О.Є.

розглянула в судовому засіданні в м. Києві 25 березня 2008 року кримінальну справу за касаційним поданням заступника прокурора Кіровоградської області на постанову Вільшанського районного суду Кіровоградської області від 11 квітня 2007 року, якою

ОСОБА_1,

IНФОРМАЦIЯ_1,

такого, що не має судимості,

та

ОСОБА_2,

IНФОРМАЦIЯ_2,

такого, що не має судимості,

звільнено від кримінальної відповідальності за ч. 3 ст. 185 КК України (2341-14) у зв'язку з декриміналізацією, а провадження по справі закрито.

В апеляційному порядку справа не розглядалася.

ОСОБА_1 та ОСОБА_2 обвинувачувалися у тому, що вони за попередньою змовою між собою 21 червня 2006 року близько 23 год. проникли в приміщення ангару ПСП ім. Димитрова, що в с. Добре Вільшанського району Кіровоградської області, де з тракторів вчинили крадіжку майна, що належало ОСОБА_3таОСОБА_4, на загальну суму 574 грн.

У касаційному поданні прокурор порушує питання про скасування постанови з направленням справи на новий судовий розгляд у зв'язку з неправильним застосуванням кримінального закону. На думку прокурора, суд необгрунтовано звільнив ОСОБА_1 та ОСОБА_2 від кримінальної відповідальності й закрив справу у зв'язку з декриміналізацією, оскільки відповідно до п.п. 22.4, 22.5 ст. 22 Закону України"Про податок з доходів фізичних осіб" від 22 травня 2003 року (889-15) , сума неоподаткованого мінімуму в частині кваліфікації злочинів встановлюється на рівні податкової соціальної пільги, визначеної підпунктом 6.1.1 пункту 6.1 ст. 6 цього Закону для відповідного року. Вказує на те, що на момент вчинення ОСОБА_1. та ОСОБА_2 викрадення майна (червень 2006 року) на загальну суму 574 грн. діяла податкова соціальна пільга в сумі 175 грн., яка була встановлена з 1 січня 2006 року. Тому в їхніх діях є склад злочину, оскільки вони викрали майно на суму, що перевищувала 525 грн.

Заслухавши доповідь судді Верховного Суду України, думку прокурора Гладкого О.Є., який підтримав касаційне подання, перевіривши матеріали справи та обговоривши доводи касаційного подання, колегія суддів вважає, що воно підлягає задоволенню з таких підстав.

Органом досудового слідства ОСОБА_1 та ОСОБА_2 обвинувачувалися в крадіжці майна потерпілих у червні 2006 року на загальну суму 574 грн.

Суд, закриваючи провадження по кримінальній справі щодо ОСОБА_1 та ОСОБА_2 за ч. 3 ст. 185 КК України (2341-14) у зв'язку з декриміналізацією, мотивував своє рішення тим, що з урахуванням встановленої з 1 січня 2007 року мінімальної заробітної плати податкова соціальна пільга становила 200 грн., а тому відповідно до вимог ст. 5 КК України (2341-14) , тобто принципу зворотної дії закону у часі, що пом'якшує покарання, вчинене ОСОБА_1. та ОСОБА_2 не є кримінально караним, оскільки в даному випадку вони вчинили дрібну крадіжку чужого майна.

Відповідно до п. 22.5 ст. 22 Закону України "Про податок з доходів фізичних осіб" (889-15) , від 22 травня 2003 року (з наступними змінами та доповненнями) для кваліфікації злочинів або адміністративних правопорушень сума неоподатковуваних мінімумів доходів громадян встановлюється на рівні податкової соціальної пільги, визначеної відповідно до підпункту 6.1.1. пункту 6.1 статті 6 цього Закону для відповідного року з урахуванням положень п. 22.4 ст. 22 вказаного Закону. При цьому, неоподатковуваний мінімум доходів громадян визначається для кожного року окремо і діє лише протягом одного року. Зміна мінімального розміру заробітної плати в наступному та подальших роках не тягне за собою зміну кваліфікації вчиненого злочину.

Відповідно до Закону України від 22 травня 2003 року "Про податок з доходів фізичних осіб" (889-15) з 1 січня 2006 року по 31 грудня 2006 року податкова соціальна пільга становила 175 грн. За таких обставин крадіжка чужого майна вважалася дрібною, якщо її вартість не перевищувала 525 грн.

Оскільки ОСОБА_1 і ОСОБА_2 обвинувачувалися в крадіжці чужого майна на більшу суму, то суд дійшов помилкового висновку про те, що в діях цих осіб відсутні ознаки злочину.

Таким чином, судом неправильно було застосовано кримінальний закон, а тому постанова щодо ОСОБА_1. та ОСОБА_2 підлягає скасуванню з направленням справи на новий судовий розгляд, під час якого необхідно усунути вказані порушення та постановити судове рішення з дотриманням усіх вимог кримінального та кримінально-процесуального законодавства.

Керуючись ст. 394 - 396 КПК України (1001-05) , колегія суддів, -

у х в а л и л а :

касаційне подання заступника прокурора Кіровоградської області задовольнити.

Постанову Вільшанського районного суду Кіровоградської області від 11 квітня 2007 року щодо ОСОБА_1 та ОСОБА_2 скасувати, а справу направити на новий судовий розгляд у той же суд в іншому складі суду.