головуючого

Кармазіна Ю.М.,

суддів

Таран Т.С. і Федченка О.С.

за участю прокурора Саленка I.В.

розглянула в судовому засіданні в м. Києві 25 березня 2008 року кримінальну справу за касаційною скаргою засудженого ОСОБА_1 на вирок Автозаводського районного суду м. Кременчука Полтавської області від 11 жовтня 2006 року.

Цим вироком

ОСОБА_1,

IНФОРМАЦIЯ_1народження,

громадянин України, такий, що чотири рази судився,

в тому числі 13.10.2003 року Автозаводським

районним судом м. Кременчука Полтавської області

за ст. 309 ч. 2 КК України (2341-14) на 2 роки 1 місяць

позбавлення волі, звільнений 13.07.2005 року

умовно-достроково на 4 місяці 7 днів,

09.03.2006 року тим же судом за ст. 309 ч. 2 КК України (2341-14)

на 3 роки позбавлення волі та звільнений

на підставі ст. 75 КК України (2341-14) від відбування покарання

з випробуванням з іспитовим строком на 2 роки,

засуджений за ч. 2 ст. 307 КК України (2341-14) на п'ять років три місяці позбавлення волі з конфіскацією всього належного йому майна.

На підставі ст. 70 ч. 4 КК України (2341-14) за сукупністю злочинів шляхом поглинення менш суворого покарання більш суворим ОСОБА_1 визначено покарання у виді позбавлення волі на строк п'ять років три місяці з конфіскацією всього належного йому майна.

На підставі ст. 71 КК України (2341-14) до призначеного за цим вироком покарання приєднано частково невідбуту частину покарання за вироком Автозаводського районного суду м. Кременчука Полтавської області від 13.10.2003 року і за сукупністю вироків визначено ОСОБА_1 остаточне покарання у виді позбавлення волі на строк п'ять років шість місяців з конфіскацією всього належного йому майна.

Постановлено стягнути з ОСОБА_1 1506 грн. 48 коп. судових витрат.

У апеляційному порядку справа не переглядалась.

За вироком ОСОБА_1 визнано винним і засуджено за вчинення таких злочинів.

27 жовтня 2005 року в смт. Власівка Світловодського району Кіровоградської області ОСОБА_1 придбав у невстановленої слідством особи макову солому, яку перевіз до місця свого проживання, частину вжив, а з іншої частини виготовив з метою збуту особливо небезпечний наркотичний засіб - опій ацетильований.

У той же день приблизно о 14-ій год. 30 хв. поблизу зупинки громадського транспорту "Аврора", розташованого по пр. 50 років Жовтня в м. Кременчуці Полтавської області, ОСОБА_1 незаконно збув ОСОБА_2 1 мл. наркотичного засобу - опію ацетильованого, залишки якого останній видав працівникам міліції при затриманні наступного дня.

27 жовтня 2005 року приблизно о 15-ій год. поблизу АДРЕСА_1 ОСОБА_1 незаконно збув ОСОБА_3 1 мл. наркотичного засобу - опію ацетильованого, залишки якого останній видав працівникам міліції при затриманні наступного дня.

Крім того, 27 жовтня 2005 року приблизно о 16-ій год. поблизу зупинки громадського транспорту "Аврора", розташованого по пр. 50 років Жовтня в м. Кременчуці Полтавської області, ОСОБА_1 незаконно збув по 1 мл. наркотичного засобу - опію ацетильованого, ОСОБА_4. і ОСОБА_2, залишки якого останні видали працівникам міліції при затриманні наступного дня.

28 жовтня 2005 року приблизно о 8-ій год. 20 хв. поблизу АДРЕСА_1 ОСОБА_1 незаконно збув ОСОБА_2 1 мл. наркотичного засобу - опію ацетильованого, залишки якого останній видав працівникам міліції при його затриманні в той же день.

28 жовтня 2005 року в денний час поблизу зупинки громадського транспорту "Аврора", розташованого по пр. 50 років Жовтня в м. Кременчуці Полтавської області, ОСОБА_1 незаконно збув по 1 мл. наркотичного засобу - опію ацетильованого, ОСОБА_2 і ОСОБА_3 та 0,5 мл. цього ж наркотичного засобу - ОСОБА_4.

Згідно з даних висновків судово-хімічних експертиз вилучені в ОСОБА_2., ОСОБА_3 і ОСОБА_4. речовини є особливо небезпечним наркотичним засобом - опієм ацетильованим, вагою в перерахунку на суху речовину відповідно 0,068 гр., 0,067 гр., 0,037 гр.

28 жовтня 2005 року приблизно о 11-ій год. поблизу будинку № 10 по пр. 50 років Жовтня в м. Кременчуці Полтавської області ОСОБА_1 був затриманий працівниками міліції і при його огляді було виявлено та вилучено два медичних шприци з особливо небезпечним наркотичним засобом - опієм ацетильованим вагою в перерахунку на суху речовину 0,065 гр. і 0,067 гр. і пакет з маковою соломою вагою 2 кг. 965 гр., які він незаконно зберігав з метою подальшого збуту.

У касаційній скарзі і доповненні до неї засуджений ОСОБА_1 просить вирок змінити і застосувати ст. 69 КК України (2341-14) , посилаючись на наявність у нього тяжких захворювань. Разом з тим, вказує на фальсифікацію матеріалів справи та стверджує, що наркотичні засоби не збував. Посилається на те, що суд своєчасно не надав йому копії вироку, чим порушив його право на перегляд справи апеляційним судом.

Заслухавши доповідача, думку прокурора, який вважав за необхідне виключити із вироку рішення суду про призначення ОСОБА_1покарання за правилами ч. 4 ст. 70 КК України (2341-14) , а в решті вирок залишити без зміни, перевіривши матеріали справи та обговоривши наведені в касаційній скарзі доводи, колегія суддів вважає, що касаційна скарга задоволенню не підлягає.

Висновок суду про доведеність вини ОСОБА_1 у вчиненні злочину, за який його засуджено, підтверджується дослідженими та належно оціненими судом доказами.

Доводи касаційної скарги засудженого ОСОБА_1 про те, що особливо небезпечні наркотичні засоби він не збував, є безпідставними.

Iз матеріалів справи вбачається, що упродовж досудового слідства ОСОБА_1, визнаючи повністю вину, давав змістовні показання про те, що збував 27 і 28 жовтня 2005 року ОСОБА_2, ОСОБА_4. і ОСОБА_3 опій ацетильований, який виготовив з раніше придбаної макової соломи. Решту наркотичного засобу в двох шприцах, пакет з маковою соломою, а також гроші, отримані від продажу опію ацетильованого, були в нього вилучені 28 жовтня 2005 року працівниками міліції.

Про обставини придбання в ОСОБА_1 наркотичного засобу показали на досудовому слідстві і в суді свідки ОСОБА_2 ОСОБА_3 і ОСОБА_4.

Свідки ОСОБА_5 і ОСОБА_6підтвердили, що в їх присутності як понятих 28 жовтня 2005 року при огляді ОСОБА_1 працівники міліції вилучили два шприци з наркотичним засобом - опієм ацетильованим, пакет з маковою соломою та 25 гривень, які за словами ОСОБА_1, той отримав від продажу опію ацетильованого.

Дослідивши зібрані в справі докази, суд дійшов правильного висновку про доведеність вини ОСОБА_1 у незаконному придбанні, виготовленні, зберіганні, перевезенні з метою збуту, а також незаконному збуті особливо небезпечних наркотичних засобів, вчинених повторно, та обгрунтовано визнав його показання про непричетність до вчинення даного злочину такими, що не відповідають встановленим фактичним обставинам справи.

Дії ОСОБА_1 за ч. 2 ст. 307 КК України (2341-14) кваліфіковані правильно.

При призначенні ОСОБА_1покарання, суд відповідно до вимог ст. 65 КК України (2341-14) врахував ступінь тяжкості вчиненого злочину, особу винного та обставини, що пом'якшують покарання, зокрема і ті, про які зазначає засуджений у касаційній скарзі.

Iз матеріалів справи вбачається, що ОСОБА_1 є неодноразово судимим за вчинення злочинів, пов'язаних із незаконним обігом наркотичних засобів, злочин вчинив у період умовно-дострокового звільнення.

З огляду на зазначене, підстав для пом'якшення ОСОБА_1покарання, яке є наближеним до мінімальної межі, встановленої в санкції ст. 307 ч. 2 КК України (2341-14) , та застосування положень ст. 69 цього ж Кодексу, не вбачається.

Водночас, постановлений щодо ОСОБА_1 вирок в порядку ст. 395 КПК України (1001-05) підлягає зміні з наступних підстав.

Як видно з матеріалів справи, ОСОБА_1 злочин, за який засуджений в цій справі, вчинив до постановлення вироку Автозаводського районного суду м. Кременчука Полтавської області від 09.03.2006 року, яким його засуджено за ч. 2 ст. 309 КК України (2341-14) на три роки позбавлення волі, зі звільненням від покарання на підставі ст. 75 цього ж Кодексу з випробуванням протягом дворічного іспитового строку.

Отже, визнавши ОСОБА_1 винним у злочині, який той вчинив до постановлення вироку в першій справі, і засудивши його на п'ять років три місяці позбавлення волі з конфіскацією всього належного йому майна, суд не вправі був застосовувати принцип поглинення призначених покарань, що він зробив у даному випадку, оскільки за таких умов кожний вирок виконується окремо (див. п. 23 постанови Пленуму Верховного Суду України від 24.10.2003 року № 7 "Про практику призначення судами кримінального покарання" (v0007700-03) ).

У ситуації, що склалась, суду необхідно було застосувати правила ч. 1 ст. 71 КК України (2341-14) і до покарання, призначеного за ч. 2 ст. 307 КК України (2341-14) цим вироком, ОСОБА_1повністю або частково приєднати невідбуту ним частину покарання за вироком Автозаводського районного суду м. Кременчука Полтавської області від 13.10.2003 року, бо злочин, за який він засуджений даним вироком, вчинено ним у період умовно-дострокового звільнення від покарання.

За таких обставин вирок щодо ОСОБА_1 в зв'язку з неправильним застосуванням кримінального закону необхідно змінити, виключити з нього рішення про призначення йому покарання за правилами, встановленими ст. 70 ч. 4 КК України (2341-14) , та на підставі ст. 71 КК України (2341-14) до покарання, призначеного цим вироком місцевого суду за ст. 307 ч. 2 КК України (2341-14) , частково приєднати невідбуту частину покарання за вироком Автозаводського районного суду м. Кременчука Полтавської області від 13.10.2003 року.

Iстотних порушень вимог кримінально-процесуального закону, які були б підставою для скасування вироку, в справі не виявлено.

З огляду на те, що ОСОБА_1 про день проголошення вироку був повідомлений, але не з'явився в судове засідання і після його затримання та вручення 15.11.2006 року копії вироку подав апеляцію з пропуском строку на апеляційне оскарження, суд обгрунтовано йому відмовив у відновленні строку на апеляційне оскарження.

Тому доводи засудженого ОСОБА_1 про несвоєчасність надання копії вироку та порушення його права на перегляд справи апеляційним судом, є безпідставними.

Керуючись ст. ст. 394-396 КПК України (1001-05) , колегія суддів

у х в а л и л а:

касаційну скаргу засудженого ОСОБА_1 залишити без задоволення, але вирок Автозаводського районного суду м. Кременчука Полтавської області від 11 жовтня 2006 року щодо ОСОБА_1 в порядку ст. 395 КПК України (1001-05) змінити.

Виключити з вироку рішення про призначення ОСОБА_1 покарання на підставі ст. 70 ч. 4 КК України (2341-14) .

Вважати ОСОБА_1 засудженим за ст. 307 ч. 2 КК України (2341-14) на п'ять років три місяці позбавлення волі з конфіскацією всього належного йому майна.

На підставі ст. 71 КК України (2341-14) до призначеного ОСОБА_1 покарання частково приєднати невідбуту частину покарання у виді трьох місяців позбавлення волі за вироком Автозаводського районного суду м. Кременчука Полтавської області від 13.10.2003 року і за сукупністю вироків визначити йому остаточне покарання у виді позбавлення волі на строк п'ять років шість місяців з конфіскацією всього належного йому майна.

Вирок Автозаводського районного суду м. Кременчука Полтавської області від 09 березня 2006 року щодо ОСОБА_1 виконувати самостійно.