Колегія суддів Судової палати у кримінальних справах

Верховного Суду України в складі:

головуючого судді

Присяжнюк Т.I.,

суддів

Косарєва В.I. і Школярова В.Ф.,

за участю прокурора

Колесниченка О.В.,

захисника - адвоката

ОСОБА_2,

розглянувши в судовому засіданні в м. Києві 25 березня 2008 року кримінальну справу за касаційними скаргами засудженого ОСОБА_1 та його захисника - адвоката ОСОБА_2 на судові рішення щодо ОСОБА_1,

в с т а н о в и л а :

вироком Шацького районного суду Волинської області від 22 лютого 2007 року

ОСОБА_1

IНФОРМАЦIЯ_1народження,

раніше судимого: 01 червня 2006 року

за ч.1 ст. 296 КК України (2341-14) до 510 грн. штрафу,

засуджено за ч.3 ст. 15, ч.3 ст. 289 КК України (2341-14) на сім років позбавлення волі з конфіскацією всього майна, яке є його власністю.

Постановлено стягнути з ОСОБА_1 на користь ОСОБА_3 3000 грн. на відшкодування моральної шкоди.

Цим же вироком засуджено ОСОБА_4, судові рішення щодо якого в касаційному порядку не оскаржено.

Ухвалою Апеляційного суду Волинської області від 27 квітня 2007 року зазначений вирок залишено без зміни.

За вироком суду ОСОБА_1 визнано винним у тому, що він 20 січня 2007 року приблизно о 22 год. 30 хв. в урочищі Венське Шацького району Волинської області, за попередньою змовою з ОСОБА_4, у стані алкогольного сп'яніння, за обставин, встановлених судом та детально наведених у вироку, із застосуванням насильства небезпечного для життя та здоров'я потерпілого ОСОБА_3, намагався заволоділи його автомобілем "Фольксваген-джетта" д/н НОМЕР_1вартістю 9022 грн. 09 коп., але не зміг довести свій злочинний намір до кінця з причин, що не залежали від його волі, оскільки потерпілий чинив активний опір, а потім вирвав з рук ОСОБА_1 ключі від автомобіля та викинув їх, перешкодивши таким чином вчинити злочин.

У касаційній скарзі засуджений ОСОБА_1 посилається на необгрунтованість вироку щодо нього, однобічність та неповноту досудового і судового слідства, істотні порушення кримінально-процесуального закону, зокрема, застосування до нього органом досудового слідства недозволених методів, внаслідок чого він себе обмовив, а також порушення його права на захист та фальсифікацію матеріалів справи. Вказує, що в суді апеляційної інстанції захист його прав мав здійснювати адвокат ОСОБА_2., про що він заявив відповідне клопотання, і який з'явився до апеляційного суду у визначений час. Проте, розгляд справи в апеляційному порядку спочатку було перенесено на 12 годину 27 квітня 2007 року, а потім без повідомлення, приблизно об 11-й годині - розглянуто без участі захисника, тоді як він наполягав на його участі. Крім того, зазначає, що його не було ознайомлено з матеріалами справи.

Доводи касаційної скарги захисника засудженого - адвоката ОСОБА_2 за своїм змістом аналогічні доводам касаційної скарги засудженого. Крім того, захисник вказує, що в суді першої інстанції інтереси засудженого ОСОБА_1 представляв адвокат ОСОБА_5 який не мав повноважень на здійснення захисту засудженого, оскільки наданий ним ордер є недійсним. Вважає, що кваліфікація дій його підзахисного за ч.3 ст.289 КК України (2341-14) є незаконною, оскільки насильство, застосоване до потерпілого не було небезпечним для його життя та здоров'я.

Заслухавши доповідь судді Верховного Суду України, думку прокурора про законність та обгрунтованість вироку, пояснення захисника ОСОБА_2, який підтримав подані ним та засудженим касаційні скарги, перевіривши матеріали справи та обговоривши наведені в скаргах доводи, колегія суддів вважає, що вони підлягають частковому задоволенню з таких підстав.

Згідно зі ст.370 КПК України (1001-05) істотним порушенням вимог кримінально-процесуального закону, які перешкодили чи могли перешкодити суду повно та всебічно розглянути справу і постановити законний, обгрунтований і справедливий вирок, визнається порушення права на захист.

Як убачається з матеріалів справи, 27 лютого 2007 року була укладена угода з адвокатом ОСОБА_2 на здійснення захисту інтересів засудженого ОСОБА_1 у апеляційному суді Волинської області ( а.с.205-207).

У цей же день ОСОБА_1 подав заяву про допуск до участі у справі адвоката ОСОБА_2 для здійснення захисту його прав у суді апеляційної інстанції ( а.с.225).

Відповідно до ч.4 ст.44 КПК України (1001-05) захисник допускається до участі в справі в будь-якій стадії процесу.

Проте, ці вимоги закону апеляційним судом були проігноровані.

Так, як убачається з ухвали Волинського апеляційного суду від 27 квітня 2007 року, розгляд справи щодо засудженого ОСОБА_1 був проведений без участі захисника ОСОБА_2

Як зазначив засуджений ОСОБА_1, його захисника не допустили до розгляду справи в апеляційному суді. У визначений судом час захисник з'явився до апеляційного суду, але розгляд справи було перенесено з 10 на 12 годину 27 квітня 2007 року, а розглянуто справу об 11-й годині.

Таким чином позбавлення захисника ОСОБА_2 можливості взяти участь у розгляді справи, є істотним порушенням права ОСОБА_1 на захист.

За таких обставин колегія суддів, частково погоджуючись з доводами касаційних скарг засудженого та захисника, вважає, що ухвалу апеляційного суду не можна вважати обгрунтованою та законною, а тому вона підлягає скасуванню з направленням справи на новий апеляційний розгляд, під час якого необхідно усунути вказані недоліки, повно і всебічно перевірити всі доводи поданих на вирок апеляцій та постановити рішення з дотриманням усіх вимог і положень закону, що регламентують розгляд справ у апеляційному порядку.

На підставі викладеного та керуючись ст. ст. 394 - 396 КПК України (1001-05) , колегія суддів

у х в а л и л а :

касаційні скарги засудженого ОСОБА_1 та його захисника - адвоката ОСОБА_2 задовольнити частково.

Ухвалу Апеляційного суду Волинської області від 27 квітня 2007 року щодо ОСОБА_1скасувати, а справу направити на новий апеляційний розгляд у цей же суд в іншому складі суддів.