Колегія суддів Судової палати у кримінальних справах

Верховного Суду України у складі:

головуючого - судді

Присяжнюк Т.I.,

суддів

Косарєва В.I., Школярова В.Ф.

розглянула в судовому засіданні в м. Києві 25 березня 2008 року кримінальну справу за касаційною скаргою засудженого ОСОБА_1 на вирок Теребовлянського районного суду Тернопільської області від 10 березня 2006 року та ухвалу колегії суддів судової палати у кримінальних справах апеляційного суду Тернопільської області від 24 травня 2006 року.

Зазначеним вироком

ОСОБА_1,

IНФОРМАЦIЯ_1,

громадянина України, раніше судимого,

засуджено за ч.1 ст. 162 КК України (2341-14) до обмеження волі строком на 2 роки, за ч. 3 ст. 185 КК України (2341-14) до позбавлення волі строком на 3 роки, а на підставі ст. 70 КК України (2341-14) за сукупністю злочинів призначено остаточне покарання у виді позбавлення волі строком на 3 роки.

Ухвалою колегії суддів судової палати у кримінальних справах апеляційного суду Тернопільської області від 24 травня 2006 року в порядку ст. 365 КПК України (1001-05) з мотивувальної частини вироку виключено посилання на те, що ОСОБА_1 незаконно проник в гаражі ОСОБА_2, ОСОБА_3 і ОСОБА_4 "з метою проведення в них незаконного обшуку".

ОСОБА_1 визнано судом винним і засуджено за те, що він в ніч з 25 на 26 жовтня 2005 року незаконно проник в гаражі ОСОБА_2, ОСОБА_3 та ОСОБА_4, розташовані на території гаражного кооперативу АДРЕСА_1, а з гаражів ОСОБА_5 і ОСОБА_6 викрав майно потерпілих відповідно на 500 грн. і 630 грн. 75 коп.

У касаційній скарзі і доповненнях до неї засуджений порушує питання про скасування постановлених щодо нього судових рішень і направлення справи на нове розслідування. Свою вимогу мотивує неповнотою, однобічністю, необ'єктивністю досудового слідства та судового розгляду. Вважає, що неправильно встановлено вартість викраденого майна, посилається на те, що автомобільні шини у ОСОБА_6 не викрадав, а також зазначає про необхідність об'єднання цієї кримінальної справи зі справами, які розслідувались щодо нього в інших районах Тернопільської області.

Заслухавши доповідь судді Верховного Суду України, перевіривши матеріали кримінальної справи та, обговоривши доводи касаційної скарги, колегія суддів не вбачає підстав для внесення справи на касаційний розгляд з метою її перегляду.

Винність ОСОБА_1 у вчиненні злочинів, за які його засуджено, підтверджена сукупністю зібраних у справі, вірно оцінених та обгрунтовано покладених судом в основу вироку доказів. Як убачається з матеріалів справи, судовий розгляд у ній проведений з дотриманням вимог кримінально-процесуального закону і таких порушень закону, які були б істотними і тягли за собою скасування судових рішень, у справі не допущено.

Висновки суду про винність ОСОБА_1 в інкримінованих йому злочинах відповідають фактичним обставинам справи і підтверджуються показаннями самого засудженого на досудовому слідстві і в суді, в яких він повністю визнавав себе винним і погоджувався із встановленою вартістю викраденого майна, а в суді погодився з недоцільністю дослідження доказів стосовно фактичних обставин справи та розміру цивільного позову. Правові наслідки такого рішення і положення ч.3 ст. 299 КПК України (1001-05) ОСОБА_1 були роз'яснені.

Отже, доводи у скарзі про однобічність, неповноту і необ'єктивність досудового слідства і судового розгляду справи є безпідставними, як і доводи про необхідність об'єднання кримінальних справ щодо нього.

З матеріалів справи вбачається, що слідчими органами й судом досліджені всі обставини, з'ясування яких могло мати істотне значення для правильного її вирішення. Проявів упередженості щодо ОСОБА_1, як під час досудового слідства, так і під час судового розгляду, не виявлено.

Вважати, що судом неправильно застосований кримінальний закон, чи що призначене покарання не відповідає ступеню тяжкості вчиненого злочину і його особі, немає підстав.

Також не заслуговують на увагу й посилання засудженого на порушення його права на захист, які перевірялись судом апеляційної інстанції і обгрунтовано визнані безпідставними.

Не вбачаючи передбачених ст. 398 КПК України (1001-05) підстав для скасування або зміни судових рішень щодо ОСОБА_1 та керуючись ст. 394 КПК України (1001-05) , колегія суддів,

у х в а л и л а:

у задоволенні касаційної скарги засудженого ОСОБА_1 відмовити.